Спосіб вигодовування корисних шовкопрядів

Винахід належить до сільського господарства, зокрема, до шовківництва, і може бути використаний при вирощуванні тутового і дубового шовкопрядів. Відомий спосіб вигодування дубового шовкопряда, який включає обробку корму гусениць V віку через день 10 - 30% водним розчином автолізату гриба Fusarium sambucinum-199, вирощеного на відходах пивоварного, полісолодового та цукрового виробництва. Але застосування відомого способу зумовлює недостатнє підвищення продуктивності шовкопряда та незначне підвищення його плодючості. В основу винаходу покладено завдання вдосконалення способу вигодування корисних шовкопрядів. Це завдання розв'язується шляхом застосування більш ефективного мікробіологічного стимулятора з одночасним збільшенням періоду годування гусениць обробленим кормом та кількості обробок, що дозволяє підвищити продуктивність та плодючість корисних шовкопрядів. Поставлене завдання вирішується тим, що для обробки корму використовують 10% водний розчин автолізату гриба-продуцента Fusarium sambucinum-199, вирощеного на виноградних вичавках, а годування гусениць обробленим кормом починають з IV віку і здійснюють тричі на день. Приклад. Досліди проводили на гусеницях тутового шовкопряда Тетрагібриду-3 та дубового шовкопряда породи Поліський тасар. Корм піддослідних комах з IV віку до закоконювання тричі на день обробляли 10% водним розчином автолізату гриба Fusarium sambucinum-199, вирощеного на виноградних вичавках. Корм контрольних комах в цей період обробляли водою. Дані, наведені в табл. 1, свідчать про те, що обробка корму гусениць препаратом, отриманим при вирощуванні гриба-продуцента на виноградних вичавках, забезпечує помітне підвищення продуктивності і плодючості корисних шовкопрядів порівняно з препаратом, одержаним при культивуванні гриба на пивоварних і полісолодових відходах та буряковому жомі. Дані, наведені в табл. 2, свідчать про те, що вигодування гусениць обробленим кормом в IV і V віці зумовлює найбільш значне підвищення продуктивності і плодючості корисних шовкопрядів порівняно з відомим способом і контролем. Обробка корму гусениць починаючи з III віку не призводить до істотного підвищення продуктивності і плодючості порівняно з оптимальним періодом вигодування обробленим листям. При обробці корму тільки в V віці гусениць продуктивність комах вірогідно нижча порівняно з оптимальним періодом вигодування. Дані, приведені в табл. 3, свідчать про те, що годування гусениць обробленим кормом тричі на день зумовлює найбільш значне підвищення продуктивності і плодючості корисних шовкопрядів. Годування обробленим кормом двічі на день не забезпечує істотного підвищення біологічних показників самців порівняно з відомим способом. Збільшення кількості обробок корму на день до 4 не викликає подальшого підвищення продуктивності та плодючості корисних шовкопрядів порівняно з оптимальною їх кількістю. Промислова придатність винаходу випливає з того, що він нескладний, добре вписується в технологію вирощування тутового та дубового шовкопрядів і дозволяв значно підвищити їх продуктивність та плодючість. Для обробки корму гусениць використовують дешевий, безпечний для людини і навколишнього середовища препарат, одержуваний на основі відходів переробки рослинної продукції - виноградних вичавок. Винахід може застосовуватися як на промислових, так і на племінних вигодівлях корисних шовкопрядів.