Спосіб інтенсифікації роботи газових і газоконденсатних свердловин з низьким пластовим тиском

1. Спосіб інтенсифікації роботи газових і газоконденсатних свердловин з низьким пластовим 3 14019 них пластів послідовним підриванням в інтервалі перфорації розосереджених зарядів вибухової речовини з ультракоротким уповільненням по відношенню один до одного, освоєння свердловини та її наступну експлуатацію, згідно з винаходом експлуатація свердловини провадиться при тиску на гирлі меншому ніж тиск в шлейфі за рахунок підключення до шлейфа через поверхневий ежекторний пристрій. При цьому, спуск і підривання зарядів вибухових речовин проводиться через лубрикатор встановлений на усті свердловини без її глушіння. При падінні пластового тиску в газових і газоконденсатних свердловинах збільшується випадання рідин в ПЗП, що приводить до зниження фазової проникності колектора для газу, а також зменшується депресія на пласт, величину якої обмежує тиск в шлейфі. Піддержування продуктивності роботи свердловини в такому випадку можливе за рахунок покращення умов виносу рідин з привибійної зони. Підвищення інтенсивності виносу рідин з ПЗП газових і газоконденсатних свердловин в запропонованому способі регулюється як фільтраційно-ємнісними властивостями ПЗП так і величиною депресії. Обробка продуктивного пласта вибуховою дією дозволяє створити нові фільтраційні канали в зоні тріщиноутворення радіусом 1,3м - 1,6м. При цьому проникність ПЗП збільшується в 2-8 разів. Підключення свердловини до шлейфа через поверхневий ежекторний пристрій дозволяє знизити на 1,5-4,0МПа тиск на гирлі свердловини порівняно з тиском в шлейфі, що забезпечує можливість збільшення депресії на продуктивний пласт. Використання запропонованого способу дозволяє одночасно діяти як на фільтраційні властивості ПЗП так і на величину депресії, що в комплексі дозволяє більш ефективно відновлювати продуктивність свердловин та покращувати розробку покладу в цілому. 4 Порівняльний аналіз запропонованого рішення з прототипом показує, що запропонований спосіб відрізняється від відомого експлуатацією свердловини при тиску на гирлі меншому ніж тиск в шлейфі за рахунок підключення свердловини до шлейфа через поверхневий ежекторний пристрій. Крім цього, проведення робіт по інтенсифікації без глушіння свердловини попереджує забруднення ПЗП рідиною глушіння, що особливо важливо для газових і газоконденсатних свердловин з низьким пластовим тиском. Отже, запропоноване рішення відповідає критеріям винаходу „новизна" та „суттєві відмінності". Для підтвердження підвищення ефективності способу за рахунок покращення виносу рідини з ПЗП від комплексного впливу на колектор вибуховою дією та підвищенням депресії були проведені експериментальні дослідження. Експериментальні дослідження проводились на циліндричних взірцях природних кернів діаметром 30мм і висотою 40мм та полягали у наступному. Попередньо екстрагований взірець керну висушували і заміряли абсолютну газопроникність. Після цього взірець насичували водою і визначали проникність для газу при різних перепадах тиску, а також розраховували для кожного випадку відносну проникність взірця для газу. Далі для моделювання тріщиноутворення при вибуховій обробці пласта екстрагований взірець керна розрізали по осі на дві частини, які поміщали в кернотримач і визначали абсолютну газопроникність, а після насичення водою - проникність для газу та відносну проникність при різних перепадах тиску. Проникність взірця для газу визначали при перепаді тиску 1,5МПа, а також 3,5МПа, що моделювало збільшення депресії на пласт на 2,0МПа за рахунок під'єднання свердловини до шлейфу через поверхневий ежекторний пристрій. Результати досліджень наведені у таблиці. Таблиця Абсолютна газопроникність керну (Кгабс), мкм2 № п/п до вибухової обробки 1 0,128 2 3 4 -“0,128 -“ Відносна проникність керну для газу Перепад тиску Проникність керпри фільтрації ну для газу (Кг, після моделювання Кг (К г ) мкм2) газу ( ), МПА від вибухової обробки Кг абс мк м2 По способу - прототипу 0,507 1,5 0,294 0,57 По запропонованому способу -“3,5 0,356 0,70 1,5 0,063 0,49 0,35 0,067 0,52 Як видно з таблиці запропонованим способом (дослід 2) досягається проникність взірця для газу 0,356мкм2 і відносна проникність для газу 0,70, що на 21% більше ніж за способом-прототипом (дослід 1). Проведені дослідження способу, що пропонується, показали, що ефективність комплексної дії є вищою порівняно з окремим використанням як способу вибухової обробки (дослід 1), так і підвищення депресії ежекторним пристроєм (досліди 3, 4). Зростання ефективності пов'язано, в першу чергу, з ростом відносної проникності колектора для газу за рахунок додаткового виносу рідини з ПЗП при підвищених градієнтах тиску і створенню 5 14019 тріщин в привибійній зоні. Спосіб, що заявляється, реалізують наступним чином. За даними геофізично-промислових досліджень вивчають стан свердловини, виявляють у продуктивному розрізі найбільш перспективні продуктивні пласти, інтервали їх перфорації та глибину спуску колони насосно-компресорних труб (НКТ). Далі визначають кількість та глибини спуску зарядів вибухових речовин з врахуванням, щоб відстань від верхнього заряду до низу колони НКТ була не менше 3м. Після чого без глушіння свердловини облаштовують устя лубрікатором, за допомогою якого у свердловину через колону НКТ спускають на каротажному кабелі з використанням геофізичного піднімача групу розосереджених зарядів вибухової речовини і підривають з ультракоротким уповільненням по відношенню один до одного. Спуск і підривання вибухових зарядів здійснюють декілька разів в залежності від кількості і потужності перспективних продуктивних пластів. Після вибухових робіт свердловину освоюють і для подальшої експлуатації підключають до шлейфа через поверхневий ежекторний пристрій. Приклад здійснення способу Свердловина глибиною 2900м експлуатує газовий поклад з пластовим тиском 12МПа. Продуктивний горизонт перфорований в інтервалі: 2880 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 2863м. В свердловину спущена колона НКТ до верхніх перфораційних отворів. Свердловина під'єднана до шлейфу з тиском 2,6МПа. Дослідженнями встановлено, що найбільш перспективний для інтенсифікації пласт знаходиться в інтервалі 2876-2871м. Перед проведенням вибухової обробки продуктивного пласта на усті свердловини встановлюють лубрикатор висотою 3м. Далі через лубрикатор і колону НКТ спускають торпеду довжиною 2,4м і діаметром 42мм, яка містить 2 заряди вибухової речовини масою 2,8кг. Торпеду спускають на глибину 2875м по її нижньому торцю і підривають заряди з ультракоротким уповільненням по відношенню один до одного. Після демонтажу лубрикатора свердловину освоюють і під'єднують до шлейфу через газовий ежектор ЕГН-1 [ТУ У 205.34078.003-2000], що дозволяє при подальшій експлуатації свердловини знизити тиск газу на вході в шлейф з 2,6МПа до 0,7МПа. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволить підвищити ефективність інтенсифікації роботи газових і газоконденсатних свердловин з низьким пластовим тиском за рахунок підвищення в ПЗП фазової проникності для газу шляхом створення зони тріщин та збільшення депресії на пласт. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601