Спосіб уретеросигмоанастомозу з антирефлюксним захистом

Спосіб уретеросигмоанастомозу з антирефлюксним захистом, який включає сигмотомію та 3 та формування антирефлюксної манжетки, у поєднанні з проведенням імплантуємого сечоводу під парієтальною очеревиною брижейки сигмоподібної кишки, що призводить до значного посилення антирефлюксного захисту та запобігає розвитку кишково-сечоводного газового рефлюксу, чим покращує ближні та віддаленні результати трансректального відведення сечі у хворих з наявністю уретерогідронефрозу. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб уретеросигмоанастомозу з антирефлюксним захистом, який включає сигмотомію та імплантацію сечоводу в сигмоподібну кишку, згідно з корисною моделлю, при розширенні сечоводу більше ніж на 1см виконують моделювання його термінальної частини шляхом створення двох каналів, проводять сечовід під вісцеральною очеревиною брижейки сигмоподібної кишки та створюють уретеросигмоанастомоз шляхом вивороту дистального кінця сечоводу до інтрауретерального шва, формуючи вічко двох каналів сечоводу. Спосіб уретеросигмоанастомозу з антирефлюксним захистом виконують таким чином: після виділення та відсічення розширеного сечоводу в передміхуровому відділі, його дистальну частину перев'язують Проксимальний відділ виділяють на протязі 8-10см та виконують моделювання імплантуємої його частини, яке полягає в слідуючому: термінальну частину сечоводу на протязі 3см вивертають слизовим шаром назовні. Слизовий шар вивернутої частини гідроуретеру розтинають в поздовжньому напрямку на 6 та 12 годинах, після чого накладають інтрауретеральний шов вікриловою ниткою 4-0 на протязі імплантуємого відділу сечоводу. Кінці зав'язаної вікрилової нитки залишають як шов-держалку Потім виділяють та мобілізують сигмоподібну кишку, максимально дистально виконують поздовжню сигмотомію по тенії протибрижового краю кишки. На протилежній внутрішній поверхні кишки роблять поперековий розтин слизового та підслизового шарів стінки довжиною 1см. В зроблений отвір вводять зігнутий затискач або діссектор, носиком затискача перфорують задню стінку кишки, та інструмент проводять крізь брижейку сигмоподібної кишки в напрямку виділеного сечоводу. Держалку сечоводу фіксують проміж браншами затискача та виконують тракцію останнього в зворотньому напрямку. Таким чином, сечовід проводять крізь брижейку сигмоподібної кишки у просвіт останньої. Стінку змодельованого сечоводу підшивають до слизового шару кишки вікриловою ниткою 3-0 з формуванням антирефлюксної манжетки. Сечовід дренують поліхлорвініловим стентом через один із сформованих каналів, дистальний кінець стенту вільно разташовують у відвідному відділі сигмоподібної кишки. Таким чином, за рахунок моделювання дистального відділу гідроурстеру в двохпросвітний тунель та формування антирефлюксної манжетки навкруги останнього, діаметр вихідного відділу сечоводу достатньо звужується, що перешкоджає розвитку кишково-сечоводного рефлюксу. З іншого боку, наявність двохпросвітного уретеросигмоанастомозу значно зменшує вірогідність розвитку стриктури анастомозу. 14062 4 Спосіб уретеросигмоанастомозу з антирефлюксним захистом використано у клініці пластичної та відновної урології Інституту урології АМН України при лікуванні 5 хворих з інвазивним раком сечового міхура, ускладненим одно-або двобічним уретерогідронефрозом III-IV стадії. При контрольному рентгенівському дослідженні через 3 та 12 місяців після операції в жодному випадку не було визначено наявності кишково-сечовідного рефлюксу або стриктури уретеросигмоанастомозу. Ступінь уретерогідронефрозу після операції в порівнянні з доопераційним рівнем зменшилась в усіх випадках застосування запропонованого способа. Наводимо приклад застосування запропонованого способу. Хворий П., і.х. №020038102772, 59 років. Поступив в клініку 30.05.2005р. зі скаргами на тупу біль у поперековій ділянці, відсутність позивів до сечовипускання, постійне нетримання сечі, необхідність користуватися памперсами. Якість свого життя оцінює як „дуже погано". З анамнезу в 2003р. діагностований помірнодиференційований перехідно-клітинний рак сечового міхура, тричі був оперований - виконувались трансуретральні резекції пухлин сечового міхура, було проведено 3 курси системної та 4 курси внутріартеріальної поліхіміотерапії. На внутрішньовенній урограмі: функція обох нирок знижена, права нирка починає накопичувати контрастовану сечу на 30 хвилині, на 90 хвилині - значне поширення чашечок та миски нирки, сечоводу до 1,2см, ліва нирка починає накопичувати контрастовану сечу на 15 хвилині, помірна уретерокалікоектазія, сечовід до 8мм. На цистограмі - мікроцист ємкістю до 30мл. На комп'ютерних сканограмах - збільшення парааортальних лімфовузлів. Діагноз: рак сечового міхура T2bN2M0G2. Мікроцист. Нетримання сечі. Двохсторонній уретерогідронефроз III ст. Хронічний пієлонефрит. Хронічна ниркова недостатність, латентна стадія. Цукровий діабет ІІ тип, середньої важкості, стадія субкомпенсації. Ішемічна хвороба серця; атеросклеротичний кардіосклероз. Недостатність кровообігу 0 ст. 01.06.2005 за життєвими показаннями хворому виконана цистектомія, уретеросигмоанастомоз, праворуч - запропонованим способом, пластика сигмоподібної кишки за "Maints II". Операція тривала 270хв, крововтрата під час операції становила 530мл, гемотрансфузія під час операції та в ранньому післяопераційному періоді - 750мл. Післяопераційний перебіг без ускладнень. Загоєння рани первинним натягом. Ректальний зонд видалений на 10 добу після операції. Хворий виписаний у задовільному стані на 11 добу. Обстежений через 3 місяці після операції. Даних за рецидив захворювання не отримано, Нb 119г/л, Er - 3,7x1012/л. Ректальне оправлення 5-6 разів в день, та 1 раз вночі, якість свого життя розцінює, як "задовільно". На внутрішньовенній урограмі на 20 хвилині функція обох нирок задовільна, порожнинна система правої нирки не розширена, правий сечовід розширений на всьому протязі до 8мм (уретерогідронефроз II ст.). На діурезній урограмі контраст повністю залишає порожнинну систему нирок та сечоводи. Використання запропонованого способу дозволяє значно посилити антирефлюксний захист 5 14062 та запобігає розвитку кишково-сечовідного газового рефлюксу при анастомозуванні гідроуретеру з сигмоподібною кишкою. Сукупність всіх позитивних ефектів використання способу уретеросигмоанастомозу з антирефлюксним захистом призводить до покращення ближніх та віддалених результатів трансректального відведення сечі у хворих з наявністю уретерогідронефроза. Джерела інформації, взяті до уваги при експе Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 ртизи: 1. Hinman F. Ureterosigmostomy //Atlas of urologic surgery. - Philadelphia: W.B Saunders, 1988. - P. 734-736. 2. Goodwin W.E., Harris A.P., Kaufinan J.J. Open, transcolonic ureterointestinal anastomosis: a new approach // Surg Gynecol. Obstet, - 1953. - Vol. 97. - P 295. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601