Спосіб лікування хворих на генералізований пародонтит

1. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту, що включає призначення терапевтичного комплексу антибактеріального і протизапального та імунокорегуючого засобів, який відрізняється тим, що лікування здійснюють у два етапи, причому на першому етапі призначають засоби, які елімінують патогенні та умовно патогенні мікрооргані 3 ния ксидифона в комплексной терапии болезней пародонта / А.Н. Селезнев, Ю.А. Петрович, Л.Н. Колобкова // Стоматология. - 2002. - №2. - С.2326], індометацину [Зеленская А.В., Гаража Н.Н. Лечение воспалительных заболеваний пародонта с использованием иммолизированного индометацина // Стоматология. - 2001. - №1. - С.58-60], метронідазолу [Sutler V.L., Finegold S.M. In vitro studies with metronidazole against anaerobic bacteria // Ex. Medica, 1997. - P.279-285], "Метрагіл-Дента" [Сидельникова Л.Ф. Клинические аспекты применения «Метрагил-Дента» в комплексном лечении больных воспалительными заболеваниями пародонта и слизистой оболочки полости рта // Современная стоматология. - 2000. - №2. - С.56-58], "Парагеля" [Кухта С.І., Бунь Ю.М., Бугновська А.Ю. Застосування нових вітчизняних препаратів у пародонтології: Матеріали II (IX) з'їзду Асоціації стоматологів України, Київ, 2004. - С.232] та інших засобів. В комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту останнього часу використовують системну антибіотикотерапію. Так, за даними Чикагського центру сучасної стоматології, із 500 видів мікроорганізмів, які виявлені в пародонтальних карманах, із розвитком генералізованого пародонтиту в основному зв'язані Actinobacillus actinomycetem comitans, Porhyrimonans gingivalis, гемолітичний стрептокок, грамнегативні палички, проти яких частіше всього використовують кліндоміцин, амоксіклав, ципрофлексоцил в комбінації з метронідазолом [Мащенко И.С., Самойленко А.В. Косенко К.Н. Этиотропное и патогенетическое обоснование дифференцированных подходов к терапии генерализованного пародонтита // Вісник стоматології. - 2002. - №4. -С.23-27]. Висока ефективність дії на флору пародонтальних карманів є і у таких антибіотиків, як граміцидин Ц, максилім, тарівид, амоксіклав [Самойленко А.В. Клиникомикробиологическое обоснование применения амоксиклава в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Вісник стоматології. - 2001. - №1. - С.17-20]. Відомо також використання в лікуванні генералізованого пародонтиту макролізних засобів: сіфлокса, таревида, морфолоксадину, руліду, макропену, суммамеду [Дмитриева Л.А. и др. Современные аспекты клинической пародонтологии. М.: Медпресс, 2001. - С.128]. Важливим аспектом в лікуванні генералізованого пародонтиту є корекція імунних порушень. З метою усунення імунопатологічних процесів у хворих генералізованим пародонтитом використовують цілий ряд імуномодуляторів рослинного, мікробного, тваринного та синтетичного походження [Борисенко А.В., Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта. - Киев: Здоров'я. - 2000. - 464с; Мащенко И.С. Болезни пародонта // Днепропетровск: «КОЛО», 2003. - 271с.]. До нових напрямків в клінічній імунофармакології слід віднести використання в якості імунокоректорів медіаторів міжлімфоцитарних взаємодій - інтерлейкінів та засобів, які впливають на синтез і рецепцію цих молекул [Мащенко И.С, Самойленко А.В., Макаревич А.Ю. Дисбаланс в системе цитокинов больных генерализованным 15340 4 пародонтитом и его коррекция цитокинотерапией // Современная стоматология. - 2001. - №1. - С.4143]. Перспективним імуномодулюючим засобом нового покоління є поліоксидоній. Це препарат класу водорозчинних поліамінів, які в змозі сорбувати токсичні агенти, виводити їх із організму, а також має антибактеріальну та імуномодулюючу активність. Комплексна терапія генералізованого пародонтиту, яка включає призначення антибактеріального і протизапального засобу в супроводженні імунокорегуючого засобу є найбільш ефективною терапією генералізованого пародонтиту [Борисенко А.В., Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта. - Киев: Здоров'я. - 2000. - 464с.]. Даний спосіб лікування генералізованого пародонтиту, як найбільш близький до того, що заявляється, по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, обрано в якості найближчого аналога. Основним недоліком способу-найближчого аналога та відомих аналогів є різке зменшення в пародонтальних тканинах нормальної мікрофлори, що, в свою чергу, знижує ефективність лікування та збільшує загрозу рецидиву. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування генералізованого пародонтиту, що включає призначення терапевтичного комплексу антибактеріального і протизапального та імунокорегуючого засобів, згідно з корисною моделлю, лікування здійснюють в два етапи, причому на першому етапі призначають засоби, які елімінують патогенні та умовно патогенні мікроорганізми пародонтальних карманів та нормалізують імунітет, а на другому додатково призначають засоби, які нормалізують біоциноз пародонтальних тканин, повторюючи курси лікування через кожні 6 місяців 2-3 рази. Кращий ефект одержують, призначаючи хворим на генералізований пародонтит загальну антибактеріальну терапію препаратом широкого спектру дії із групи макролізів - амоксиклав по 1 таблетці (375мг) 3 рази на добу курсом 5-10 днів. Імунокорекцію при цьому здійснюють поліоксидонієм синтетичним імуномодулятором по схемі: через 2 дні на третій внутрішньом'язово, курсом 5 ін'єкцій. На другому етапі призначають еубіотики - лактобактерин або біфідумбактерин по 5 доз щодобово, курсом 4 тижні. Позитивний ефект корисної моделі обумовлений сінергізмом протизапальної, імунокоригуючої та нормоцинозної дії комплексної терапії. Спосіб виконують наступним чином. Хворим призначають етіотропне лікування за стандартною схемою: багаторазове зрошення пародонтальних карманів 0,02-0,06% розчином хлоргексидіна. Під амплікаційною анестезією проводять зняття зубних відкладень за допомогою апарату ERCOSTAR-92, кюретаж пародонтальних карманів чи гінгіватомію (по показанням). Виявлення та усунення оклюзійної травми здійснюють за допомогою вибіркової пришліфовки за методом 5 15340 Дженкельсона. Рухливі зуби шинують з використанням стрічкових систем (Рібонд, Гласпен та ін.). Антимікробна терапія локальної дії: аплікації під індивідуальні капи "Парагеля", курсом 10-12 днів. Загальна терапія препаратом тріовіт 1-2 капсули на добу після їжі. В якості загальної антимікробної терапії призначають препарат широкої дії із групи макролізів - амовсиклав по 1 таблетці (375мг) 3 рази на добу курсом 5-10 днів. Після завершення курсу антибактеріальної терапії на другому етапі лікування призначають еубіотики - лактобактерин або біфідумбактерин по 5 доз щодобово. Вміст ампули розводять дистильованою водою (1-2мл), додаючи 5-10г білої глини і одержану суміш вводять в міжзубні проміжки під індивідуальну капу на 30 хвилин. Процедуру проводять кожний робочий день в перебігу 4 тижнів. Курс лікування повторюють кожні 6 місяців. Кількість курсів - до одержання стійкої ремісії. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад Хвора В., 34 роки. Генералізований пародонтит II ступеня тяжкості, в періоді загострення. Діагноз установлений на підставі клінікоанамнестичних даних (скарги на кровоточивість, сверблячка, болі в яснах неприємний запах із рота; вважає себе хворою протягом 4 років, неодноразово лікувалася, але поліпшення стану було короткочасним; вираженої соматичної патології не виявлено), даних об'єктивного обстеження (гіперемія, набряклість, кровоточивість ясен при зондуванні, пародонтальні кармани глибиною 4-5мм, індекс гігієни 2,4, пародонтальний індекс 3,9, індекс кровоточивості - 2,7, проба ШиллєраПисарєва 2,6, індекс папілярно-маргінальноальвеолярний - 77,2, йодинолова проба позитивна), а так само рентгенологічних обстежень (деструктивні зміни альвеолярної кісткової тканини, чітко виражена резорбція міжальвеолярноі пере Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 городки, наявність кісткових карманів «поїденого» виду). При проведенні лабораторних досліджень дизбіотичні зміни мікрофлори пародонтального карману і супресія гуморальних і клітинних факторів імунітету. Лікування. 1 етап: після антисептичної обробки пародонтальних карманів 0,02-0,06% розчином хлоргексидина, зняття зубних відкладень, проведення закритого кюретажа і вибіркового пришліфування зубів, призначено: місцево - «Парагель» під індивідуальні капи 11 днів; усередину - амоксиклав по 1 таблетці (375мг) 3 рази в день, курс 5 днів; тріовіт по 2 капсули в добу курсом 25 днів; ністатин по 1 таблетці (500000 ОД) 4 рази в день 5днів; поліоксидоній по 0,006г за схемою: через 2 дні на 3 внутрішньом'язово - всього 5 ін'єкцій. На 2 етапі лікування (після проведення курсу антибіотикотерапії) призначали лактобактерин по 5 доз у виді пасти з білою глиною, щодня під індивідуальні капи на 30 хвилин у перебігу 4 тижнів. Зменшення ступеня набряклості, гіперемії ясен спостерігалося з 3 дня. Повне зникнення клінічних ознак запалення спостерігалося з 6 сеансу, що підтверджувалося наступними показниками: проба Шиллєра-Писарєва - 0,24, гігієнічний індекс 0,41, індекс папілярно-маргінально-альвеолярний 0,22, індекс кровоточивості - 0,26, пародонтальний індекс - 0,53. При лабораторному дослідженні - нормалізація показників гуморальної і клітинної ланки імунітету і мікробного спектра пародонтальних карманів. Через 6 місяців курс було повторено. При диспансерному спостереженні за хворою в перебігу року відзначена стійка нормалізація стану тканин пародонта, показників імунного статусу і мікробіоценозу пародонтальних карманів. При контрольному огляді через 18 місяців об'єктивний і лабораторний статус зберігається на досягнутому рівні. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601