Спосіб отримання кормової добавки

1. Спосіб отримання кормової добавки, що включає зв'язування мікроелементів з органічним носієм, який відрізняється тим, що водні розчини неорганічних солей заліза та кобальту при нагріванні до 60°С повільно змішують з водним розчином гліцину та упарюють отриману суміш в чотири рази. 2. Спосіб отримання кормової добавки за п. 1, який 3 Недоліком відомого способу є складність та багатостадійність процесу синтезу, значна тривалість, які пов'язані зі значними енерговитратами, необхідністю проведення додаткових хімічних реакцій по отриманню натрієвих солей амінокислот, що пов'язано з витратами хімреактивів. Крім того, одні і ті ж умови синтезу застосовуються для отримання сполук із різних металів, що веде до зниження виходу кінцевого продукту. Корисною моделлю ставиться завдання підвищення ефективності і технологічності отримання збагаченої мікроелементами кормової добавки, в якій мікроелементи знаходяться у формі органічних сполук. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі отримання кормової добавки, що передбачає зв'язування мікроелементів з органічним носієм, згідно корисній моделі водні розчини неорганічних солей заліза та кобальту при нагріванні до 60°С повільно змішуються з водним розчином гліцину, після цього упарюють отримані суміші в чотири рази, при цьому концентрація водних розчинів у системах залізо : гліцин та кобальт : гліцин становлять 36 і 22% та 44 і 23% при їх співвідношенні по масі 1,5:1 та 1:1 відповідно, при цьому упарений розчин комплексної сполуки заліза висушують при 80°С протягом 24 годин і розтирають утворені кристали, а в упарений розчин комплексної сполуки кобальту задають етиловий спирт в кількості 1/3 від його об'єму та ретельно розтирають; утворений кристалічний осад промивають водою, спиртом та висушують, а в якості джерел мікроелементів використовують сульфат заліза (IIІ) Fе2(SO4)3 9Н2О та шестиводний хлорид кобальту СоСl2 6H2О, а в якості розчинника дистильовану воду. Реалізація способу ілюструється прикладами в яких використані оптимальні концентрації і співвідношення реагуючих компонентів та параметри процесу синтезу. Їх збільшення або зменшення не призводить до підвищення ефективності та технологічності процесу синтезу. Приклад 1. При синтезі комплексної сполуки заліза з гліцином були використані сульфат заліза Fе2(SO4)3 9Н2О марки «хч» та гліцин марки «ч». Синтез комплексної сполуки проводили наступним чином. 28,1г сульфату заліза вносили в 50мл дистильованої води при нагріванні до 60°С і повільно добавляли розчин гліцину (11,25г в 40мл). При цьому колір розчину змінюється від коричневого до майже червоного. Зміна кольору є першим свідченням зміни найближчого оточення атома заліза, тобто, утворення комплексу з гліцином. Отриманий розчин упарюють в 4 рази, причому випадання осаду не відбувається, а сам розчин набуває густої консистенції. Отриманий продукт висушують при температурі 80°С протягом 24 годин. Отримана суха речовина добре розтирається і має коричнево-рудуватий колір. Приклад 2. При синтезі комплексної сполуки кобальту з гліцином були використані шестиводний хлорид кобальту СоСl2 6Н2О марки «хч» та гліцин марки «ч». Синтез комплексної сполуки проводили наступним чином. В 30мл води при нагріванні до 60°С розчинили 24г хлориду кобаль 16029 4 ту, в 50мл води розчинили 15г гліцину, розчини злили і упарили в чотири рази, суміш розчинів набула густої консистенції. Потім до неї додали 5мл етилового спирту та ретельно розтерли. Під час розтирання утворюється кристалічний осад. Осад, що випав, зібрали на фільтр, промили холодною водою, спиртом та висушили. Виходячи з фізико-хімічних властивостей амінокислот, неорганічних та органічних солей заліза і кобальту та на основі досліджень структури молекул одержаних комплексних сполук за вмістом гліцину, металу та кислотного залишку встановлено, що вони відповідають загальним формулам - гліцинат заліза [Fе(Gly)3(SO4)2 5Н2O]; - гліцинат кобальту [Со(Glу)2Сl2 2Н2O]. Склад та будову одержаних комплексних сполук підтверджено за допомогою ІЧ-спектрів. Константи дисоціації та константи стійкості амінокислотних комплексів, а також валентні та деформаційні коливання аміногруп і симетричні та асиметричні коливання карбоксильних груп гліцинатів заліза та кобальту відповідають формулі та структурі одержаних сполук. Органолептичними дослідженнями встановлено, що гліцинат заліза -порошок коричнево-рудуватого кольору з легким фруктовим запахом, кисло-солоний на смак, добре розчиняється у воді - 180г/л при температурі +20°С і435г/л при +40°С, а в 0,1н розчині соляної кислоти його розчинність становить - 250г/л при +20°С та 640г/л при +40°С. Гліцинат кобальту - порошок рожевого кольору без запаху, злегка солонуватий на смак, добре розчиняється у воді та в 0,1н розчині соляної кислоти. Його розчинність при температурі +40°С води чи 0,1н розчину соляної кислоти становить понад 1000г/л. Токсичність комплексних сполук заліза та кобальту для білих лабораторних мишей за показником ЛД50 при пероральному введенні становить для гліцинату заліза - понад 5000мг/кг маси тіла, гліцинату кобальту - 1060мг/кг маси тіла. Згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76) гліцинат кобальту належить до III класу токсичності і вважається помірно токсичним, а гліцинат заліза - до IV класу токсичності та є малотоксичними сполуками. Доцільність використання комплексних сполук заліза і кобальту з амінокислотою гліцин, отриманих згідно корисної моделі, що заявляється і які рекомендуються вводити до складу комбікормів перевірялась також і на лабораторних щурах. Так, тривале введення лабораторним безпородним білим щурам гліцинатів заліза та кобальту в різних дозах порівняно з сульфатами цих елементів не впливає на клінічні й гематологічні показники, поведінку та споживання корму тваринами, підвищує активність ряду травних та тканинних ферментів, не спричиняє накопичення мікроелементів у печінці, що свідчить про інтенсивне використання їх у власних метаболічних процесах. Для перевірки ефективності кормової добавки, були проведені науково-виробничі досліди. Матеріалом для досліджень були добові курчата кросу КОББ-500, яким на протязі 42 діб згодовували отримані, відповідно до заявляємої корисної моделі хелатні сполуки Fe і Co з амінокислотою глі 5 16029 цин, при контрольному згодовуванні комбікорму з сульфатами цих металів. Використання халатних сполук заліза і кобальту в годівлі курчат - бройлерів підвищує біологічну доступність мікроелементів для організму, забезпечує кращу асиміляцію в травному каналі, не впливає на клінічний стан, поліпшує гематологічні показники, стимулює метаболічні процеси в тканинах організму, сприяє зростанню живої маси та зниженню витрат кормів на 1кг приросту маси тіла Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 птиці. Так, згодовування хелатних сполук заліза і кобальту птиці протягом 42 діб при 100% збереженості поголів'я забезпечувало збільшення середньодобових приростів з 21 по 42 добу на 19,4%, та 20,29%, при цьому витрати корму на 1кг приросту знизилися на 9,38-14,06% та 8,02-12,83% відповідно. У порівнянні з відомим способом ефективність заявляємої корисної моделі, за виходом кінцевого продукту на 18-30% вища. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601