Спосіб оцінки дії лікарських препаратів

1. Спосіб оцінки дії лікарських препаратів шляхом вимірювання різниці потенціалів між двома голчастими електродами до і після введення згаданих препаратів, який відрізняється тим, що до введення лікарських препаратів голчасті елект 3 м’язової сили електрична ємність м’яза збільшується. Вимірювання різниці потенціалів і визначення по ним електричної ємності м’яза після внутрішньом’язового чи внутрішньовенного введення лікарського препарату проводять приблизно через 10 хвилин. Технічним результатом, який досягається запропонованим рішенням, являється збільшення достовірності за рахунок більш точного визначення місця установки гольчастих електродів і характеристики стану м’язів узагальненим показником електрична ємність С. Спосіб здійснюють наступним чином. Для кількісної оцінки змін в м’язі, при її дисфункціональному стані (м’язова слабкість, зниження м’язової сили), спочатку проводять відповідне вимірювання електричних параметрів на ній до введення медикаментів. Для цього вводять один раз монополярний електрод в місці проксимального (або латерального) переходу м’яза в сухожилля, а другий - в дистальний (або медіальний) відділ м’яза в місці переходу його в сухожилля. Клему пристрою зі знаком (+) з’єднують з першим електродом і зі знаком (-) - з другим. Всі вимірювання проводять з розслабленому стані з періодом 10-15 секунд і усереднюють. Після проведених випробувань вводять препарат (в/м або в/в) і проводять через 10 хвилин на тім же м’язі вимірювання вищезазначеним способом. В наступний день в той же час зранку при відсутності прийома медикаментів вводять новий зацікавлений препарат, який запропоновано при даній патології. При цьому проводять вимірювання до введення препарату і через 10 хвилин після введення. Отримані таким чином показники використовують для оцінки ефективності введеного пацієнту медикаменту. Приклад 1. Хвора М. 40 роки. Діагноз: Міастенія. Очна форма. Нами проводилось дослідження на m. Orbicularis oculi (коловидний м’яз ока), pars orbitalis, на лівій і правій. Перед дослідження, спочатку, на тестових аталонних зразках, виставлено нульове відхилення показника приладу, всі вимірювання проводились 5-6 різів з періодом між ними 10-15сек. Один електрод підводився в нижню частину m. Orbicularis oculi, pars orbitalis, в місці її переходу в Lig palpebre lateralis та до нього підключалась клема зі знаком (+), другий електрод вводився знизу в місці переходу нижньої частини м’яза в Lig palpebre medialis і до нього підключався електрод зі знаком (-) прилада MY-6014 А. Всі вимірювання проводились в розслабленому стані м’яза. В результаті проведених досліджень було встановлено, що середнє значення показника електроємності (С) m. Оrbicularis Oculi, pars orbitalis був наступним: зліва: 148±3,5nF, зправа: 152±3,6nF. Пацієнту було введено з метою лікування мілдронат 10,0в/в на фізіологічному розчині. Через 10 хвилин нами було продовжено вимірювання. Зліва: 161±3,8nF (збільшення на 8,8%), зправа - 163±4,0nF (збільшення на 7,2%). Пацієнт відмітив незначне полегшення. В наступний день пацієнту було проведено повторне 16173 4 дослідження на m. Оrbicularis oculi, pars orbitalis. Зліва - 151±3,6nF, зправа - 153±3,7nF. Після в/м введення прозеріна (0,05% - 1,0) показник (С) через 10 хвилин був наступним: зліва 185±4,1nF (збільшення на 22,5%), зправа 184±4,2nF (збільшення на 20,3%). При цьому, хворий відмічав значне покращення, зміншення м’язової слабкості і відновлення м’язової сили. Таким чином, при введенні прозеріна (0,05% 1,0в/м) відмічалось більш виражене збільшення показника (С) в порівнянні з введенням мілдроната (1г. в/в), що поєднувалось з клінічними даними, тобто збільшенням м’язової сили. Приклад 2. Хворий Л. 35 років, розсіяний склероз. Церебро-спинальна форма з помірно вираженим лівостороннім гемипарезом, з атактичним синдромом, порушенням функції тазових органів за типом нетримання сечі. Нами проводилось дослідження на m. Abductor Digiti Minimi (м’яз, котрий відводить мізинець) на лівій поверхні кінцівки: Після того, як на тестових еталонний зразках було виявлено нульове відхилення показника, до електроду в проксимальному відділу м’яза була підключена клема зі знаком (+), а до електроду в місці переходу дистального відділа м’яза в сухожилля - клема зі знаком (-) пристрою MY-6013. всі вимірювання проводились в розслабленому стані 5 разів з інтервалом між ними 10-15сек. В результаті проведених досліджень було встановлено, що середнє значення отриманого вищевказаним способом, показника електроємності (С) m. Abductor Digiti Minimi встановлено в розслабленому стані: С - 240 4,5nF. Після введення мілдроната 10,0 (1гр)в/в через 10 хвилин були продовжені вимірювання. В результаті проведених повторних досліджень на даному м’язі було отримано: С=265±5,1nF (тобто визначалось збільшення на - 10%). В наступний день були проведені повторні дослідження на m. Abductor Digiti Minimi на лівій поверхні кінцівки. Напочатку - (С) 247±4,6nF і через 10 хвилин після введення актовегіна (10,0)в/в на фізіологічному розчині склало 291±5,2nF (збільшення складало 17,9%). Тобто в першому випадку відмічалосяь збільшення показника на 10%, в другому випадку на 17,9%. При цьому хвора відмічала більш виражене збільшення м’язової сили при в/в введенні актовеніна. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що з допомогою кількісної оцінки вимірювання функціонального стану м’яза при його патологічному стані (м’язова слабкість, парез), визначену за допомогою вимірювання електричної ємності (С) данного м’яза до введення (в/м, в/в) медикамента і через 10 хвилин після введення дозволяє вибрати для медикаментозної корекції найбільш ефективний. Використана література: 1. Шмидт И.Р. Основы прикладной кинезиологии (лекция, часть первая) //Прикладная кинезиология - 2002. - №1. - С.4-12. 5 16173 2. Патент РФ №2171623, МРК 7 А 61 В 5/0988 «Способ объективизации мышечного тестирования»,- Опубл. 10.08.2001. Бюл. №22. Комп’ютерна верстка О. Чепелев 6 3. Патент РФ №2119296 Сl МПК 6 А 61 В 5/04, А 61 H 39/00 «Способ оценки действия лекарственных препаратов». Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601