Спосіб регулювання чисельності фітофагів у стресових ситуаціях

Спосіб регулювання чисельності фітофагів у стресових ситуаціях, що включає заходи, 3 період настання стресових ситуацій, котрий дозволить впродовж тривалого терміну часу підтримувати рівень фітофагів на безпечному рівні. Поставлене завдання досягається тим, що у способі регулювання чисельності фітофагів у стресових ситуаціях, що включає заходи спрямовані на їх пригнічення, згідно корисної моделі, у популяції фітофагів біля приштамбових кіл дерев, у міжряддя та в рядки овочевих культур, штучно розселяють паразитичних комах ентомофагів та акарифагів, у співвідношенні хижих клопів та сирфід 1:1, а діапазуючі стадії цих хижаків розселяють з розрахунку 3-4кг опалого листя на 3 дерева. Суттєвою відміною способу є те, що популяції корисних видів комах та кліщів попередньо збирають із природних скупчень їх у рослинних рештках, опалому листі у лісосмугах, на узбіччі доріг, лісових галявин, та наступному їх розселенні в агроценози. При цьому у зібраному матеріалі переважають хижі мухи сирфіди та клопи, життєві стратегії яких за екологічними характеристиками співпадають з такими фітофагів. Зібрані таким чином популяції корисних видів рівномірно розселяють в агроценози на поверхню ґрунту, переважно біля приштамбових кіл дерев, у міжряддях та в рядки овочевих культур, на самому початку заселення агроценозів фітофагами, що дозволяє синхронізувати сезонний розвиток як фітофагів так і корисних видів. Це суттєва ознака способу, що дозволяє підтримувати природний регуляторний процес впродовж вегетації. Приклади здійснення способу Приклад 1. Насадження яблуні, плодоносний сад, сорт Айдарет, пізній строк достигання. Експериментально обґрунтовували запропонований спосіб регулювання чисельності на прикладі комплексу сисних шкідників: попелиць, видів котрі розвиваються лише в саду і не мігрують - сіра яблунева та зелена яблунева попелиці, а також видів, що мігрують яблуневоподорожникова та яблунево-злакова. Крім того, оцінювали дієвість способу по відношенню до інших шкідників: щитівок та медяниць. Стресова ситуація - тривала посуха, котра починалась пізно весною на початку літа. Саме такі умови сприяли масовому розвитку комплексу сисних шкідників попелиць, кліщів, щитівок. Їх природні ентомофаги у цей період - хижі комахи - кокцинеліди, імаго і личинки яких інтенсивно поїдають цих шкідників. Проте, оптимальні умови для їх розвитку - помірні температури, коли погожі дні чергуються з опадами. За таких стандартних ситуацій і відсутності хімічних обприскувань садів, кокцинеліди підтримують чисельність цих шкідників на безпечному, пороговому рівні. Це відбувається коли співвідношення корисних ентомоакарифагів до кількості фітофагів (біотичний індекс) в межах 1:15:20:30 за переважання чисельності фітофагів, кокцинеліди неспроможні регулювати їх чисельність. Це трапляється внаслідок виникнення стресових ситуацій. Серед хижих комах є види, котрі інтенсивно розвиваються за таких умов, але вони 17334 4 не спостерігаються в агроценозах, особливо в саду. Це такі види як хижі мухи - сирфіди. Їх личинки є самими ненажерливими серед хижих комах. За день личинка мухи із родини сирфід з'їдає 7-220, а впродовж життя - понад 2000 попелиць, або інших шкідників - кліщів, трипсів, яйця лускокрилих видів. У запропонованому способі обґрунтовувався елемент збору препаріїв сирфід, що зимують у рослинних рештках, опалому листі - за межами агроценозів - у лісосмугах, з наступним їх розселенням у міжряддя яблуневого саду. Наступний елемент способу - розселення хижого клопа Anthocoris nemorum L., який теж зимує на поверхні ґрунту у рослинних рештках. Всередині весни збирали опале листя та рослинні рештки з лісосмуг, в середньому на таку масу листя припадало від 375 до 822 особин імаго хижого клопа та препаріїв сирфід, інших хижаків у співвідношенні 1:1. Діапазуючи стадії цих хижаків розселяли біля приштамбових кіл, з розрахунку 34кг листя та рослинних решток на три дерева. Спосіб, що пропонується оцінювали із способомнайближчим аналогом. Крім того, передбачався варіант, де на яблунях використовували хімічні інсектициди, що передбачається зональною системою два обприскування фосфорорганічними препаратами (базовий варіант). У контрольному варіанті не використовували інсектициди та не розселяли ентомофаги. Результати дієвості способу, що пропонується представлені у таблиці 1. Встановлено, що в умовах стресових ситуацій, переважно спекотної погоди, інтенсивно розвивались чотири види попелиць на яблуні. Пороговий рівень чисельності попелиць становить 7-10 колоній самиць та личинок на 10 екз. Молодих пагонів та суцвіть. Біотичний індекс 1:20:30, як видно за умов стресових ситуацій спосіб-найближчий аналог не забезпечував необхідний рівень чисельності попелиць. За їх масового розмноження інсектициди також неспромозі підтримувати допороговий рівень чисельності. Реалізація запропонованого способу, шляхом одноразового розселення популяцій хижих сирфід та клопа A. nemorum L. сприяло довготерміновому стримуванню чисельності попелиць, коли біотичний індекс був на рівні 1:18. Приклад 2. Яблуневий сад, шкідливі види рослиноживильні кліщі: бурий плодовий, червоний яблуневий та глодовий, інші сисні шкідники. Умови дослідів були аналогічні тим, котрі наведені у прикладі 1. Результати обґрунтування способу наведено у таблиці 2. Встановлено, що штучне розселення хижих комах у насадженнях яблуні дозволило отримати позитивний результат, котрий полягає у тому, що популяції цієї групи шкідників підтримувались на стабільно допороговому рівні. Біотичний індекс був у межах 1:15, пороговий рівень 1:20:30. Таким чином, за екстремальних синоптичних умов, котрі сприяють масовому поширенню та шкідливості комплексу сисних шкідників використання запропонованого способу, шляхом штучного розселення у насадження яблуні 5 17334 хижих комах, шляхом попереднього їх збору у місцях скопичення дозволили підтримувати 6 чисельність цієї групи шкідників на безпечному рівні. Таблиця 1 Експертна оцінка дієвості та ефективності запропонованого способу регулювання чисельності фітофагів на прикладі комплексу попелиць у яблуневому саду Колонії самок та личинок на молодих гілках та суцвіттях, 10 екз. Способи, що оцінюються Види, що не мігрують Біоценотичний індекс Види, що мігрують Сіра яблунева У колоніях попелиць природні популяції ентомофагів. За стресових факторів чисельність ентомофагів незначна (контроль) Розселення популяцій хижих сирфід. Розселення на деревах хижого клопа А. nemorum (спосіб, що пропонується) Спосіб-найближчий аналог Рекомендована зональна система регулювання чисельності, хімічні інсектициди (базовий варіант) Зелена яблунева Яблуневоподорожникова Яблуневозлакова 18-32 21-38 14-26 18-34 1:62 7-9 5-7 3-4 2-3 1:18 12-18 14-22 12-15 11-17 1:41 12-14 8-12 7-11 5-8 1:35 Таблиця 2 Експертна оцінка дієвості та ефективності запропонованого способу регулювання чисельності фітофагів на прикладі комплексу рослиноживильних кліщів та супутніх сисних шкідників у яблуневому саду Способи, що оцінюються У колоніях кліщів природні популяції акарифагів. За стресових факторів чисельність хижаків незначна (контроль) Розселення популяцій хижих сирфід Розселення на деревах хижого клопа А.nemorum (спосіб, що пропонується) Спосіб-найближчий аналог Рекомендована зональна система регулювання чисельності, хімічними препаратами (базовий варіант) Комп’ютерна верстка О. Чепелев Рухомі стадії кліщів, екз. на 100 листків Бурий Червоний Глодовий Інші сисні плодовий яблуневий кліщ шкідники кліщ кліщ Біоценотичний індекс 550-720 610-812 480-545 430-510 1:б6 295-370 255-366 195-270 174-206 1:15 478-545 433-512 414-542 380-420 1:37 380-435 482-507 212-280 243-318 1:25 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601