Спосіб діагностики зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози

Спосіб діагностики зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози шляхом визна 3 Таким чином, адекватної діагностики зовнішньосекреторної недостатності підшлункове залози до останнього часу в Україні не було, а пошук вчасної діагностики екзокринної недостатності цього органу є дуже актуальним заняттям та підґрунтям вчасного, найраннього призначення та підбору адекватної замісної терапії, що сприяє покращенню якості життя, зниженню ризику виникнення ускладнень та попередження прогресування первинних захворювань. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб діагностики зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози [5], який передбачає імуноферментний аналіз, що ґрунтується на визначення рівня еластази-1 в калі. Проте ця методика має ряд недоліків. Зважаючи на те, що на її результати не впливає проведення замісної терапії, - вона не може бути використана для контролю за ефективністю відповідного лікування, крім того, можливі стани, коли травні ферменти виділяються у просвіт дванадцятипалої кишки але з якихось причин не активуються, в такому випадку кількість еластази, що виділяється з калом буде в межах норми. Еластаза-1 калу є інтегральним показником екзокринної функції підшлункової залози і тому не дає змоги встановлювати ізольований дефіцит продукції однієї з основних груп ферментів. Особливості проведення тестування інколи передбачають тривале очікування результатів, що не завжди задовольняє клініциста, а для самого аналізу необхідний оформлений кал. Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає в підвищенні точності діагностики зовішньосекреторної недостатності підшлункової залози, а також встановленню ізольованої недостатності стосовно продукції або активації амілолітичної групи ферментів підшлункової залози. Технічний результат, що досягається буде полягати в своєчасному встановленні зовнішньо секреторної недостатності підшлункової залози. Перевагою способу, що заявляється є можливість його проведення незалежно від консистенції кала хворого, встановлення адекватності проведення замісної ферментної терапії, можливість визначення ізольованої недостатності продукції амілази підшлунковою залозою, швидке отримання результатів. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі діагностики зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози, який передбачає визначення ферментів, згідно корисної моделі після проведення 13-С крохмального дихального тесту визначають активність та рівень продукції амілази підшлункової залози в просвіті дванадцятипалій кишки за сумарною концентрацією 13СО2 у видихаємому повітрі на 4 годині дослідження. І, при зниженні сумарної концентрації 13СО2 у видихаємому повітрі на 4 годині дослідження менше 10%, встановлюють зниження продукції та/або активності амілази підшлункової залози в просвіті дванадцятипалої кишки, що дає змогу діагностувати зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози. Спосіб здійснюється наступним чином: 17999 4 У хворого натщесерце проводять забір контрольної дихальної проби у спеціальний мішечок, після чого він повинен з'їсти тестовий сніданок, що складається з 75г кукурудзяних пластівців, які попередньо заливаються 100мл 1,5% молока. Після цього протягом 4 годин з інтервалом в 30 хвилин здійснюють забір тестових дихальних проб. По закінченні дослідження всі мішечки під'єднуються до спеціального інфрачервоного спектрометра системи IRIS виробництва Wagner (Германія), де і відбувається безпосередній аналіз за допомогою комп'ютерного обладнання зі спеціальним програмним пакетом. Принцип тестування полягає в визначенні активності панкреатичної амілази в просвіті дванадцятипалої кишки. В кукурудзяних пластівцях міститься крохмаль, природно збагачений нерадіоактивним ізотопом вуглецю 13С. В просвіті дванадцятипалої кишки цей крохмаль під дією панкреатичної амілази розщеплюється з утворенням Н2О та 13СО2, що всмоктується в кров и виділяється через легені в складі повітря, що видихається. Таким чином, чим вища концентрація 13СО2 в повітрі, що видихається, тим вища амілолітична активність ферментів підшлункової залози. Визначення продукції підшлунковою залозою амілази та встановлення її активності здійснюється за рахунок вивчення сумарної концентрації 13СО2 на 4 годині дослідження, в нормі вона повинна перевищувати 10%. Також оцінка здійснюється за рахунок вивчення графіку, що відображає концент13 рацію СО2 у відсотках протягом всього терміну дослідження. Виглядає це наступним чином: Результат 13С-крохмального дихального теста у пацієнта з нормальною активністю панкреатичної амілази. Сумарна концентрація 13СО2 на 240хв. тестування - 27%, див Фіг.1. Результат 13С-крохмального дихального теста у пацієнта зі зниженою активністю панкреатичної амілази. Сумарна концентрація 13СО2 на 240хв. тестування - 9%, див. Фіг.2 Приклад конкретного виконання способу: Хвора, Крамаренко І., 52 роки, перебувала під наглядом в гастроентерологічному відділенні КМКЛ №18 з 10.03.06 по 24.03.06, (№1392). Діагноз: хронічний рецидивуючий панкреатит, фаза загострення, зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози, гіперкінетичний варіант дискінезії жовчовивідних шляхів. При надходженні переважав атиповий больовий синдром, прояви диспепсії з порушенням частоти та консистенції випорожнень. Діагноз встановлювався за допомогою загальноклінічних проявів, даних УЗД, які проте виявились сумнівними. При копрологічному дослідженні хоча і було встановлено наявність аміло-, креатореї, неперетравлених жирів, проте розмежувати панкреатогенний та інтестінальний генез цих порушень практично неможливо. Хворій проведено дослідження за допомогою 13-С крохмального дихального тесту, було встановлено, що сумарна концентрація 13СО2 складала 8,7%, що свідчить про екзокринну недостатність підшлункової залози. На підставі отриманих даних хворій було підібрано замісну терапію (Креон 75000ОД на 5 17999 добу), після чого швидко почали вщухати прояви диспепсії та больового синдрому. По способу, що заявляється, на базі кафедри факультетської терапії № 1 з курсом післядипломної підготовки лікарів з гастроентерології та ендоскопії було обстежено 420 пацієнтів з підозрою на зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози різного генезу. Серед них у 47% випадків було встановлено зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози за продукцією амілази (зниження сумарної концентрації 13СО2 у видихаємому повітрі на 4 годині дослідження менше 10%) у хворих з хронічним рецидивуючим панкреатитом, цукровим діабетом 2-го типу, тучних хворих з остеопорозом, хворих з частковою резекцією підшлункової залози. Це дає підстави рекомендувати впровадження 13-С крохмального дихального тесту в широку медичну практику. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 Джерела інформації: 1. Hardt P.D., Kloer H.U. Diabetes mellitus and exocrine pancreatic disease. - Springer Verlag, 1998. 2. Gough A.C., Palmer K.J., Slade D.A. et al. Inherited suscebtibility to pancreatitis // First Combined Meeting of the European Pancreatic Club and the International Association of Pancreatology. Manheim(Germany) 3. Bank S., Chow K.W. Diagnostic tests in chronic pancreatitis // Gastroenterologist. - 2002. 4. Kataoka K., Hesoda M., Yasuda H. Et al. Assessment of Exocrine Pancreatic Dysfunction in Chronic Pancreatitis. - Digestion, 1999. 5. Loeser Ch. R., Foelsch U.R, Diagnostic der chronischen Pankreatitis // Deutch Med. Wochenschr. – 1996. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601