Спосіб визначення периферійного кровонаповнення передньої черевної стінки

Спосіб визначення периферійного кровонаповнення передньої черевної стінки, що включає фотометричну реєстрацію відбитого розсіяного 3 стінки визначають в другій ділянці - 2см вище пупка, в третій ділянці - 2см нижче пупка та четвертій ділянці - McBurney-Волковича-Д'яконова. Кровопостачання в першій ділянці було взято за стандарт. Абсолютні показники другої, третьої і четвертої ділянок віднесли до стандарту і отримали відносні дані щодо кровопостачання черевної стінки. Отже, показники в другій ділянці становили по групам відповідно 0,31; 0,29 та 0,15. Показники в третій ділянці були 0,31; 0,21 та 0,10. А показники в четвертій ділянці - відповідно 0,21; 0,21 та 0,08. Біомедичні показники, що оброблені, співпадають з попередніми морфологічними дослідженнями. Визначають гемодинамічні показники і ступінь насичення крові киснем, порівнюють показники кровонаповнення відповідних ділянок тіла, і за ступенем асиметрії даних показників, визначають ступінь патології мікроциркуляції. Таким чином, виявляють ступінь порушення трофічного комплексу передньої черевної стінки. Клінічні дослідження показали, що середнє кровопостачання у людей із зниженою масою тіла - 114,36в.о. (відносних одиниць), з нормальною масою тіла становить 168,65в.о., у людей з ожирінням - 209,0в.о. Кровопостачання в другій ділянці у людей із зниженою масою тіла становило 25,86; в третій ділянці - 21,50 та в четвертій 18565 4 18,08. Показники кровопостачання в третій ділянці у людей з нормальною масою тіла становило: 28,32; 23,42 і 18,00. У людей з ожирінням відповідні показники дорівнювали: 17,40; 13,60 та 9,90. Приклад зареєстрованої фотоплетизмографічної кривої в першій ділянці у людей із зниженою масою тіла приведено на Фіг.1. Приклад обробки зареєстрованої фотоплетизмографічної кривої в першій ділянці у людей із зниженою масою тіла приведено на Фіг.2. Експериментальні дослідження. Було обстежено 74 пацієнта з різною масою тіла, віком 18-65 років. Всі пацієнти по індексу маси тіла були розділені на 3 групи; 1 група - 26 чоловік, середній ІМТ становив 18,8 (маса тіла нижче норми), 2 група - 23 чоловіка, середній ІМТ - 22,5 (нормальна маса тіла), 3 група - 25 чоловік, середній ІМТ - 31 (ожиріння). Отримані результати дають можливість зробити висновок про доцільність застосування оптикоелектронних методів для ретельних досліджень при перебігу ранового процесу при лапаротомних ранах. При цьому оптико-електронний спосіб діагностики мікроциркуляції судин характеризується достатньо широким діапазоном можливостей реєстрації найрізноманітніших фізіологічних функцій тканин, органів і систем організму. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 18565 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601