Спосіб лікування синдрому хірургічної менопаузи у жінок з аутоімунним тироїдитом

Спосіб лікування синдрому хірургічної менопаузи у жінок з аутоімунним тироїдитом, що вирішується шляхом використання базової терапії 17 -естрадіолу валерату (дивігель), який відрізняється тим, що призначається перорально дидрогестерон (дуфастон) в середньотерапевтичній дозі чи естрадіол-дидрогестерон (фемостон) в середньотерапевтичній дозі. (19) (21) u200605726 (22) 25.05.2006 (24) 15.11.2006 (46) 15.11.2006, Бюл. № 11, 2006 р. (72) Татарчук Тетяна Феофанівна, Косей Наталія Василівна, Ісламова Ганна Олегівна (73) ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ 3 18688 4 рюваннями небагато, і часто вони досить неодноі, відповідно, навпаки. Так, в умовах дефіцита естзначні. Відомо, що естрогени діють на імунну відрогенів, тобто в менопаузі значно знижується співповідь, слід відмітити дозозалежність впливу їх на відношення СД4+/СД8+, підвищується рівень Т-лімфоцити, В-лімфоцити та на імунну систему в СД8+, СД3+, та СД5+, відбувається підвищення цілому. Малі дози естрогенів забезпечують імуноактивності природних кілерів, зростає кількість та модулюючу дію, що сприяє відновленню дизімунактивність В-лімфоцитів [Brunelli R. et al., 1996; них порушень, що розвиваються на тлі дефіциту White H.D. et al., 1997]. естрогенів [Grossman С. J. Et al., 1994]. Але саме зміна вмісту рівня прогестерону моНа сьогодні є деякий позитивний досвід щодо жливо грає значну роль у розвитку аутоімунної прийому естрогенів в дозі, передбаченою ЗГТ, у патології. Зниження вмісту прогестерону починажінок з ревматоїдним артритом та іншими Тється вже в перименопаузі [Балан В.Є., Віхляєва клітинними аутоімунними захворюваннями, і в той Є.М., 1996; Смєтнік В.П., 2001, Татарчук Т.Ф., же час негативний ефект відмічається у жінок з В2004]. Щодо впливу прогестерону на імунну відпоклітинними захворюваннями, такими як антифосвідь, то відомо, що прогестерон при нормальному фоліпідний синдром, системний червоний вовчак його метаболізмі стимулює реакцію перемикання та інш. [Da Silva J.A., Hall G.M., 1992; George and Th-1 на Th-2. Процес диференціації Т-лімфоцитівSpector T.D., 1996; Michael D., Lockshin M.D., 1995; хелперів 1-го та 2-го типів забезпечується не лише Skogh Т., 1997]. Даних про вплив естрогенів на співвідношенням важливих регуляторних цитокінів перебіг аутоімунного тироїдиту в доступній літера(ІЛ-12, у-інтерферон, ІЛ-10), але й рівнем гормонів турі не виявлено. (особливо прогестерона) на даний момент Найбільш близьким по суті є спосіб лікування [Grossman C.J. et al.,1994; DruckmannR., 2001]. гормондефіцитзумовлених розладів у жінок після При порівнянні особливостей перебігу аутоігістероваріоектомії шляхом трансдермального мунного тироїдиту у жінок з хірургічною менопаузастосування естрадіолу валерата з метою замісзою (46 пацієнток), яким призначали лікування ної гормональної терапії [патент 96118462/14 Герзгідно запропонованій корисній моделі (ІА група мания (DE) МКИ 6А 61К9/70, (22 жінки) - дивігель + дуфастон, ІБ-група (24 жін47/26,31/56,1996].Недоліком вказаного способу є ки) - фемостон), з 50 жінками, яким призначали відсутність імунорегулюючого впливу на організм лише дивігель (II група), виявлено вірогідне знижінки з хірургічною менопаузою та з аутоімунним ження концентрації антитіл, а саме АМС. тироїдитом. Так, рівень АМС до лікування в І групі склав В основу корисної моделі способу лікування 231,26±1,15МО/мл, через 3міс. після його признасиндрому хірургічної менопаузи у жінок з аутоімучення - відповідно в ІА - 163,15±1,7МО/мл та в ІБ нним тироїдитом покладено завдання розробки 157,19±4,05МО/мл (р1-2,1-30,05). Конценго гомеостазу, що дасть можливість вчасне попетрація АТТГ до лікування в І групі склала редити вплив естрогенів на імунологічну 101,83±18,4МО/мл, через 3 місяця терапії в ІА груреактивність жінки, а також підвищити ефективпі - 98,82±5,26МО/мл, в ІБ групі - 97,82±5,1МО/мл ність лікування за рахунок комбінованої (лікування (р>0,05), в II групі він залишався практично без патології геніталів та щитовидної залози) терапії. змін: до лікування - 105,41±1,4МО/мл, під часПоставлена задача корисної моделі способу 101,56±3,0МО/мл, (р>0,05). лікування синдрому хірургічної менопаузи у жінок з Суттєвих змін лабораторних показників Т4 аутоімунним тироїдитом вирішується шляхом привільн. і ТТГ на тлі ЗГТ не виявлено.Так, Т4 вільн. в І групі склав до лікування - 13,58±0,74пмоль/л, значення базової терапії - 17 - естрадіалу валерачерез 3 місяця терапії - в ІА групі ту (дивігель) трансдермально, згідно корисної мо14,82±0,6пмоль/л та в ІБ -13,08±1,3пмоль/л, делі додатково призначається перорально (р>0,05); в II групі -відповідно-12,87±0,22пмоль/л дидрогестерон (дуфастон) в середньотерапевтичта 14,22±0,14пмоль/л, (р>0,05). Середній показник ній дозі чи комбінований естроген-гестагенний ТТГ в І групі до лікування дорівнював препарат (естрадіол-дидрогестерон / фемостон) в 5,02±0,31мМО/л, на тлі ЗГТ в ІА групі склав середньотерапевтичній дозі. 4,38±0,12мМО/л та в ІБ групі -4,47±0,4мМО/л, Між сукупністю ознак корисної моделі і техніч(р>0,05); в II групі - відповідно 5,12±0,4мМО/л та ним результатом, якого можна досягти при її реа4,51±1,2мМО/л, (р>0,05). лізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. При порівнянні змін лабораторних показників у Зміни показників аутоімунного процесу із віком жінок в ІА та ІБ групах вірогідної різниці не виявлепоряд із зниженням статевих стероїдних гормонів но. Це свідчить про те, що спосіб введення препаможна в деякій мірі пояснити саме впливом статератів не має значення для отримання ефекту знивих стероїдів на імунну систему. Прямий їх вплив ження антимікросомальних антитіл, а саме на органи та тканини імунної системи забезпечукомбінація естрогенного та гестагенного компонеється рецепторно-опосередкованим шляхом; нентів грає вирішальну роль. прямий - не лише за рахунок впливу на продукцію Суть способу лікування синдрому хірургічної гормонів тимусу та цитокінів, а й на активацію менопаузи у жінок з аутоімунним тироїдитом поясмембранозв"язуючих рецепторів до тимусних горнюється наступними прикладами. монів та цитокінів. Доведено, що адекватна імунна Приклад 1 відповідь обумовлена певним гормональним гоХвора М., 47 років, мешканка м.Києва, звернумеостазом, і будь-яки його зміни призводять до лась в клініку з скаргами клімактеричного характепорушення нормальної імунологічної реактивності, 5 18688 6 ру середнього ступеня вираженості. 2 роки тому матки в об'ємі екстирпації матки з придатками. жінці був діагностований аутоімунниі тироїдит Хвора була ретельно обстежена: маммографія, (хвора протягом цього часу отримує L-тироксин в коагулограма, цукор крові, УЗД щитовидної залодозі 100мкг). В анамнезі - операція з приводу лези, визначення показників тироїдного гомеостазу йоміоми матки в об'ємі екстирпації матки з придат(Т4 вільн.-12,59пмоль/л, ТТГ-4,87±0,2мМО/л, ками 1 рік тому. Хвора була ретельно обстежена: АТТГ-98,82МО/мл, АМС-232,37МО/мл), ступінь маммографія, коагулограма, цукор крові, УЗД щипроявів клімактеричного синдрому оцінювалась з товидної залози, визначення показників тироїдного вирахуванням менопаузального індексу (МПІ відгомеостазу (Т4 вільн.-13,45пмоль/л, ТТГносно вегето-судинних розладів дорівнював 28 4,67±1,2мМО/л, АТТГ-97,81МО/мл, АМСбалів, відносно психоемоційних - 14 балів). Жінці 212,37МО/мл), ступінь проявів клімактеричного згідно розробленого способу (фемостон 1табл. на синдрому оцінювалась з вирахуванням менопаудень) проводилось лікування протягом 3 місяців. зального індексу (МГП відносно вегето-судинних На тлі лікування стан пацієнтки покращився і змерозладів дорівнював у жінці 29 балів, відносно ншилась вираженість вегето-судинних та психоепсихоемоційних - 14 балів). Хворій згідно розробмоційних проявів клімактеричного синдрому (МПІ леного способу (дивігель 0,5г трансдермальвідносно психоемоційних розладів зменшився до но+дуфастон по 10мг (1табл. на день) проводи11 балів, відносно вегето-судинних МПІ знизився лось лікування протягом З місяців. На тлі до 23 балів). Після лікування при лабораторному лікування стан пацієнтки покращився і зменшиобстеженні виявлено вірогідне зниження рівня лась вираженість вегето-судинних та психоемоАМС-151,83МО/мл, інші показники тироїдного гоційних проявів клімактеричного синдрому (МПІ меостазу практично не змінились: АТТГвідносно психоемоційних розладів зменшився до 92,01МО/мл, Т4вільн.-13,01пмоль/л, ТТГ24 балів, відносно вегето-судинних МПІ знизився 4,15мМО/л. до 11 балів). Після лікування при лабораторному Таким чином, впровадження даного способу обстеженні виявлено вірогідне зниження рівня лікування синдрому хірургічної менопаузи у жінок з АМС- 161,78 МО/мл, інші показники тироїдного аутоімунним тироїдитом не лише значно зменшує гомеостазу практично не змінились: АТТГступінь вираженості естрогендефіцитобумовлених 91,21МО/мл, Т4вільн. -12,48пмоль/л, ТТГпроявів клімактеричного синдрому, а й пригнічує 4,78мМО/л. активність аутоімунного процесу, сприяє нормаліПриклад 2 зації процесів активації, за рахунок чого відбуваХвора А., 51 років, мешканка м.Києва. Звернується зниження антитироїдних антитіл, а саме лась в клініку з скаргами клімактеричного характеАМС. ру. 5 років тому хворій був діагностований аутоіЗавдяки проведенню вищевказаного лікування мунниі тироїдит ( хвора протягом цього часу можливе суттєве зменшення частоти обтяженого отримує L-тироксин в дозі 75мкг), 8 місяців тому перебігу аутоімунного тироїдиту, що особливо хапацієнтка була прооперована з приводу лейоміоми рактерно для жінок на тлі хірургічної менопаузи. Комп’ютерна верстка Н. Лисенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601