Спосіб прогнозування синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріоектомії

Винахід відноситься до області медицини, зокрема гінекології, і може бути використаний для прогнозування вірогідності виникнення синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріоектомії (видалення придатків) з приводу лейоміоми. Симптомокомлекс, що розвивається в організмі жінки після гістеректомії й проявляється у вигляді нейровегетативних, психоемоційних та обмінно-ендокринних зрушень, в літературі описано як синдром хірургічної менопаузи. Причиною формування синдрому хірургічної менопаузи (СХМ) є: післяопераційна ішемія яєчників; явища венозного застою в залишених придатках; структурно-функціональні зміни в тканині яєчників. Відомі фактори ризику виникнення синдрому хірургічної менопаузи (Гут В.Г., Левченко В.Г., Сидоров А.И., Агальцова Н.Н. Прогнозирование послеоперационных расстройств у больных опухолями матки и яичников с помощью регрессионных моделей // Охрана здоровья женщин в промышленном городе Сибири, выпуск III. Тезисы докладов научно-практической конференции акушеров-гинекологов. — Новокузнецк, — 1989. — С.77-80). Однак фактори, що вказані в цій роботі, враховані не повністю, особливо що стосується характерних для України особливостей екологічного середовища. Найбільш близьким по технічній суті є спосіб прогнозування ранньої менопаузи по даним гінекологічного анамнезу (Сидоров А.И., Гут В.Г., Левченко В.Г. Скрининговая система прогнозирования расстройств после гистерэктомии и овариоэктомии // Охрана здоровья женщин в промышленном городе Сибири, выпуск III. Тезисы докладов научно-практической конференции акушеров-гинекологов. — Новокузнецк. — 1989. — С.80-82). Однак, авторами не вирішена проблема прогнозування виникнення саме синдрому хірургічної менопаузи після гістеректомії без оваріоектомії як складного поліетіологічного симптомокомплексу, що характеризується появою психовегетативних порушень у жінок. Не враховані екологічні умови проживання, екстрагенітальні захворювання, шкідливі чинники виробництва, стресові ситуації, не визначався рівень гормонів в сироватці крові, вік жінки та термін, що минув після операції. В основу винаходу покладено завдання створення способу прогнозування виникнення синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріоектомії в якому в якості моделі використовується метод багатофакторного покрокового дискримінантного аналізу ряду соціально-економічних та медико-біологічних факторів з метою завчасного визначення імовірності виникнення синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріоектомії та вчасного призначення диференційованої профілактики, що відповідно забезпечить зменшення числа ускладнень внаслідок гістеректомії з тимчасовою, а іноді і стійкою втратою працездатності у жінок в віці їх соціальної та професійної активності. Поставлене завдання способу прогнозування синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріоектомії вирішується гінекологічнго анамнезу, згідно винаходу досліджуються фактори ризику з діапазоном індексування: Х1 - наявність екологічних та шкідливих чинників від 0 до 5, Х2 - паління від 0 до 2, Х3 - наявність варикозного розширення вен малого тазу від 0 до 2, Х4 - вік жінки в якому виконана гістеректомія від 1 до 4, X5 мимовільні аборти від 0 до 3, Х6 - екстрагенітальні захворювання від 0 до7, X7 - наявність стресових ситуацій від 0 до7, X8 - рівень реактивної тривожності від 1 до 4, Х9 - вміст фолікулостимулюючого гормону до операції від 1 до 2, Х10 - хронічні запальні захворювання геніталій відомі, Х11 - типу акцентуації особистості жінки від 1 до 4, проводили визначення дискримінантних функцій (f1) та (f2) з послідуючим введенням цифрових визначених факторів у формули (f1) та (f2); а значення (-35,8) для fl та (-19,0) для f2 також мають бути також постійними: (І) f 1=-35,8+1,8 × X1+11,5 × Х2+2,4 × Х3+7,6 × Х4+6,5 × Х5+1,4 × Х6+3,5 × X7-2,9 × X8+8,4 × X9+3,4 × X10-6,4 × Х11; (ІІ) f 2=-19,0+0,3 × X1+7,9 × X2+1,2 × Х3+4,9 × Х4+4,3 × Х5+0,3 × Х6+0,8 × X7-1,1 × Х8+7,1 × Х9+2,2 × Х10-4,3 × Х11. де f 1 - дискримінантна функція, яка визначає вірогідність виникнення цієї патології, f 2 - заперечує подібну можливість. Тому при f 1>f 2, прогнозували можливість виникнення синдрому хірургічної менопаузи, а при f 2>f 1 таку можливість вважали малоймовірною. В якості моделі використано метод покрокового дискримінантного аналізу, який дозволяє виявити вірогідність різниці між групами порівняння за величиною F статистики Фішера. Саме метод багатофакторного математичного аналізу з урахуванням усіх найбільш інформативних чинників та варіантів в їх вираженостідає можливість створення системи прогнозування синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріоектомії. Застосування цього способу дає можливість прогнозувати виникнення синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріоектомії, а й визначати ступінь імовірності прогнозу, що є важливим для послідуючого створення індивідуалізованих схем лікування. Спосіб прогнозування синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії без оваріектомії здійснюється слідуючим чином. У жінок, що підлягають оперативному втручанню з приводу лейоміоми виясняють: Таблиця 1 Фактори ризику виникнення синдрому хірургічної менопаузи та їх індексація № 1 X1 Х2 Фактори ризику 2 Наявність виробничих та екологічних шкідливих чинників Немає Хімічні Термічні Шум Вібрація Робота в нічний час Зона підвищеної радіаційної забрудненості Паління: Не палить Індекс 3 0 1 2 3 4 5 0 X3 Х4 X5 Х6 X7 Х8 Х9 Х10 Х11 Палить до 10 цигарок на добу Палить більше 10 цигарок на добу Наявність варикозного розширення вен малого тазу (інтраопераційне спостереження): Немає Помірне Виражене Вік жінки в якому виконана гістеректомія: 51-55 46-50 41-45 До 40 років Мимовільні аборти: не було один 2-4 більше 4-х Екстрагенітальні захворювання: немає патологія дихальної системи патологія нирок та сечовидільної системи серцево-судинні захворювання захворювання нервової системи Варикозне розширення вен кінцівок остеохондроз шийно-грудного відділу хребта декілька захворювань Наявність стресових ситуацій: немає на роботі в сім'ї в побуті на роботі і в сім'ї на роботі і в побуті в сім'ї і в побуті на роботі, в сім'ї та в побуті Рівень реактивної тривожності (за шкалою Спілберга) в обстежених жінок Тяжкий ступінь Середній ступінь Легкий ступінь Відсутність Вміст ФСГ до операції: Менше 30МЕ/л Понад 30МЕ/л Хронічні запальні захворювання геніталій: не було були в анамнезі Тип акцентуації особистості жінки Істеричний Епілептоїдний Сенситивний Гармонічний 1 2 0 1 2 1 2 3 4 0 1 2 3 0 1 2 3 4 5 6 7 0 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 1 2 0 1 1 2 3 4 Наводимо приклади використання математичної моделі для прогнозування синдрому хірургічної менопаузи. Приклад 1. При анкетуванні гр. П., 46 років (амб. карта №1743), з'ясовано проживання її в умовно екологічно чистій зоні (X1=0); палить більше 12 цигарок на добу (Х2=2); під час гістеректомії виявлено виражене варикозне розширення вен малого тазу (Х3=2); операція виконана в 46 років (Х4=2); мимовільних абортів не було (Х5=0); знаходиться на обліку у терапевта з приводу ішемічної хвороби серця (Х6=3); вказує на стресові ситуації на роботі, в сім'ї та в побуті (X7=6); рівень реактивної тривожності за шкалою Спілберга легкий (X8=3); рівень ФСГ 37,5МЕ/л (Х9=2); хронічних запальних процесів геніталій не було (X10=0); за опитувальником Шмішека виявлено епілептоїдний тип акцентуації (Х11=2). За вищезгаданими формулами обчислюємо: f 1=-35,8+1,8 × 0+11,5 × 2+2,4 × 2+7,6 × 2+6,5 × 0+1,4 × 3+3,5 × 6-2,9 × 3+8,4 × 2+3,4 × 0-6,4 × 2=23,5; f 2=-19,0+0,3 × 0+7,9 × 2+1,2 × 2+4,9 × 2+4,3 × 0+0,3 × 3+0,8 × 6-1,1 × 3+7,1 × 2+2,2 × 0-4,3 × 2=10,9. Через 6 місяців спостереження жінку почали турбувати приливи жару, головний біль, роздратованість, підвищена пітливість, непереносимість високої температури, гіпертонічні кризи. Поставлено діагноз синдрому хірургічної менопаузи. Призначена відповідна терапія, яка включала симптоматичне лікування на фоні замісної гормональної терапії з застосуванням 17-бета естрадіолу (естрожелю). Стан жінки істотно покращився, що дало змогу їй продовжувати роботу на підприємстві. Приклад 2. При анкетуванні гр. С., 39 років (амб. карта №1703), працює на підприємстві хімічної промисловості (Х1=1); жінка палить більше 10 цигарок на добу (Х2=0); під час операції варикозного розширення вен малого тазу не виявлено (Х3=0); гістеректомія виконана в віці 39 років (Х4=1); мимовільний аборт один в віці 29 років (Х5=1); хвора на хронічний бронхіт (Х6=1); на стресові ситуації не вказує (Х7=0); за шкалою Спілберга виявлено відсутність тривоги (Х8=0); рівень ФСГ - 26,34МЕ/л (X9=1); хронічних запальних процесів геніталій не було (Х10=0); тип акцентуації гармонійний (Х11=4). За вищезгаданими формулами маємо: f 1=-35,8+1,8 × 1+11,5 × 0+2,4 × 0+7,6 × 1+6,5 × 1+1,4 × 1+3,5 × 0-2,9 × 0+8,4 × 1+3,4 × 0-6,4 × 0=-10,6; f 2=-19,0+0,3 × 1+7,9 × 0+1,2 × 0+4,9 × 1+4,3 × 1+0,3 × 1+0,8 × 0-1,1 × 0+7,1 × 1+2,2 × 0-4,3 × 0=-3,4. Оскільки f1f 2, то виникнення синдрому хірургічної менопаузи прогнозувалось з середнім ступенем імовірності. І дійсно, через 6 місяців жінка звернулась до лікаря зі-скаргами, на порушення сну, приливи жару, зниження лібідо, плаксивість, підвищену втомлюваність, вегето-судинні кризи, погіршення пам'яті, внаслідок яких працездатність пацієнтки знизилась, вона часто знаходилась на лікарняному під наглядом невропатолога, отримувала симптоматичне лікування, яке давало тимчасовий незначний ефект. Стійкий позитивний ефект був досягнутий лише в результаті комплексної терапії.