Спосіб добування дорогоцінних металів з техногенних розсипів

Спосіб добування дорогоцінного металу з техногенних розсипів, який включає дозовану подачу техногенного розсипу на грохіт, електромагнітну сепарацію з виділенням магнітної і немагнітної частин, просівання немагнітної частини техногенного розсипу і здрібнювання кожного класу підрешітного і надрешітного продукту немагнітної частини техногенного розсипу в роторних млинах з одночасною аеросепарацією, який відрізняється тим, що підгрохотний продукт техногенного розсипу перед подачею на електромагнітну сепарацію просушують, здрібнений продукт доочищують від пилоподібної фракції в горизонтальному аеросепараторі, очищений продукт від пилоподібної фра кції розділяють на розміщених один під іншим грохоти, при цьому надрешітний продукт із кожного грохоту піддають аеросепарації з виділенням готового продукту у вигляді дорогоцінного металу, а підрешітний продукт із верхнього грохоту направляють на нижчерозміщений грохіт, причому розмір комірки для просіваючої поверхні верхнього і нижчерозміщеного грохоту визначають за виразом: Корисна модель відноситься до збагачення техногенних розсипів і може бути використана для витягу дорогоцінних металів з "хвостів" збагачення і безпосередньо з рудних покладів. Відомий традиційний спосіб переробки техногенних розсипів з метою витягу дорогоцінних металів, який включає виїмку і подачу пісків на промивні прилади чи драги з витягом раніше загубленого вільного металу (золота, срібла, олова, платини), використовуючи гравітаційний метод осадження металу у водяному потоці. [РЖ "Золото видобуток" №37, 2001]. До недоліків даного способу варто віднести витяг "вільного" металу, частка якого складає 3,030% від загальної кількості і відповідно втрати схованого металу в мінералах кварцу, піриту, гематиту і граніту, що перевищують 70%. Крім цього використання води в технологічному процесі збагачення (до 50000м3 на 1т витягувального металу), завдає значної шкоди навколишньому середовищу. Відомий спосіб переробки металургійного шлаку за [патентом України №8131, МПК ВОЗВ9/04, Бюл.№7, 2005], який включає дозовану подачу сировини на грохіт, електромагнітну сепарацію з виділенням магнітної і немагнітної частин, просівання немагнітної частини і здрібнювання кожного класу підрешітного і надрешітного продукту в роторних млинах з одночасною аеросепарацією. Також відомий спосіб переробки вологих металургійних шлаків найбільш близький до заявленого способу за сукупністю співпадаючих ознак і очікуваному технічному результату за [патентом України №11989, МПК В03В 9/04, бюл. №1, 2006p.], що включає дозовану подачу сировини на грохіт, електромагнітну сепарацію з виділенням магнітної і немагнітної частин, просівання немагнітної частини і здрібнювання кожного класу підрешітного і надрешітного - продукту в роторних млинах з одночасною аеросепарацією. d1  d 2 ( m /  n ) 0..33 , d1 - розмір комірки просіваючої поверхні попереднього грохоту (першого); d2 - розмір комірки просіваючої поверхні наступ ного грохоту; m - щільність дорогоцінного металу; (19) UA (11) 18923 (13) U  n - щільність неметалевих включень у техногенному розсипі. 3 18923 4 Загальним недоліком приведених способів є Приклад реалізації способу. низький відсоток витягу дорогоцінного металу і В якості вихідної сировини використовують тевисока собівартість готової продукції. Пояснюється хногенні розсипи, іх основні обсяги підготовлені це тим, що в металургійних шлаках, зміст металу в для подальшої переробки та в яких відділені велишлаку досягає до 7% і більш, а в розсипах дорогокі включення та іловидна частина розсипу. Для цінного металу в 1000 разів менше, і зміст фракції витягу дорогоцінного металу вихідну сировину менш 0,1мм не менш 90%, отже для розкриття навантажувальним агрегатом подають у бункер 1, мінеральних зерен необхідно більш тонке здрібз якого ІЇ дозованно подають на грохіт 2, за допонювання. Це збільшує навантаження на грохоти та могою якого згадану вихідну провину розділяють аеросепаратори і впливає в підсумку на продуктина велику, але відносно суху суміш (d > 5мм) і дрівність устаткування і на його окупність. бну (5мм > d) зволожену. Велику фракцію подають В основу корисної моделі поставлена задача, на електромагнітну сепарацію 3, а дрібну фракцію удосконалити спосіб витягу дорогоцінних металів з направляють через просушиваючий агрегат 4 і техногенних розсипів, шляхом уведення нових далі в електромагнітний сепаратор 5. Магнітну операцій і зміни послідовності між ними, забезпечастину з електромагнітного сепаратора 5 направчити оптимальний режим переробки і за рахунок ляють у нагромаджувач 6, а немагнітну частину цього підвищити відсоток витягу дорогоцінного направляють на грохіт 7, розділяючи на надгрохометалу і знизити собівартість готової продукції. тний і підгрохотний продукти. Надгрохотний і підгЗадача вирішена тим, що в способі витягу дорохотний продукти відповідно направляють у ророгоцінного металу з техногенних розсипів вклюторні млини 8, 9, 10 з одночасною чаючому дозовану подачу техногенного розсипу аеросепарацією. Здрібнені в роторних млинах 8, 9, на грохіт, електромагнітну сепарацію з виділенням 10 продукти направляють у вертикальний сепарамагнітної і немагнітної частин, просівання немагнітор 11, де відокремлюють легку пилоподібну фратної частини техногенного розсипу і здрібнювання кцію і направляють її в нагромаджувач 12, а важку кожного класу підрешітного і надрешітного продукфракцію доочищюють у горизонтальному аеросету немагнітної частини техногенного розсипу в параторі 13. Важку фракцію з горизонтального роторних млинах з одночасною аеросепарацією, сепаратора 13 направляють на розташовані один відповідно до корисної моделі, підгрохотний пропід одним грохоти 14, 15, з яких надгрохротний дукт техногенного розсипу перед подачею на елепродукт подають в аеросепаратори 16, 17, 18, де ктромагнітну сепарацію просушують, здрібнений відбувається відділення дорогоцінного металу від продукт доочищюють від пилоподібної фракції в неметалевих включень. Драгметал направляють у горизонтальному аеросепараторі, очищений пронагромаджувачі 19, 20, 21, а неметалеві включендукт від пилоподібної фракції розділяють на розня в нагромаджувачі 22, 23, 24. Причому розмір міщених один під іншим грохоти, при цьому надкомірки для просіваючої поверхні першого і кожнорешітний продукт із кожного грохоту піддають го наступного грохоту визначають з вираження: аеросепарації з виділенням готового продукту у d1d2(m/n)0..33, де: виді дорогоцінного металу, а підрешітний продукт d1 - розмір комірки просіваючої поверхні попеіз верхнього грохоту направляють на нижчерозміреднього грохоту (першого); щений грохіт, причому розмір комірки для просіd2 - розмір комірки просіваючої поверхні наваючої поверхні верхнього і нижчерозміщеного ступного грохоту; грохоту визначають з вираження: m - щільність дорогоцінного металу; d1d2(m/n)0..33, де: n - щільність неметалевих включень. d1 - розмір комірки просіваючої поверхні попеПриведена функціональна залежність розміру реднього грохоту (першого); комірки просіваючої поверхні грохоту від щільності d2 - розмір комірки просіваючої поверхні надорогоцінного металу і неметалевих включень ступного грохоту; встановлена в результаті промислових досліджень m - щільність дорогоцінного металу; приведеного способу, при якому досягається опn - щільність неметалевих включень у технотимальний режим збагачення техногенного розсигенному розсипі. пу, що забезпечує 90% витягу дорогоцінного меСутність способу пояснюється кресленням, на талу і втрати не більш 2-4%. якому приведена технологічна схема способу витягу дорогоцінного металу з техногенних розсипів. 5 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 18923 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601