Спосіб обробки матеріалів різанням

Спосіб обробки матеріалів різанням, при якому на матеріал впливають двома інструментами в двох взаємно перпендикулярних площинах, одна з яких рівнобіжна оброблюваній поверхні, а інша 3 19905 процесу різання. Зазначений інтервал значень кута забезпечує відомий ефект ковзного різання, що поліпшує якість оброблюваної поверхні матеріалу, а в зв'язку з різанням у двох взаємно перпендикулярних площинах істотно підвищується і продуктивність обробки. При куті, рівному 1°, досягається максимальний ефект ковзного різання, при якому забезпечується найвища якість оброблюваної поверхні і найменша продуктивність для даної умови. Якщо кут менше 1°, то різання практично нездійсненне, а при куті, рівному 0°, нездійсненне і теоретично, тому що різальна крайка, збігається з напрямком швидкості головного руху різання. У цьому випадку буде ковзання, але не різання. При куті, рівному 20°, ковзання крайки по поверхні різання менше, ніж у попередньому випадку, але достатнє для забезпечення високої якості оброблюваної поверхні. При цьому можна істотно збільшити швидкість руху подачі й у такий спосіб досягти більшої продуктивності обробки. Збільшення кута більш 20° приводить до різкого зниження якості оброблюваної поверхні. У полімера утворюються дефекти у виді поривів і відколків, а у металів збільшується шорсткість у 2-3 рази. Кут між крайкою ножа, що ріже, працюючого в площині, перпендикулярній поверхні, і напрямком швидкості головного руху різання, обраний у межах 80-90° з метою можливості здійснення різання. Цей ніж по суті виконує допоміжну функцію, зв'язану з відділенням надрізаного шару. При куті, рівному 90°, досягається найбільша глибина різання, а отже, і найбільша продуктивність. Якщо кут більше 90°, то різання нездійсненне. При куті, рівному 80°, глибина різання достатня для практичного застосування, а зі зменшенням величини кута глибина різання різко падає і при 0° різання нездійсненне. На фіг. 1 показана схема роботи ножа в площині, рівнобіжної оброблюваної поверхні; На фіг. 2 - кут між крайкою ножа, що ріже, і напрямком швидкості головного руху різання; На фіг. 3 - схема роботи ножа в площині, перпендикулярної оброблюваної поверхні; На фіг. 4 - кут між крайкою ножа, що ріже, працюючого в площині, перпендикулярної оброблюваної поверхні, і напрямком швидкості головного руху різанням; На фіг. 5 - схема послідовної роботи ножів у двох взаємно перпендикулярних площинах. Спосіб обробки різанням матеріалів полягає в наступному. Ніж 1, що ріже, крайка якого складає з напрямком швидкості головного руху різання кут 1-20°, прорізає припуск 2 заготовки 3 у площині, рівнобіжної оброблюваної поверхні. Ніж 4, що ріже, крайка якого складає з напрямком швидкості головного руху різання 80-90°, відрізає надрізану частину на глибині, не більш глибини різання першого ножа 1. 4 Ніж 1 ковзним різанням зрізує матеріал у площині, рівнобіжної оброблюваної поверхні. У такий спосіб відокремлюють шар, що зрізується, від заготовки. Ножі 1, 4 працюють незалежно друг від друга, кожний у своїй площині, і викладений вище ефект повторюється при будь-якому сполученні кутів у зазначених інтервалах 1-20° і 80-90°. Далі робочі цикли ножів повторюються. Кутові параметри ножів і режими різання вибирають у залежності від властивостей оброблюваного матеріалу. Приклад 1. Для реалізації запропонованого способу виготовлений спеціальний різальний інструмент, що обробляв пінопласт ППУ-306Н. Геометричні параметри інструмента: передній кут g=70°, задній кут a=10°, кут загострення b=10°. Режим різання: швидкість головного руху різання V=2,6м/с, швидкість руху подачі Vs=200мм/хв., глибина різання tp=6мм. Процес різання здійснюють у такий спосіб. Надають обертальний рух інструменту і поступальний рух заготовці 3. Ножем 1, встановленим крайкою, що ріже, до напрямку швидкості різання під кутом 10°, прорізають заготовку 3 в площині, рівнобіжної оброблюваної поверхні на глибину 6мм. Ножем 4, встановленим крайкою, що ріже, до напрямку швидкості головного руху різання під кутом 85°, відрізають припуск 2 у площині, перпендикулярної оброблюваної поверхні, на глибині 4мм. Відділення шару, що зрізується, відбувається в результаті зазначених дій ножів 1, 4 з наступним надламом стружки. Далі робочі цикли повторюються. На оброблюваній поверхні вириви і відколки відсутні. Приклад 2. Режим різання і геометричні параметри інструмента не змінювали. Ножем 1, встановленим до напрямку швидкості головного руху різання під кутом 20°, прорізають заготовку 3 з пінопласту в площині, рівнобіжної оброблюваної поверхні. Ножем 4, установленим до напрямку швидкості головного руху різання 90°, відрізають припуск 2 у площині, перпендикулярної оброблюваної поверхні. На оброблюваній поверхні вириви і відколки відсутні. Приклад 3. Режим різання: швидкість головного руху різання 2,6 м/с, Швидкість руху подачі Vs=20мм/хв., глибина різання tp=4мм. Ножем 1, установленим до напрямку швидкості головного руху різання під кутом 1, прорізають припуск 2 у площині, рівнобіжної оброблюваної поверхні. Ножем 4, установленим до напрямку швидкості головного руху різання під кутом 80°, відрізають надрізану частину матеріалу на глибину 2мм. У такий спосіб відокремлюють шар, що зрізується. Оброблювана поверхня виходить без виривів і відколків. Способом, що заявляється, з таким розташуванням інструментів можна здійснювати обробку й інших матеріалів, наприклад дерева, металу. 5 Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 19905 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601