Спосіб визначення оптимальних технологічних параметрів обробки конструкційних матеріалів

Спосіб визначення оптимальних технологічних параметрів обробки конструкційних матеріалів, який полягає в тому, що на вибраному перетині зрізу при постійній для всіх швидкостей довжині різання вимірюють термоелектрорушійну силу, 3 16732 стям визначають оптимальні параметри різання конструкційних матеріалів з використанням інформації із бази знань за допомогою системи керування бази знань. Сутність винаходу пояснюється кресленням, де зображена структурна схема визначення оптимальних технологічних параметрів обробки конструкційних матеріалів, яка реалізує заявляємий спосіб. Структурна схема містить: 1 - технологічна оброблювальна система, 2 - блок обробки технологічної інформації, 3 - пристрій введення початкової інформації про процес різання, 4 - система керування базою знань, 5 - база технологічних знань, 6 - пристрій виведення результатів оптимізації. Спосіб здійснюється наступним чином. За допомогою блока 3 вводимо початкову інформацію, яка подає команду на початок експериментальних досліджень в блок 1, де здійснюється процес різання з встановленими режимами різанням, вимірювання сил різання, його потужності, параметрів якості оброблюваної поверхні та параметрів зношення інструменту та надає команду в блок 4 на вибір досліджувального конструкційного й інструментального матеріалу, вказує поточні умови та режими обробки. Система керування базою знань 4 по сформованій команді передає початкову інформацію про процес різання в базу знань, отримує необхідну інформацію про інструментальний і оброблювальний матеріал з бази знань 5. Одночасно система керування базою знань 4 корегує вхідну інформацію, передає отриману інформацію з бази знань 5 в блок обробки 2, куди також поступає інформація із технологічної обробляючої системи 1. В процесі обробки технологічної інформації в блоці 2 для оптимізації параметрів процесу різання використовується комплексна цільова функція С(Х), яка є вектором Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 С(Х) = C(f1(X),f2(X),…,fn(X)) де f1(X) - вираз і-того часткового критерію оптимальності, і=1,2,..., n n - кількість часткових критеріїв, що використовуються при багатокритеріальній оптимізації. В якості часткових критеріїв виступають технологічна собівартість обробки, продуктивність процесу різання та період стійкості різального інструмента. З врахуванням інваріантності по відношенню до перетворення зміщення та зміни масштабу будьякого часткового критерію f1(X) комплексна цільова функція представляється в вигляді: n fi ( X) fi min C( X) i fi max fi min i де - вага i-того критерія, що визначається експертним шляхом, fimin, fimax - найменше та найбільше значення i-того критерія. Оптимальні режими різання визначаються із області, що задається обмеженнями на параметрі якості оброблюваної поверхні, енергетичні показники процесу різання тощо. Ці параметри визначаються за допомогою математичних моделей із бази знань, які були отримані в результаті проведення короткочасних експериментальних досліджень. Після розв'язання задачі оптимізації на основі даних із бази знань 5 та поточної інформації, що отримана з технологічної обробляючої системи 1 визначаються оптимальні параметри обробки досліджувального конструкційного матеріалу, які передаються на блок виведення інформації 6. Джерело інформації 1. Патент України №51856 G01N3/58, 2002р., Спосіб визначення оброблювальності матеріалів різанням. 2. Патент Росийской Федерации №2207935 7В23В1/100. Способ ускоренного определения оптимальных режимов нестационарного действия. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601