Спосіб діагностики резервно-депонувальної функції кісткової тканини

Спосіб діагностики резервно-депонувальної функції кісткової тканини шляхом оцінки вмісту оксіапатитів, що визначає в кістковій тканині фосфоліпідів-ініціаторів утворення оксіапатитів і активності лужної фосфатази (ЛФ), яка сумісно з колагеном визначає особливості просторової орієнтації формівних кристалічних стр уктур. (19) (21) u200609220 (22) 21.08.2006 (24) 15.01.2007 (46) 15.01.2007, Бюл. №1, 2007р. (72) Пішак Василь Павлович, Роговий Юрій Євгенович, Гоженко Анатолій Іванович, Магаляс Віктор Миколайович, Шнайдер Станіслав Аркадієвич, Напханюк Володимир Клеонтійович 3 20485 Все це робить зрозумілим досить значні протиріччя, які існують у сучасній літературі відносно кількісного хімічного складу органічного матриксу кісткової тканини. Вміст кальцію є міркою загальної концентрації у кістковій тканині мінеральної фракції. З іншого боку, загальний азот є сумарним показником кількості органічних компонентів. Необхідно тільки зробити уточнення, що загальний азот не може бути ототожнений з білковим азотом, концентрація низькомолекулярних (небілкових) азотистих сполук у кістковій тканині може досягти досить значних величин. Серед білків кісткової тканини кількісно переважає колаген, який колись називали осеїном. Разом з мінеральними компонентами колаген є головним фактором, що визначає механічні (реологічні) властивості кістки. Колаген кісткової тканини має деякі особливості. Існують данні [Виноградова Т.О., Лаврищева Г.И. Регенерация и пересадка костей. - М.: Медицина. - 1974. - 247с.; Гемонов В.В., Козловицер Т.В. Волокнистые структуры периодонта // Стоматология. - Т.53, №22. 1974. - С.9-12], що він містить дещо більше оксіпроліну між колаген сполучної тканини. Суттєвою, хоча і не зовсім ясною, особливістю кісткового колагену є стан бокових (епсілон) аміногруп лізованих та оксилізованих залишків [Герасимов A.M., Фурцева А.Н. Метаболизм костной и хрящевой тканей. - М.: Медицина. - 1986. - 270 с.; Дубров Е.Я.. Зима Л.Г. Медико-технические данные ультразвукового исследования костей // Электрофизические проблемы создания диагностической и медицинской аппаратуры. - М. - 1992. - С. 31-32]. В обміні кісткової тканини необхідно виділити процеси формування органічного матриксу, які у наступному підлягають мінералізації (анаболічна фаза остеоутворення). Визначна роль у цьому процесі надається e-аміногрупам лізованих і оксілізованих залишків, які обумовлюють здібність колагену кісткової тканини до мінералізації. Можливо, що роль e-аміногруп лізованих і оксілізованих залишків, полягає не стільки у безпосередньому зв'язку з мінеральними солями, скільки у забезпеченні необхідних для мінералізації просторових умов у середині колагенових фібрил. Відомо [Волков С.М. Стан тканин зубів та факторів мінералізації у ліквідаторів наслідків катастроф на Чорнобильській АЕС. - Авторсф. дис. к. мед. н. - Полтава. - 1996. - 28с.; Касавина B.C., Торбенко В.Т. Жизнь костной ткани. - М.: Наука. - 1979. - 176с], що мінералізації можуть підлягати тільки колагенові фібрили нативного типу; SLS-i FLS-агрегати тропоколагенових мокромолекул не кальцифікуються, хоча кількість вільних e-аміногрупам Можливо також, що має значення, здатність єаміногруп легко з'єднюватися піротинальною групою, у зв'язку з тим, що пірофосфати особливо активні на початкових етапах мінералізації, у процесі зародження перших кристалів. Не виключено, що особлива роль у здібності колагену до мінералізації належить не всім eаміногрупам, а вибірково e-аміногрупам оксифільних залишків. незважаючи на те, що їх кількість 4 дуже незначна (5-7 на 1000 амінокислотних залишків). Справа полягає в тому, що оксилізин, як показали дослідження [Петрович Ю.А.. Скляр B.C., Подорожная Р.П., Дмитриев И.И. Исследование с помощью радиоактивных изотопов возврастных изменений обмена мукополисахаридов, белков и минеральных компонентов обызвествленных тканей // В кн. ТР VIII научной конф. по возврастной морфологии, физиологии и биохимии. - Москва: Просвещение. - 1977. - T.I. С.366-369; Серов В.В., Шехтер А.Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). - М. - Медицина, 1981.-312 с.; Слуцкий Л.П. Биохимия нормальной и патологически измененной соединительной ткани. - Л.: Медицина. - 1989. 315с.], є необов'язковим компонентом всіх без виключення кальцифікованих тканин, незалежно від того, міститься у цих тканинах колаген чи ні. Цікавим прикладом у цьому відношенні може служити емаль зуба [Торбенко В.Т., Касавина Б.С. Функциональная биохимия костной ткани. - М.: Наука. - 1984. - 175 с.; Шараев П.Н. К методикам определения функционального состояния пародонта и твердых тканей зубочелюстной системы // Лаб. дело. - 1997. - №5. - С.330-332]. Зазначені процеси забезпечуються завдяки активності остеобластів - клітин з високим рівнем метаболічної активності, які синтезують колаген і протеглікани, фосфоліпіди. а також лужну фор фатазу. які є необхідними для подальшої мінералізації. Причому при виникненні мінералізованих ділянок по периферії остеобластів останні знижують свій обмінний потенціал і стають остеоцитамиклітинами, що підтримують необхідний рівень обміну в остеоні. Процеси зв'язані з резорбцією кісткової тканини забезпечуються остеокластамиклітинами, які здатні виділяти іони водню, що необхідні для видільнення мінеральних сполук із органічного матриксу. Крім того, остеокласта секветують лізосомальні ферменти, які здібні руйнувати компоненти органічного остовугідролази і колагенази. Процеси мінералізації кісткової тканини полягають в утворенні остеобластами, або хондробластами мембранних везикул, які відокремлюються до позаклітинного простору. У везикулах відзначається велика кількість фосфоліпідів і лужної фосфатази - компонентів необхідних для мінералізації матриксу. Так фосфоліпіди ініціюють утворення оксиапатитів, а лужна фосфатаза визначає сумісно з колагеном особливості просторової орієнтації формуючихся кристалічних структур. Данні процеси мають велике значення для організму у цілому, а їх використання визначає резурвуарнодепонуючу функцію кісткової тканини. Мета корисної моделі. Спосіб діагностики резервно-депонувальної функції кісткової тканини. Поставлена мета досягається тим, що діагностика резервно-депонувальної функції кісткової тканини визначається вмістом в кістковій тканині фосфоліпідів-ініціаторів утворення оксиапатитів і активності лужної фосфатази, яка сумісно з колагеном визначає особливості просторової орієнтації формуючихся кристалічних стр уктур. 5 20485 Технічне рішення: спосіб діагностики резервно-депонувальної функції кісткової тканини шляхом оцінки вмісту оксиапатитів, що визначає в кістковій тканині фосфоліпідів-ініціаторів утворення оксиапатитів і активності лужної фосфатази (ЛФ), яка сумісно з колагеном визначає особливості просторової орієнтації формуючихся кристалічних структур. Суть даного способу заключається в тому, що спосіб діагностики резервно-депонувальної функції кісткової тканини необхідний для пояснення відносного кількісного хімічного складу органічного матриксу кісткової тканини. Спосіб діагностики резервно-депонувальної функції кісткової тканини шляхом оцінки вмісту оксиапатитів, що визначає в кістковій тканині фосфоліпідів-ініціаторів утворення оксиапатитів і активності лужної фосфатази (ЛФ), яка сумісно з колагеном визначає особливості просторової орієнтації формуючихся кристалічних стр уктур. Відповідність критерію "новизна" даного способу полягає поясненні відносного кількісного хімічного складу органічного матриксу кісткової тканини Відповідність критерію "суттєві відмінності" даного способу забезпечує те, що діагностика резервно-депонувальної функції кісткової тканини визначається вмістом в кістковій тканині фосфоліпідів-ініціаторів утворення оксиапатитів і активності лужної фосфатази, яка сумісно з колагеном визначає особливості просторової орієнтації формуючихся кристалічних стр уктур. Відповідність даної корисної моделі критерію "позитивний ефект" забезпечується результатами експериментальних досліджень, які засвідчують ефективність діагностики кісткової тканини в експериментальних дослідженнях та зменшенням ускладнень. Література 1. Виноградова Т.О., Лаврищева Г.И. Регенерация и пересадка костей. - М.: Медицина. - 1974. - 247с. 2. Волков С.М. Стан тканин зубів та факторів мінералізації у ліквідаторів наслідків катастроф на Чорнобильській АЕС. - Автореф. дис. к. мед. н. Полтава. - 1996. - 28с. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 3. Гемонов В.В., Козловицер Т.В. Волокнистые структуры периодонта // Стоматология. - Т.53, №22. - 1974. - С.9-12. 4. Герасимов A.M., Фурцева А.Н. Метаболизм костной и хрящевой тканей. - М.: Медицина. 1986. - 270с. 5. Дубров Е.Я., Зима Л.Г. Медико-технические данные ультразвукового исследования костей // Электрофизические проблемы создания диагностической и медицинской аппаратуры. - М. - 1992. С.31-32 6. Касавина Б.С., Торбенко В.Т. Жизнь костной ткани. - М.: Наука. - 1979. - 176с. 7. Петрович Ю.А., Скляр B.C., Подорожная Р.П., Дмитриев И.И. Исследование с помощью радиоактивных изотопов возврастных изменений обмена мукополисахаридов, белков и минеральных компонентов обызвествленных тканей // В кн. ТР VIII на учной конф. по возврастной морфологии, физиологии и биохимии. - Москва: Просвещение. 1977. - T.I. С.366-369. 8. Прохорончуков Н.А., Комиссарова Н.А., Колесник А.Г., Ковиков А.А. Влияние сочетанного воздействия ионизирующей радиации и невесомости на содержание кальция и фосфора в минеральной фракции обызвествленных тканей скелета крыс // Радиобиология. - T.XIX, №5. - 1989. С.760-762. 9. Рожинская Л.Я. Остеопороз: диагностика нарушений метаболизма костной ткани и кальцийфосфорного обмена // Клиническая лабораторная диагностика. - 1998. -№5. - С.25-32. 10. Русаков А.В. Патологическая анатомия болезней костной системы. - М.: Медицина. - 1989. - 536с. 11. Серов В.В., Ше хтер А.Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). - М. - Медицина, 1981.-312с. 12. Слуцкий Л.П. Биохимия нормальной и патологически измененной соединительной ткани. Л.: Медицина. - 1989. - 315с. 13. Торбенко В.Г., Касавина Б.С. Функциональная биохимия костной ткани. - М. -1984.-175с. 14. Шараев П.Н. К методикам определения функционального состояния пародонта и твердых тканей зубочелюстной системы // Лаб. дело. 1997. - №5. - С.330-332. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601