Спосіб визначення потенційної продуктивності розкритих свердловиною нафтонасичених пластів

Спосіб відноситься до нафтової промисловості, зокрема до видобутку на фти. Відомі способи визначення продуктивності на основі фільтраційних параметрів розкритих свердловиною пластів, зокрема їх гідропровідності (Бузинов С.Н., Умрихин И.Д. Гидродинамические методы исследования скважин и пласта. - М.: Недра, 1973. - С.29]. При цьому для визначення гідропровідності використовують результати дослідження свердловини після одержання припливу продукції (Крафт Б.С., Хокинс М.Ф. Прикладной курс технологии добычи нефти. - М.: Гостоптехиздат, 1963. - С.421). Згідно з відомими способами інформація для визначення продуктивності може бути одержана тільки після отримання припливу продукції і виконання комплексу гідродинамічних досліджень із закриттям свердловини для відновлення пластового тиску. Відомий також спосіб визначення потенційної продуктивності на основі геофізичних досліджень свердловин (Хоминець З.Д., Ми хайлов Н.Н., Яремійчук Р.С. та ін. Методика определения состояния приствольной зоны пласта геологогеофизическими методами для условий нефтяных месторождений Украины. РД-39 - 4 - 848 - 82. Івано-Франківськ, 1983), згідно з яким для одержання необхідної інформації щодо характеристик пластів передбачається застосування спеціальних промивних рідин з дотриманням жорстких вимог до їх параметрів, зокрема питомого електричного опору. Оскільки додержання зазначених вимог технологічно важко виконати, то застосування способу обмежене переважно одиничними пробними. дослідженнями. Близьким до запропонованого є спосіб визначення параметрів пластів, зокрема проникності і продуктивності, на основі результатів промислово-геофізичних досліджень (Кошляк В.А., Султанов Т.Д. Изучение нефтеотдачи пластов методами промысловой геофизики. - М.: Недра, 1986. - С.78 - 80). Зміст способу в тому, що погрібний параметр визначають на основі кореляційних залежностей між значеннями вимірюваних фізичних характеристик порід і величиною шуканого параметру. При цьому для побудови кореляційних залежностей використовують фізичні характеристики за матеріалами промислово-геофізичних досліджень, а ємнісні і фільтраційні параметри на основі лабораторних визначень на зразках порід. Застосування цього способу можливе тільки за наявності достатнього фактичного матеріалу з побудовою кореляційних залежностей між фільтраційними параметрами і фізичними характеристиками пластів для конкретних родовищ, покладів чи структурно-геологічнмх елементів, які не можуть бути використані для інших родовищ навіть в межах одного регіону. Відсутність у більшості випадків такої інформації стримує застосування зазначених способів визначення потенційної продуктивності розкритих свердловиною пластів на основі геофізичних характеристик порід. В основу винаходу поставлена задача створити спосіб визначений потенційної продуктивності розкритих свердловиною нафтонасичених пластів, який за рахунок нового методу визначення фільтраційних параметрів пластів дає можливість визначити їх потенційну продуктивність за умов відсутності даних про проникність колекторів. Суть способу полягає в тому, що визначення потенційної продуктивності розкритих свердловиною нафтонасичених пластів проводиться на основі проникності і ефективної товщини колекторів за формулою: тут - потенційний коефіцієнт продуктивності, м 3/добу × МПа; - проникність колекторів для нафти в пластових умовах, мкм; - ефективна (нафтонасичена) товщина пластів, см; об'ємний коефіцієнт нафти для пластових умов; в'язкість нафти в пластови х умовах, мПа × с; - радіус контура живлення, м; - радіус стовбура свердловини в інтервалі продуктивних пластів, м; - порядковий номер пласта. При цьому для визначення проникності розкритих свердловиною пластів для нафти у пластових умовах встановлюють для кожного пласта літотип і групу колекторів за мінеральним, гранулометричним складом порід і кількістю цементу та глин в них, встановлюють на основі результатів лабораторних досліджень ємніснофільтраційних властивостей відповідних груп колекторів даного регіону кореляційні залежності між пористістю і абсолютною проникністю, між абсолютною проникністю і проникністю колекторів для нафти у присутності залишкової води та залежність для визначення поправочного коефіцієнта, що враховує зниження проникності колекторів внаслідок дії на них гірничого тиску, і, використовуючи значення пористості пластів, послідовно визначають за цими залежностями для кожного розкритого свердловиною пласта значення абсолютної і фазової проникностей колекторів для нафти у присутності залишкової води, поправочний коефіцієнт і проникність колекторів для нафти у пластових умовах, значення якої використовують для визначення потенційної продуктивності пластів. Для виділення груп і літотипу колекторів використовують результати літологопетрографічних досліджень зразків колекторів (керну або шламу). При цьому віднесення розкритих свердловиною пластів до тієї чи іншої групи базується на даних вивчення мінерального і фракційного складу порід, а також вмісту цементу і глин в них, а за відсутності таких даних - на результатах аналогічних досліджень колекторів відповідних горизонтів покладу чи інших стратиграфічних одиниць. Використовуючи конкретні для умов даної свердловини значення пористості пластів, визначених за матеріалами промисловогеофізичних досліджень і величин гірничого і пластового тисків, послідовно визначають для кожного пласта за вказаними вище залежностями значення абсолютної проникності колекторів фазової проникності колекторів для нафти і враховують вплив стиснення кожної групи і літотипу порід через поправочний коефіцієнт Одержані значення величини проникності пластів для нафти в пластових умовах використовують для визначення за формулою (1) потенційної продуктивності кожного із пластів і свердловини в цілому. Відмінними ознаками способу є: - встановлення для кожного пласта літотипу і групи колекторів за мінеральним, гранулометричним складом порід та кількістю цементу і глин в них; - встановлення на основі лабораторних досліджень ємнісно-фільтраційних властивостей відповідних літотипів і груп колекторів даного регіону, кореляційних залежностей між пористістю і абсолютною проникністю та між абсолютною проникністю і фазовою проникністю колекторів для нафти у присутності залишкової води а також величини поправочного коефіцієнта для врахування зниження проникності колекторів внаслідок дії на них гірничого тиску та визначення проникності колекторів для нафти у пластових умовах за залежністю Приклад реалізації способу. Реалізацію способу розглянемо на прикладі родовищ Передкарпаття, які характеризуються багатопластовими осадовими товщами, продуктивність яких пов'язана з алевро-піщаними колекторами. У процесі розбурювання родовищ проведено великий комплекс досліджень кермового матеріалу колекторів, вивчався мінеральний і гранулометричний склад порід, склад і кількість цементного і глинистого матеріалу, пористість і проникність продуктивних відкладів. За середнім значенням діаметра уламкових зерен який було покладено в основу групування продуктивних колекторів, розрізняють: - пісковики середньо-, крупно- і різнозернисті пісковики дрібнозернисті - алевроліти піщані і піщанисті Використовуючи накопичений матеріал досліджень породи-колектори Передкарпаття за величиною середнього діаметра зерен уламкового матеріалу і кількості цементу і глин розділені на 5 груп і 3 підгрупи, для кожної з яких за результатами лабораторних досліджень ємнісно-фільтраційних властивостей колекторів встановленою кореляційні залежності між абсолютною проникністю і пористістю між фазовою проникністю колекторів для нафти у присутності залишкової води і абсолютною проникністю а також встановлено залежність коефіцієнтів зниження проникності колекторів по нафті від величини ефективного гірничого тиску де - ефективний гірничий тиск, МПа, який визначають із залежності пластового тиску, МПа. Проникність розкритих свердловиною пластів для нафти в пластових умовах визначають за формулою Потенційну продуктивність свердловини визначають за формулою (1). Свердловина 2-Стинавська. Інтервал перфорації - 3605 - 3670м (менілітові відклади). На основі матеріалів промислово-геофізичних досліджень розрізу свердловини були виділені нафтонасичені пласти, визначена їх ефективна товщина і пористість колекторів в інтервалі перфорації (див. таблицю), а з врахуванням матеріалів вивчення уламкового матеріалу встановлена їх приналежність до третьої групи підгрупи Д (3-Д - пісковики дрібнозернисті з вмістом цементу в межах 5 - 10% і глин до 7%). Використовуючи встановлену для колекторів цієї групи залежність між пористістю і абсолютною проникністю колекторів: - абсолютна проникність, мкм, - пористість %), а також встановлену залежність між абсолютною проникністю і фазовою проникністю колекторів для нафти у присутності залишкової води для колекторів цієї групи: визначають величини абсолютної проникності і фазової проникності колекторів кожного пласта (див. таблицю). Визначають значення коефіцієнта із встановленої для даної групи колекторів (3-Д) залежності: де - ефективний гірничий тиск, МПа, який за даних умов (середня глибина залягання пластів І рівний тоді Проникність колекторів для нафти в пластових умовах визначають за залежністю Дані розрахунків приведено в таблиці. Підставляючи у формулу одержані значення коефіцієнтів проникності колекторів розкритих свердловиною пластів в пластових умовах а також конкретні значення в'язкості нафти об'ємного коефіцієнта нафти для пластових умов ефективних товщин для кожного пласта радіуса контура живлення де для - величина повного гірничого тиску, МПа, умов Передкарпаття визначають за формулою де глибина залягання пласта, м; - середня - величина значення радіуса стовбура свердловини визначаємо значення величин потенційних коефіцієнтів продуктивності кожного пласта і свердловини в цілому (див. таблицю): Після освоєння свердловини і проведення гідродинамічних досліджень одержана така характеристика об'єкта освоєння: - дебіт нафти - 47,3м 3/добу при вибійному тиску 25МПа; - пластовий тиск, заміряний на гл.3638м фактичний коефіцієнт продуктивності - гідропровідність пластів на основі кривої відновлення тиску - 7мкм 2 × см/мПа × с: потенційний коефіцієнт продуктивності заданої гідропровідності Таким чином визначена запропонованим способом величина потенційного коефіцієнта продуктивності свердловин близька за значенням до величини потенційного коефіцієнта продуктивності свердловини визначеного на основі результатів гідродинамічних досліджень, що вказує на можливість застосування запропонованого способу для визначення потенційної продуктивності розкритих свердловиною пластів за умов відсутності прямих визначень проникності колекторів цих пластів.