Спосіб визначення стану кісткової тканини за допомогою комп’ютерної томографії у хворих із зубощелепними аномаліями

Спосіб визначення стану кісткової тканини за допомогою комп'ютерної томографії у хворих із зубощелепними аномаліями, що включає проведення комп'ютерної томографії, заснованої на виділенні зрізів у тій чи іншій площині шляхом скану 3 21345 ня в інших проекціях, тобто, провести денситометричні дослідження для лікування хворих з дефектами зубних рядів, а провівши порівняльний аналіз використати його для діагностики стану тканини пародонту. Крім того, зазначено, що використовуючи спеціальну укладку для голови можна отримувати зрізи як у аксіальній проекції, так і у фронтальній та проміжних напіваксіальних проекціях [Галицький лікарський вісник, Т.11, №2, ст.70-74, 2004р., Парасюк Г.З., Рожко М.М., Рижик В.М. „Визначення етапу кісткової тканини за допомогою комп'ютерної томографії при лікуванні хворих з дефектами зубних рядів"] Але й цей спосіб не дозволяє отримати детальну інформацію щодо мінеральної щільності щелепових кісток, оскільки за допомогою нього проводять діагностику зон, які є дещо близькі до періодональної щілини, а отже результати даного способу не можна використати для проведення робіт по плануванню реконструктивних операцій на щелепно-лицевій ділянці. В основу корисної моделі поставлено завдання створення нового більш вдосконаленого способу визначення стану кісткової тканини за допомогою комп'ютерної томографії у хворих зі зубощелепними аномаліями, придатного для планування компактостеотомії на щелепно-лицьовій ділянці, шляхом розробки нової схеми сканування лицевого скелета та за рахунок проведення денситометричного дослідження у тривимірному просторі, що дозволить забезпечити визначення зон підвищеної та пониженої мінеральної щільності кісткової тканини для планування реконструктивних операцій. Поставлене завдання корисної моделі вирішується тим, що спосіб, який включає проведення комп'ютерної томографії - основаної на виділенні зрізів у тій чи іншій площині, шляхом сканування лицевого скелета, та на проведенні денситометричного дослідження, за результатами якого проводиться діагностика стану кісткової тканини. Згідно корисної моделі, що при скануванні лицевого скелета виділяють серії аксіальних зрізів паралельно франкфуртській горизонталі та фронтальні реконструкції у ділянці від нижнього краю лівої очниці до підборіддя з інтервалом між зрізами 2,03,0мм, із подальшим їх переформатуванням у межах до 1,0мм, крім того, денситометричні дослідження проводять із використанням програми Dicom Work, результати яких переносять в тривимірну сцену комп'ютерної програми 3D Studio max 3 і 1, і потім, за допомогою останньої утворюється каркасна тривимірна реконструкція, на якій позначають зони підвищеної та зниженої мінеральної щільності кісткової тканини. За рахунок сукупності ознак, а саме, що запропоновано сканування лицевого скелета проводити у зазначених площинах та денситометричні дослідження проводити із використанням програм, маємо достатнє рішення для виконання поставленої задачі. Сканування лицевого скелета, що основане (базується) на виділені аксіальних зрізів та фронтальних реконструкцій дозволяє провести вимірювання щільності товщини кортикальної та губчатої 4 речовини кістки альвеолярного відростка та твердого підборіддя. Використання програми Dicom Work дозволяє визначити величину щільність кісткової тканини альвеолярного відростка в зонах: міжзубних проміжків, кортикальної пластини як з вестибуляторної так із піднебінної сторони, скулоальвеолярних контрфорсів, твердого піднебіння і зубоавеолярного сегмента у межах кожного кореня і твердого піднебіння. А використання програми 3D Studio max 3 і 1 дає можливість позначити зони з найбільшою та найменшою щільністю кісткової на комп'ютерній тривимірній моделі. Отже, внаслідок такого детального підходу, отримавши визначені оптимальні ділянки, які можуть бути піддані трепанації кісткової тканини, маємо можливість провести планову реконструктивну операцію на тій чи іншій, щелепно-лицьовій ділянці. Тобто, проводити компактостеотомію не вибірково, як у прототипі, а ціленаправлено в зонах з найбільшою мінеральною щільністю та товщиною кісткової тканини, що зумовлює підвищення пластичності кістки. Спосіб, що пропонується, здійснюють так. Хворому зі зубощелепною аномалією, для проведення планування компактостеотомії проводять рентгенологічні дослідження за допомогою комп'ютерної томографії. Для цього за допомогою спірального томографа, наприклад, Emotion-CP „Simens" проводять сканування лицевого скелета. При скануванні лицевого скелета виділяють серії аксіальних зрізів паралельно франкфуртській горизонталі та фронтальні реконструкції, у ділянці від нижнього краю лівої очниці до підборіддя з інтервалом між зрізами 2,0-3,0мм, із подальшим їх пере форматуванням у межах до 1,0мм. Потім проводять денситометричні дослідження альвеолярного відросту щелепи із використанням програми Dicom Work. За результатами якого визначають щільність кісткової тканини в зонах: - між зубних проміжків, - від центральної частини альвеолярних відросту між коренями сусідніх зубів до периферії вестибулярної та оральної поверхні альвеолярного відростка; - скулоальвеолярних контрфорсів, - в центральній частині контрфорса та по периферії; - зубоальвеолярних сегментів (різців, ікол і премолярів), - від проекції центра кореня в напрямку до кортикального шару; - зубоальвеолярних сегментів молярів, - від проекції центра медіального щічного, дистального щічного і піднебінного коренів на верхній щелепі та дистального щічного і піднебінного коренів нижньої щелепи; - твердого піднебіння, в ділянках кожного зубоальвеолярного сегмента починаючи від альвеолярного відростка до піднебінного шва. Після проведеного денситометричного дослідження дані результатів із програми Dicom Work переносяться (заносять) в комп'ютерну програму 3D Studio max 3.1. За допомогою останньої утворюють каркасну тривимірну реконструкцію сканованої ділянки із подальшим позначенням на комп'ютерній тривимірній моделі зон з підвищеною та зниженою мінеральністю кісткової тканини. Отримавши таким чином визначені зони з найбільшою 5 21345 мінеральною щільністю і товщиною кісткової тканини здійснюють ціле направлене планування по проведенню компакт остеотомії. Приклад конкретного застосування способу. Хворий К., 20 років. Клінічний діагноз: медіальний прикус - причиною якого є недорозвиток альвеолярного відростка верхньої щелепи. Для проведення планування оперативного втручання (компантостемії) було прийнято рішення про проведення комп'ютерної томографії з метою визначення стану кісткової тканини - згідно способу, що пропонується. Комп'ютерна томографія проводилася за допомогою спірального томографа Emotion - СР "Siemens" шляхом сканування лицевого скелета від нижнього краю лівої очниці до підборіддя при зімкнути х у прикусі щелепах. При цьому, виділення аксіальних зрізів здійснювати паралельно франкфуртській горизонталі. Відстань між аксіальними зрізами становила 3мм, з подальшим переформатуванням (ущільненням), у межах 1-го мм. Крім того, додатково було проведено серію фронтальних реконструкцій. Після чого провели детальне денситометричне дослідження альвеолярного відростка верхньої щелепи. Для цього була використана програма Dicom Work. Денситометричні дослідження дозволили нам отримати такий результат: - в зонах міжзубних проміжків мінеральна щільність кісткової тканини була визначена у межах 937 одиниць - на ділянці центральних та паралельних зрізів. Тоді, як найвищий показник щільності на ділянці ікол становить - 1022 одиниці. А на ділянці першого і другого прямоляра спостерігається зниження щільності кісткової тканини до 789 одиниць; - в зонах скулоальвеолярних контрфорсів мінеральна щільність кісткової тканини становить 1292 одиниці; Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 - в зонах зубоальвеолярних сегментів - різців показник щільності кісткової тканини: у межах 895 одиниць; - в зонах зубоальвеолярних сегментів та прямолярів показник щільності КТ є у межах 830 одиниць; - в зонах зубоальвеолярних сегментів - молярів показник щільності кісткової тканини є у межах 645 одиниць; - в зонах твердого піднебіння показник щільності кісткової тканини є у межах 1305 одиниць на ділянці різців та ікол; - в зонах пре молярів показник щільності кісткової тканини становить 983 одиниці; - в зонах молярів показник щільності кісткової тканини становить 705 одиниць. Згодом отримані таким чином дані результати денситометричного дослідження були занесені в комп'ютерну програму 3D Studio max 3.1. Далі за допомогою програми, із визначених зазначених зон утворюють каркасну тривимірну реконструкцію сканованої ділянки з подальшим позначенням на комп'ютерній тривимірній моделі зон підвищеної та пониженої мінеральної щільності кісткової тканини. Після цього, отримавши визначені зони з найбільшою мінеральною щільністю і товщиною кісткової тканини, була проведена планова компактостеотомія. Під час операції перфорація кістки проводилася в зонах найбільшої мінеральної щільності кісткової тканини. А саме, в зонах з показниками щільності кісткової тканини від 1305 до 895 одиниць. Після трьох тижнів всі зуби верхньої щелепи повернулися до нормального стану - в нормі. Альвеолярна частина верхньої щелепи розширена повноцінно. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601