Спосіб прогнозування клімактеричного синдрому у жінок з тиреоїдною патологією

Корисна модель належить до медицини, зокрема до гінекології, і може застосовуватись для прогнозування розвитку клімактеричного синдрому (КС) в жінок з тиреоїдною патологією Стан здоров'я жіночого населення є важливим біологічним фактором, який визначає соціальну активність та якість життя жінки. Клімактеричний синдром є широко розповсюдженою патологією: 37,5-80,0% жінок у віці згасання репродуктивної функції страждають від них [див. Татарчук Т.Ф. та ін. Прогнозування виникнення синдрому передчасного виснаження яєчників // ПАГ. - 1998. - №5. - С.99-103]. КС знижує працездатність жінок, є фактором ризику онкозахворювань. В той же час, все частіше клімактеричний синдром маніфестує на тлі суп утньої соматичної патології. Патологія щитовидної залози поширена в нашому регіоні, який, нажаль є ендемічний по тиреоїдній патології. Ендокринні розлади, які виникають, проявляються в порушенні функції різних органів та систем. Досить важливим є запрофілактувати розвиток клімактеричного синдрому на тлі патології щитовидної залози. Тому розробка методів прогнозування виникнення клімактеричного синдрому є актуальною задачею сучасної гінекології. В основу винаходу поставлено задачу розробити методику прогнозування розвитку клімактеричного синдрому в жінок з тиреоїдною патологією шляхом визначення можливих факторів ризику на основі аналізу анамнестичних та діагностичних даних. Поставлена задача вирішується тим, що, у жінок з патологією щитовидної залози здійснюють обстеження, яке включає остеоденситометрію, клініко-неврологічні дослідження, ультразвукове дослідження щитовидної залози, органів малого тазу та молочних залоз, визначення показників гормонального балансу - гормонів щитовидної залози, статевих гомонів, гіпоталамічних гормонів, наднирникових та гормонів паращитовидної залози, визначення біохімічних показників крові, визначення індексу ваги тіла, індексу нейро-вегетативних розладів, гінекологічний огляду та збір гінекологічного анамнезу, вивчають показники обстеження, та при наявності діагностичних ознак остеопорозу, відхилень від норми результатів клініко-неврологічних досліджень, патологічних змін за даними ультразвукового дослідження органів малого тазу, щи товидної та молочних залоз, відхилень від норми показників гормонального балансу, біохімічних показників крові, значенні індексу нейро-вегетативних розладів 10 і більше, значенні індексу ваги тіла 26 і більше та наявності гінекологічних захворювань визначають можливість розвитку клімактеричного синдрому. Згідно з корисною моделлю, прогноз розвитку клімактеричного синдрому в жінок з тиреоїдною патологією, після проведеного обстеження визначається шляхом аналізу анамнестичних та діагностичних даних, зокрема клініко-гінекологічного обстеження (гінекологічний та соматичний анамнез, визначення наявності гінекологічних захворювань); визначення індексу ваги тіла, визначення індексу нейро-вегетативних розладів; біохімічних показників крові (вмісту глюкози, загального холестерину, ліпопротеїдів високої густини, ліпопротеїдів низької густини, ліпопротеїдів дуже низької густини, тригліцеридів, кальцію загального, кальцію іонізованого, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, загального білирубіну, лужної фосфотази, амилази, гаммаглютамілтрансферази. показників гормонального гомеостазу (тиреотропний гормон; тироксин; трийодтіронін; вільний трийодтіронін; вільний тироксин; тиреоглобулін, тироксинзв'язувальний глобулін; антитіла до тиреопероксидази; антитіла до тиреоглобуліну; лютенизувальний гормон; фолікулостимулювальний гормон; естрадіол; прогестерон; вільний тестостерон; зв'язаний тестостерон; паратгормон, пролактин, кортизон); даних ультразвукового дослідження щитовидної залози (розміри, щільність, наявність патологічних утворень); даних ультразвукового дослідження органів малого тазу та молочних залоз (розміри та структура); даних остеоденситометрії, даних клініко-неврологічних досліджень (опитування пацієнтки за 10-ма анкетами), та при наявності діагностичних ознак остеопорозу, відхилень від норми результатів клініко-неврологічних досліджень, наявності патологічних змін за даними ультразвукового дослідження органів малого тазу, щитовидни х та молочних залоз, відхилень від норми показників гормонального балансу, біохімічних показників крові, значеннях індексу нейровегетативних розладів 10 і більше, значеннях індексу ваги тіла 26 і більше та наявності гінекологічних захворювань визначають можливість розвитку клімактеричного синдрому. На нашу думку та на підставі проведених нами досліджень зазначений обсяг діагностичних заходів та показників є саме оптимальним і доступним при прогнозуванні розвитку клімактеричного синдрому в жінок з тиреоїдною патологією. Наведемо більш детальну їх характеристику застосованих засобів та методів, що використані для досягнення технічного результату. В комплекс проведених досліджень були включені: Клініко-гінекологічне дослідження репродуктивної системи, що включало ретельний аналіз анамнестичних даних, що містили відомості про спадковість, перенесені й супутні захворювання, операції, травми в різні періоди життя; вік становлення менструальної функції, її характер, перебіг вагітностей, оцінка соціальних факторів. Про стан репродуктивної системи робили висновок на підставі скарг та об'єктивного обстеження загального і гінекологічного, пальпації молочних і щитовидних залоз; Індекс ваги тіла розраховували наступним чином: індекс ваги тіла (ІВТ)=вага тіла (кг)/(довжина тіла (м))2. В нормі ІВТ жінок репродуктивного віку дорівнює 20-26. ІВТ в межах 26-30 про малу ймовірність в виникнення метаболічних порушень, більше 30 - про середній ступінь ризику, більше 40 - високий ступінь ризику розвитку метаболічних порушень. Індекс нейро-вегетативних розладів (індекс Куппермана) в модификации Е.В.Уварової, складається з 34 симптомів, визначається для оцінки ступеню важкості клімактерического синдрому. Розрахунок здійснюють шляхом підсумовування балів, що характеризують інтенсивність того чи іншого симптому: «0» відповідає відсутності симптома; «1» - слабкому; «2» - средньому й «3» - сильному ступеню вираженості симптома. Сума балів до 10 характеризує відсутність клінічних проявів; від 10 до 20 балів - слабку ступінь; 21-30 балів - середню й >30 балів - тяжку форму нейро-вегетативних розладів. Проведені біохімічні дослідження включали визначення вмісту глюкози, загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїдів високої густини (ЛПВГ), ліпопротеїдів низької густини (ЛПНГ), ліпопротеїдів дуже низької густини (ЛПДНГ), тригліцеридів (ТГ), кальцію загального, кальцію іонізованого, аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (ACT), загального білирубіну (ЗБ), лужної фосфотази (ЩФ), амилази, гаммаглютамілтрансферази (ГГТП). Дослідження гормонального гомеостазу: тиреотропний гормон (ТТГ); тироксин (Т4); трийодтіронін (ТЗ); вільний трийодтіронін (Т3св.); вільний тироксин (Т4св.); тиреоглобулін, тироксинзв'язувакльний глобулін (ТЗГ); антітела до тиреопероксидази (АТПО); антитіла до тиреоглобуліну (АТГ); лютеинизувальний гормон (ЛГ); фолликулостимулювальний гормон (ФСГ); естрадіол (Е2); прогестерон (П); вільний тестостерон (Т); зв'язаний тестостерон (sT); паратгормон (ПТГ). пролактин (ПРЛ), кортизол (К). Ультразвукове дослідження щитовидної й молочних залоз; органів малого тазу: здійснювали за допомогою прибору Aloka SSD-2000 (Японія), що працює в реальному масштабі, дозволяє вимірювати розміри, ехогенність, наявність патологічних змін об'єкта. Дослідження щитовидної залози здійснювалось в положенні пацієнтки на спині датчиком з частотою 7,5Мгц. Визначали розміри правої та лівої долей залози, перешийка, оцінювалась ехогенність тканини, наявність і ідентифікація патологических утворень (вузлів, кіст) за допомогою енергетичного й кольорового доплеровського картирувания, наявність збільшених регіональних лімфовузлів. Дослідження молочних залоз здійснювали методом ручного сканування в різних площинах датчиком частотою 7,5Мгц з метою виявлення новоутворень. При цьому оцінювалась їх, форма, контури, ехогеність, внутрішню структур у й ретротуморальні феномени. Дослідження органів малого тазу здійснювали вагінальним датчиком частотою 5Мгц з оцінкою розмірів матки й яєчників, товщини ендометрію, наявності патологических утворень. Клініко-неврологічне обстеження проводилось с ціллю уточнения характеру і об'єктивізації ступеня психовегетативних розладів на основі вивчення данних 10 анкет: 1. Для визначення ступеня вираженості синдрому вегетативной дистонії (СВД) використовували анкету для виявлення ознак вегетативних змін. Анкета складається з 11 питань. Підрахунок балів здійснюють підсумовуванням позитивних відповідей. Наявність СДВ вважають при сумі балів більше 25. 2. Про наявність гіпервентиляційного синдрому (ГВС) робили висновок за гіпервентиляційною анкетой (ГВА), що включає 17 симптомів. Ступінь вираженості ГВС відповідає %-вому вмісту визначених у жінок симптомів від загальної їх кількості, чим більше даних симптомів - тим тяжче ГВС. 3. Дослідження сну здійснювали за спеціально розробленою анкетою бальної оцінки суб'єктивних характеристик сну, котра складається з шести пунктів. Бали набирають шляхом підсумку вибраних пацієнткою тверджень. Кращим характеристиками сну є сумма максимальних балів, що дорівнює 30. Чим нижче це число, тем гірша якість сну. 4. Анкета опитування дослідження храпу 22 питання. Підрахунок здійснювали шляхом визначення кількості (в %) позитивних відповідей, вибраних наданих пацієнткою до загальної кількості питань. 5. Дослідження больового синдрому здійснювали з використанням візуальної аналогової шкали (ВАШ), котра є відрізком, на який нанесена шкала від 0 (відповідає відсутності болю) до 10 (вкрай інтенсивний біль). 7. Емоційні розлади досліджували за допомогою тестів Спілбергера та Бека. Тест Ч. Спилбергера для визначення рівня тривоги дозволяє виявити наявність особистої та реактивної тривожності. Тест представлений 40 запитаннями, що мають пряму й зворотню спрямованість. Підрахунок особистої тривожності здійснювали за формулою: з суми прямих питань з наступним додаванням постійного числа «35» (для реактивної тривожності число «50»). В нормі сума балів менше 30 відповідає низькому рівню тревоги; средньотривожна группа при сумі балів від 32 до 45; високо тривожна - 46 балів й більше. 8. Тест Бека виявляє наявність депресії та складається з 21 групи тверджень. Підрахунок здійснюють підсумовуванням балів. Кількість балів від 0 до 9 відповідає відсутності депресії; від 10 до 15 балів - м'якій депресії; від 16 до 19 - помірну й від 20 та більше - сильну депресію. 9. Анкета самопочуття, активності й настрою (САН) представлена 30 запитаннями, що мають пряму й зворотню спрямованість. Підрахунок балів здійснюють підсумовуванням самооцінок пацієнтів за певними групами тверджень. Згідно норм показники рівнів нормального самопочуття відповідає в середньому 50 балам, активності - 54-56 балам; настрою - 54-56 балам; нижні границі норми відповідають 40, 39 и 38 балам. 10. Анкета якості життя визначає рівень якості життя для кожної пацієнтки, містить 8 запитань. Кожному запитанню відповідає шкала від 0 до 100 балів. В цій шкалі кожним 20 балам відповідає певне твердження. Підрахунок ведуть з наступним діленням на число 8. Чем вище отримане число балів, тим нижча якість життя. Для оцінки остеоденситометрії проводили кількісне визначення мінерального вмісту в п'ятковій кістці (МПК) на ультразвуковому денситометрі. Основними параметрами, що характеризували МПК за даними денситометричного дослідження стали Z й Т критерії. Z критерій відображає відхилення МПК у пацієнта від середнього значення, поділене на стандартне відхилення (SD) від середнього рівня. Т критерій відображає відхилення МПК від референсного значення пікової кісткової маси здорових людей молодого віку. Зниження Т критерію на 2-2,5 SD розглядають як ознаку остеопорозу і є «пороговим» значением, що вказує на можливість переломів кісток. Приклади. Запропонований спосіб було застосовано у 100 жінок. Кількість правильних прогнозів ,одо розвитку клімактеричного синдрому становила 91,5%. Хвора К, 46 років, була обстежена. Обстеження включало визначення анамнестичних і діагностичних даних, зокрема клініко-гінекологічного обстеження (гінекологічний та соматичний анамнез, визначення наявності гінекологічних захворювань); визначення індексу ваги тіла, визначення індексу нейро-вегетативних розладів; біохімічних показників крові (вмісту глюкози, загального холестерину, ліпопротеїдів високої густини, ліпопротеїдів низької густини, ліпопротеїдів дуже низької густини, тригліцеридів, кальцію загального, кальцію іонізованого, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, загального білирубіну, лужної фосфотази, амілази, гаммаглютамілтрансферази, показників гормонального гомеостазу (тиреотропний гормон; тироксин; трийодтіронін; вільний трийодтіронін; вільний тіроксін; тиреоглобулін, тироксинзв'язувакльний глобулін; антитіла до тиреопероксидази; антитіла до тиреоглобуліну; лютеинизувальний гормон; фолікулостимулювальний гормон; естрадіол; прогестерон; вільний тестостерон; зв'язаний тестостерон; паратгормон, пролактин, кортизон); даних ультразвукового дослідження щитовидної залози (розміри, щільність, наявність патологічних утворень); даних ультразвукового дослідження органів малого тазу та молочних залоз (розміри та структура); даних остеоденситометрії, даних клініко-неврологічних досліджень (опитування пацієнтки за 10-ма анкетами). В пацієнтки було визначено наявність запального захворювання яєчників в анамнезі, вузловой зоб, ознаки остеопорозу, відхилення від норми результатів клініко-неврологічних досліджень, відхилення від норми показників гормонального балансу (збільшення ТТГ, Т3 та Т4, збільшення ЛГ та ФСГ), біохімічних показників кров (АЛТ та ACT), значення індексу нейро-вегетативних розладів 15, значеннях індексу ваги тіла 29, що дало можливість визначити у даної пацієнтки ризику розвитку клімактеричного синдрому. В подальшому їй було запропоновано профілактичний курс лікування. Широке впровадження представленої методики прогнозування розвитку клімактеричного синдрому в жінок з тиреоїдною патологією дозволить підвищити ефективність лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Джерела інформації: 1. Вихляева Е.М. Постменопаузальный синдром и стратегия заместительной гормональной терапии // Акушерство и гинекология. - 1997. - №5. - С.51-56. 2. Жабченко І.A., Бондаренко О.М., Демченко В.Ф. Роль пектинопрофілактики у зниженні негативного впливу чинників довкілля на організм вагітних та новонароджених // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2. - С.84-87. 3. Зайдиева Я.З. Функция эндометрия в перименопаузе. Заместительная гормонотерапия // Ак ушерство и гинекология. - 2000. - №3. - С.8-11. 4. Патент України №10769. Будзай І.Г. та інші "Лікарський засіб для профілактики передчасного старіння та лікування вікових патодогій". - 2000. -Бюл. №4. 5. Сметник В.П., Шесткова И.Г. Клинический опыт использования препарата "Дивигель" // Вестник российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1999. -№1.-С.77-78. 6. Стрижова Н.В., Нестерова О.А., Водяник Н.Д. Сравнительная характеристика эффективности лечения климактерического синдрома гормональными и комплексными гомеопатическими препаратами // Вестник российской ассоциации акушеров-гинекологов. -2000.-№2.-С.50-54. 7. Татарчук Т.О., Жебриль Л.М., Косей Я.М. Особенности становления менопаузы у женщин при гипокинезии // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 2000. -№2 (7).-С.20-23. 8. Татарчук Т.Ф., Сельский Я.П., Поворознюк В.В. Принципы и методы коррекции гормональных нарушений в пери- и постменопаузе: Методические рекомендации. - Киев, 2000.-25с. 9. Хашаева Т.Х., Магатаева М.Н., Цадкина Г.Г. Клинико-иммунно-гормональные параллели у женщин с ожирением в климактерическом периоде // Акушерство и гинекология.-1991.-№7.-С.59-62.