Спосіб прогнозування гнійно-септичних ускладнень після абдомінального розродження

Корисна модель належить до медицини, зокрема до акушерства та гінекології, і може застосовуватись для прогнозування виникнення гнійно-септичних ускладнень у жінок, що підпадають плановому абдомінальному родорозрішенню. Проблема гнійно-септичних ускладнень після абдомінального родорозрішення, до яких належать ендометрит, перитоніт, периметріт та інш., є однією з найбільш актуальних в сучасному акушерстві, що обумовлено зростанням частоти абдомінального розродження з одного боку, а з іншого - ростом септичної інфекції. Як наслідок перенесених ускладнень досить часто розвивається хронічне запалення, встановлюються патологічні взаємовідношення в ендокринній системі, порушується імунологічна толерантність, обмінні процеси, виникають невротичні розлади. Зазначене, в свою чергу призводить до появи патологічного симптомокомплексу, так званої "хвороби оперованої матки", що включає больовий симптом, альгоменорею, порушення менструального циклу, болі при коітусі, зміни сексуальної функції, білі, які не піддаються лікуванню; поліалергії та патологічній нейроендокринній симптоматиці. Наслідком подібних порушень є тривалі страждання жінок, що, в свою чергу, призводить до зниження і втрати працездатності, дезадаптації в сім'ї, значним економічним витратам. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити методику прогнозування гнійно-септичних ускладнень у жінок із абдомінальним родорозрішенням, шляхом визначення можливих факторів ризику на основі аналізу анамнестичних та діагностичних даних та визначити ступінь їх значущості. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, прогноз розвитку гнійно-септичних ускладнень у жінок із абдомінальним родорозрішенням, визначається шляхом аналізу анамнестичних та діагностичних даних (мікробіологічні показники виділень із статевих шляхів, УЗД, кардіотокографії, біохімічних показників крові) і в якості факторів ризику розвитку гнійно-септичних ускладнень у жінок із абдомінальним родорозрішенням виділяють 31 ознаку, а саме 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 29 30 31 Неплідність Запальні захворювання генітальної локалізації в анамнезі Порушення менструального циклу в анамнезі Запальні захворювання екстрагенітальної локалізації Патологія пубертатного періода - запальні захворювання Патологія пубертатного періода - порушення менструального циклу Соматична захворюваність в пубертатному періоді Використання внутрішньо маткових контрацептивів Загроза переривання вагітності Прееклампсія середнього ступеня Прееклампсія тяжкого ступеня Анемія вагітних легкого ступеня Анемія вагітних середнього ступеня Анемія вагітних важкого ступеня Аномалії пологової діяльності Абдомінальне родорозрішення з приводу клінічне вузького тазу Абдомінальне родорозрішення при безводному періоді більше 12 годин Абдомінальне родорозрішення за перинатальними показаннями Крововтрата більше 1% ваги тіла Додаткова травма матки (технічні складності) Клініко-мікробіологічні ознаки інтраамніального інфікування Порушення контрактильної активності матки в післяопераційному періоді Порушення мікро біоценозу статеви х шляхів Ехографічні ознаки часткової недостатності шва на матці Ехографічні ознаки повної недостатності шва на матці Здійснюють аналіз ступеня значущості визначених параметрів та при наявності мінімум п'яти прогностичних критеріїв у даної пацієнтки з коефіцієнтом значущості не менше 0,153 визначають можливість розвитку гнійносептичних ускладнень після абдомінального родорозрішення. У таблиці наведені середні показники значущості параметрів, які визначені нами як прогностичні розвитку гнійно-септичних ускладнень. Таблиця Значущість параметрів розвитку гнійно-септичних ускладнень після абдомінального родорозрішення 1 2 3 4 5 6 7 8 Неплідність Запальні захворювання генітальної локалізації в анамнезі Порушення менструального циклу в анамнезі Запальні захворювання екстрагенітальної локалізації Патологія пубертатного періоду - запальні захворювання Патологія пубертатного періоду - порушення менструального циклу Соматична захворюваність в пубертатному періоді Використання внутрішньо маткових контрацептивів 0,120 0,120 0,110 0,120 0,190 0,190 0,120 0,300 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 29 30 31 Загроза переривання вагітності Прееклампсія середнього ступеня Прееклампсія тяжкого ступеня Анемія вагітних легкого ступеня Анемія вагітних середнього ступеня Анемія вагітних важкого ступеня Аномалії пологової діяльності Абдомінальне родорозрішення з приводу клінічно вузького тазу Абдомінальне родорозрішення при безводному періоді більше 12 годин Абдомінальне родорозрішення за перинатальними показаннями Крововтрата більше 1% ваги тіла Додаткова травма матки (технічні складності) Клініко-мікробіологічні ознаки інтраамніального інфікування Порушення контрактильної активності матки в післяопераційному періоді Порушення мікро біоценозу статеви х шляхів Ехографічні ознаки часткової недостатності шва на матці Ехографічні ознаки повної недостатності шва на матці 0,150 0,160 0,170 0,150 0,160 0,170 0,170 0,270 0,250 0,125 0,200 0,480 0,190 0,390 0,195 0,380 0,570 Як видно з даних цієї таблиці, найбільш значимими параметрами, від яких залежить гнійно-септичних ускладнень після абдомінального родорозрішення є: патологія пубертатного періоду, використання внутрішньоматкових контрацептивів, Прееклампсія тяжкого ступеня, анемія вагітних, абдомінальне родорозрішення з приводу клінічно вузького тазу та при безводному періоді більше 12 годин, додаткова травма матки, ехографічні ознаки недостатності шва на матці. Приклади. Запропонований спосіб було застосовано у 100 жінок. Кількість правильних прогнозів щодо розвитку гнійносептичних ускладнень після абдомінального родорозрішення у середньому становила 94,5%. Результати наведено в таблиці Таблиця № 1 2 3 4 Вид гнійно-септичного ускладнення Прогноз виникнення раньової інфекції Прогноз виникнення ендометриту Прогноз виникнення метроендометриту Прогноз виникнення перитоніту К-сть вірних відповідей 21 (96,4%) 19 (90,2%) 12 (89,9%) 11 (94,3%) Широке впровадження представленої методики прогнозування гнійно-септичних ускладнень після абдомінального родорозрішення у жінок дозволить підвищити ефективність лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.