Пристрій для газифікації рідкого кисню

Пристрій для газифікації рідкого кисню, що містить два балони високого тиску, один з яких 3 24847 балоні знижують тиск шляхом підключення до атмосфери чи газгольдера для заповнення балона без використання додаткових пристроїв (самоплином). При роботі пристрою мають місце непродуктивні витрати кисню, пов'язані з викидами кисню в атмосферу чи газгольдер для створення низького тиску в першому балоні для створення необхідних умов роботи наступного циклу, а також заповненням періодично працюючих балонів і частими змінами тиску в них. Основним недоліком пристрою-прототипу є непродуктивні витрати кисню. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу пристроїв для газифікації рідкого кисню. Суть корисної моделі полягає в тому, що в пристрої для газифікації рідкого кисню, який містить два балона високого тиску з вентилями, встановленими на вході та виході кожного, один з балонів, виконаний у вигляді посудини Д'юара, підключений до магістралі рідкого кисню і розміщений у внутрішній порожнині другого балона, при цьому у нижній частині посудини Д'юара розміщений регульований клапан. Запропонована корисна модель відрізняється від прототипу тим, що один з балонів виконаний у вигляді посудини Д'юара і розміщений у вн утрішній порожнині другого балона, при цьому у нижній частині посудини Д'юара розміщений регульований клапан. Технічний результат, який може бути досягнутий при використанні запропонованої корисної моделі, полягає в зменшенні тиску в першому балоні за рахунок повного його спорожнення при переході кисню з першого до другого балона. Додатковий технічний результат полягає у спрощенні конструкції пристрою, що позитивно позначується на вартості пристрою. Між суттєвими ознаками запропонованої корисної моделі і технічним результатом, якого можна досягти при її використанні, існує такий причиннонаслідковий зв'язок. Розміщення у внутрішній порожнині балона високого тиску посудини Д'юара, що має незначну тепломісткість, створює умови для заповнення його рідким киснем від магістралі практично без випаровування кисню, а сполучення першого і другого балонів при відкритому регульованому клапані здійснює вихід кисню з першого до другого балона самоплинно, що супроводжується значним збільшенням об'єму кисню і його газифікацією при повному спорожненні першого балона і різкому зниженні в ньому тиску. Таким чином ство 4 рюються умови для заповнення посудини Д'юара вдруге під незначним надлишковим тиском кисню, що існує в магістралі. Зовнішній (другий) балон заповнений газоподібним киснем при високому тиску (до 24МПа) і може бути використаний, наприклад для медичних цілей, або зберігатися подальший час для подальшого використання. На кресленнях зображена принципова схема запропонованого пристрою, на Фіг.1- при закритому регульованому вентилі, на Фіг.2- при відкритому регульованому вентилі. Пристрій містить балон високого тиску 1, у внутрішній порожнині якого розміщена посудина Д'юара 2. Горловина посудини Д'юара 2 трубопроводом 3 через зворотну пружину 4 з'єднана з магістраллю рідкого кисню (на кресленні не показано) і трубопроводом 5 через зворотну пружину 6- з атмосферою. У нижній частит посудини Д'юара 2 розміщений регульований клапан 7, з'єднаний із штоком 8, який проходить через посудину Д'юара 2 і балон І. Тиск у балоні 1 контролюють манометром 9. В трубопроводах 4 та 5 встановлені вентилі 10 та 11 відповідно. Балон 1 за допомогою трубопроводу 12 через вентиль 13 зв'язаний із споживачем ( на кресленні не показаний). Регулювання стану клапана 7 здійснюється за допомогою фіксатора 14, зв'язаного із штоком 8. Робота пристрою здійснюється таким чином. При закритому клапані 8 (Фіг.1) і відкритих вентилях 10 і 11 рідкий кисень від магістралі надходить до внутрішньої порожнини посудини Д'юара 2. Оскільки порожнина посудини Д'юара знаходиться під низьким тиском, заповнення її відбувається самоплинно з малими втратами продукту, що зумовлено малою тепломісткістю посудини Д'юара. Після заповнення посудини Д'юара вентилі 10 і 11 закривають, а регульований клапан 8 відкривають (Фіг.2). При контакті рідкого кисню, температура якого становить близько 90К із стінками балона 1, які мають температуру близько 300К, кисень газифікується і заповнює балон 1. Об'єм кисню при цьому збільшується приблизно в 650 разів. За рахунок надходження тепла з навколишнього середовища газоподібний кисень нагрівається і тиск в балоні зростає, що контролюється манометром 9. Вихід газоподібного кисню з балону 1 здійснюється черезтрубопровід 12 при відкритому вентилі 13. На протязі виходу кисню в балон 1 і його газифікації вентиль 8 перебуває у відкритому стані, його стан зафіксований фіксатором 14. 5 Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 24847 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601