Спосіб захисту грунтів від водної ерозії

1. Спосіб захисту гр унтів від водної ерозії, що полягає у створенні поперек схилу стокорегулюючих лісови х смуг, їх обвалуванні по нижньому узліссю та створенні поперечних перемичок з виходом на верхнє узлісся, який відрізняється тим, 3 25146 гах валів та перемичок висотою не менше 0,5м і такого частого їх розміщення, щоб ставочок за шириною досягав верхнього ряду, а за довжиною був не меншим ніж відстань між перемичками. Навіть за цими умовами площа покриття водою буде дорівнювати лише половині площі лісосмуги, а повне покриття вимагатиме надмірно великих витрат. Це перешкоджає масовому впровадженню способу на землях сільськогосподарських підприємств й підвищенню їх захищеності від водної ерозії. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалення способа захисту гр унтів від водної ерозії шляхом зміни розмірів перемичок та їхнього розташування, що дозволить забезпечити повне затоплення лісової смуги та знизити капітальні витрати на їх створення. Вказане завдання досягається тим, що у способі захисту грунтів від водної ерозії, що полягає у створенні поперек схилів лісових смуг, їх обвалуванні вздовж нижнього узлісся та створенні поперечних перемичок, згідно корисної моделі, поперечні перемички створюють окремо для кожного міжряддя зі зміщенням одна відносно іншої та сполучають із водоскидними пройомами у валиках рядів для забезпечення поступового переливання залишкової води з кожного вище розташованого міжряддя до нижче розташованого. Висота перемичок перевищує висоту валиків на 5-10см. Відстань між перемичками визначають за розрахунком в залежності від поздовжнього похилу траси лісосмуги, ви ходячи з довжини ставочка, що утворюється у кожному міжрядді. Пройоми розміщують на відстані максимально можливої довжини ставочка. Порівняльний аналіз запропонованого способу та прототипу показує, що спосіб, який заявляється, відмінний тим, що поперечні перемички створюють окремо для кожного міжряддя зі зміщенням одна відносно іншої, їх висота однакова для кожного міжряддя, а на відстані максимальної довжини ставочку у валиках рядів створюють водоскидні пройоми. Ці ознаки є необхідними і достатніми для здійснення корисної моделі. Сутність корисної моделі пояснюється кресленням, де на Фіг.1 зображена ділянка лісової смуги у плані з перемичками у міжряддях та пройомами у рядах; на Фіг.2 - поперечний переріз лісової смуги, де 1 - водоскидні борозни у наоранці 2, суміщені з перемичками 3, сформованими з вийнятого при створенні борозен 1 грунту; 4 і 5 - відповідно валики у першому та всіх інши х рядах дерев лісосмуги; 6 - перемички у міжряддях лісосмуги; 7 водоскидні пройоми у другому та всіх інших валиках лісосмуги, 8 - напрям руху поверхневого стоку. 4 Спосіб здійснюють таким чином. Після висадки рядів лісової смуги роблять її обвалування по нижньому узліссі плугом з відвалюванням грунту до нижнього ряду. Після 3-5 років міжрядного обробітку гр унту, внаслідок якого в лісовій смузі формується хвилястий поперечний профіль поверхні грунту, шляхом геодезичних робіт або за топографічним планом будують поздовжній профіль траси лісової смуги та визначають похили її відрізків довжиною 10-50м. Вимірюють висоту валиків. Виходячи з нахилу траси та висоти валиків розраховують потенційну довжину ставочків води на кожній ділянці траси лісосмуги за формулою: L=hвалctga де hвал - висота валиків, a - кут повздовжнього нахилу лісової см уги. На цій відстані плугом роблять водоскидні борозни 1 у наоранці 2 та валику 4 першого ряду з виходом борозни на поле. З вийнятого грунту формують перемички 3 поряд з борознами та, за необхідністю, у просторі між наоранкою 2 та першим валиком 4. На 1-2м вище борозен 1 за поздовжнім похилом роблять пройоми 7 у другому валику 5, а з вийнятого грунту формують перемички 6 у першому міжрядді. Аналогічно, зі зміщенням на 1-2м відносно пройомів 7 у др угому валику, роблять пройоми 7 у третьому валі та відповідно перемички 6 у другому міжрядді. Те ж саме роблять послідовно для всіх міжрядь та валів лісосмуги, включаючи і останній. На відміну від прототипу обвалування поздовж нижнього ряду лісосмуги виконують без спеціальної техніки, а шляхом приоранки плугом загального призначення. У даному прикладі конкретного виконання способу hвал=0,3м, a=0,5°, ctga=0,00875, тому L=34,3м. При виникненні поверхневого стоку талих або зливових вод він підходить до наоранки 2 та стікає за нахилом повздовж неї до борозен 1, заходить у них та стікає вздовж першого міжряддя до перемичок 6. В міру підвищення рівня води ставочок подовжується, а коли він досягає пройомів 7, вода починає перетікати у др уге міжряддя. Поступово всі міжряддя заповнюються, а коли заповниться останнє з них, надлишковий стік, якщо він буде, почне витікати з лісової смуги. Весь простір лісосмуги буде заповнений водою. Площа контакту води з грунтом максимальна, тому активно відбувається поглинання води, а частина стоку затримується чисто механічно. Ефект від способу захисту гр унтів від водної ерозії полягає у тому, що при його впровадженні вся поверхня грунту у лісовій смузі поглинає стік, що надходить до неї, внаслідок чого підвищується протиерозійна роль лісових смуг. При цьому відбувається значна економія коштів, оскільки ручні земляні роботи скорочуються щонайменше вдвічі. 5 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 25146 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601