Спосіб облаштування армованих підпірних стінок з вертикальним або близьким до вертикального фасадом

1. Спосіб облаштування армованих підпірних стінок з вертикальним або близьким до вертикального фасадом, який включає визначення і формування геометрії стіни, підбір і укладання фасадних елементів та елементів армування, підбір і використання заповнювача, забезпечення 3 25772 вигляд та адаптацію штучної споруди до природного ландшафту, чи довкілля. Поставлена задача досягається тим, що спосіб облаштування армованих підпірних стінок з вертикальним або близьким до вертикального фасадом, який включає визначення і формування геометрії стіни, підбір і укладання фасадних елементів та елементів армування, підбір і використання заповнювача, забезпечення зовнішньої і внутрішньої стійкості конструкції елементами з'єднання фасадних елементів з елементами армування, згідно корисної моделі, додатково включає облаштування фасадних елементів підпірної стінки декоративними елементами у вигляді пусто тілих квітникових вмістин, довільної конфігурації, з розміщенням їх по фасаду у відповідному орнаментному порядку, квітникові вмістили наповнюють родючим грунтом/сумішами і висаджують квіти/низькорослі зелені насадження, причому квітникові вмістини виконані знімними. Цим самим забезпечується опорядження фасадної поверхні стінки декоративними елементами у вигляді квітникових вмістин довільної конфігурації з вибором відповідного орнаментного розміщення, адаптованого до природного ландшафту чи довкілля, як приклад, розміщення рядкове, хвилеподібне, шаховим порядком, геометричним орнаментом і т, ін., а виконання вмістин знімними дозволяє використовува ти вмістини різної конфігурації, оновлюючи за потреби фасадний вигляд стінки, як зміною вмістин, так і урізноманітненням висаджувальними квітами/низькорослими зеленими насадженнями, з урахуванням кліматичних умов, надаючи штучній споруді більшої привабливості. Таким чином сукупністю відомих і пропонованих суттєви х ознак забезпечується достатнє і повне вирішення поставленої задачі корисної моделі. Спосіб здійснюють наступним чином. Приклад. За відомими способами облаштовують армовану підпірну стінку з вертикальним або близьким до вертикального фасадом, з урахуванням конструктивних і технологічних особливостей споруджуваної підпірної стінки. Як приклад, для спорудження підпірної стінки з гнучким армуванням з використанням геосинтетичних матеріалів проводять розчистку смуги та зняття рослинного шару ґр унту. Поверхні, на які укладають блочні елементи підпірної стінки та елементи армування, сплановують, виправляють нерівності та вилучають уламкові матеріали, які могли б пошкодити геосинтетичне армування на ширину, не меншу ніж довжина нижнього шару армування. У випадку укладання армування на поверхню ґрунту у природному заляганні, виконують ущільнення ґрунтів основи укочуванням. У випадку спорудження підпірної стінки на підтоплюваній основі геосинтетичні полотна можуть укладатися під воду. При інтенсивних атмосферних опадах захищають ґрунти основи від перезволоження та забезпечують поверхневий водовідвід. Приймають 4 методи ведення земляних робіт, що забезпечують найменшу кількість відкритого ґрунту. Далі здійснюють монтаж фасадних елементів. Штучні фасадні елементи встановлюють послідовними рядами. При використанні блочних чи панельних елементів попередньо забезпечують відповідну основу. Інтервал, рівень та вирівнювання елементів перевіряють безпосередньо після закінчення встановлення кожного ряду. На кожній стадії монтажу забезпечують відповідне закріплення фасадних елементів. Нижній шар фасадних елементів повинен підтримуватися в процесі укладання заповнювача та його ущільнення. Всі штучні фасадні елементи, за виключенням тих, що розміщені в нижньому шарі, повинні бути нахилені в бік заповнювача для компенсації розпору, що виникає під час укладання та ущільнення матеріалу заповнювача. Фасадні елементи на повну висоту підпірної стінки встановлюють на підготовлену основу з використанням розпорів. Рівень та вирівнювання кожного елементу перевіряють дворазово безпосередньо після встановлення та після закінчення ущільнення матеріалу заповнювача. Градус нахилу фасадних елементів в бік заповнювача регулюється можливими зміщеннями після зняття розпорів для забезпечення проектних допусків. Роботи по зведенню підпірних стінок ведуться захватками. Довжина захватки повинна бути кратною ширині рулонів геосинтетику. Геосинтетичні елементи армування з'єднують з фасадними елементами згідно з проектом, розкочують на поверхні ущільненого матеріалу заповнювача перпендикулярно до фасадних елементів або площини фасаду по всій площині захватки, щільно натягують для попередження утворення хвиль та зморщок і фіксують на місці за необхідністю скобами, шпильками або матеріалом заповнювача. Суміжні полотна геосинтетику в поздовжньому напрямку відносно укладання стикують для забезпечення повного горизонтального перекриття. Після розміщення шару полімерного армування укладають і ущільнюють наступний шар заповнювача так, щоб попереджувати можливість потенційного пошкодження геосинтетика або тривалої дії прямого сонячного проміння. Далі розміщують та ущільнюють матеріал заповнювача. Заповнювач розміщують та ущільнюють горизонтальними шарами, для отримання потрібної щільності та однорідності так, щоб всі частини досягай одного рівня готовності в один і той же час. Матеріал заповнювача розміщують, розподіляють та розрівнюють шарами, товщина яких визначається методами ущільнення, які застосовують, та проектним положенням елементів армування. Шари заповнювача укладають горизонтальними за виключенням похилів, потрібних для дренажу та забезпечення водовідводу з забезпеченням однакової товщини кожного шару по всій зоні заповнювача. Укладання та ущільнення матеріалу 5 25772 заповнювача здійснюють в напрямку, паралельному фасаду стіни поступово, зразу ж за монтажем фасадних елементів і укладанням елементів армування. Матеріал заповнювача відсипається на укладені геосинтетики товщиною 0,3м методом насування або за допомогою екскаватора. Мінімальна товщина шар у заповнювача для руху транспорту - 0,15м. Укоси ґрунту у природному заляганні утримують від обвалення для забезпечення рівномірного розміщення матеріалу заповнювача. Заповнювач ущільнюють відразу ж за укладанням методом, який відповідає характеристикам матеріалу, з забезпеченням коефіцієнту ущільнення не меншого, ніж 0,95. Ущільнення виконують до моменту досягнення всього шару заповнювача потрібного коефіцієнта ущільнення з вилученням включень, найбільший розмір яких перевищує 2/3 товщини шару. Ущільнені поверхні сплановують для забезпечення поверхневого водовідводу. Використовують матеріал заповнювача з вологістю, що наближається до оптимальної. Допустимі відхилення від оптимальної вологості приймаються за ДБН В.2.3-4-2000. За необхідності виконують додаткові заходи по дозволоженню або просушуванню грунту до отримання потрібної вологості. Для ущільнення матеріалів заповнювача у межах 1,5м зони від фасаду підпірної стінки використовують вібротрамбівки, віброплити, масою не більше 1000кг або віброкотки, маса яких не перевищує 1000кг. При спорудженні підпірної стінки за методом геосинтетичних обойм дотримуються наступної послідовність технологічних операцій: спочатку здійснюють підготовку шару основи, потім розміщення тимчасової опалубки, відрізання і розміщення армуючого прошарку з припуском біля фасаду для влаштування обойми та для закладення її у гр унт заповнювача, далі здійснюють розміщення та ущільнення матеріалу засипки, обертання вільного кінця армування навколо заповнювача для формування обойми, анкерування вільного кінця армування, або з'єднання його з наступним шаром армування, Комп’ютерна в ерстка Г. Паяльніков 6 натягнення фасадної обойми для формування підтягнутого фасаду, повторення технологічних операцій до спорудження підпірної стінки на повну висоту. У випадку спорудження підпірних стінок методом, без використання геосинтетичного армування, технологічні операції проводять відомими традиційними способами до спорудження підпірної стінки на повну висоту. Після завершення операцій спорудження облаштовують фасад по зовнішній поверхні стінки декоративними елементами у вигляді пустотілих квітникових вмістин довільної конфігурації, як приклад, у вигляді стилізованого паралелепіпеда з хвилеподібною, заокругленою, ребристою чи іншою фасадною стороною, прямокутного паралелепіпеда, кубічної форми, еліптичної форми, форми прямокутної, трикутної, шестикутної чи багатокутної призми, зрізаної піраміди, конуса, кулеподібні, глечикоподібні та ін., необмеженої геометричної форми, з розміщенням їх по фасаду у відповідному орнаментному порядку, як приклад, рядково в лінію, хвилеподібно, шаховим порядком, геометричним орнаментом і т. ін. Для цього роблять відповідну розмітку ділянки облаштування по фасаду, закріплюють відповідні навісні елементи, що відповідають формі і розміру вмістин (анкерні болти, шурупи, гачки і т. ін.) і закріплюють у вибраному порядку квітникові вмістини. Далі вмістини наповнюють родючим ґрунтом, чи ґрунтовими сумішами, і висаджують квіти або низькорослі зелені насадження, з урахуванням кліматичних умов, наприклад вічнозелений самшит. Спосіб дозволяє використовувати вмістини необмеженої конфігурації, оновлюючи за потреби фасадний вигляд стінки, надаючи їй більшої привабливості. Цим самим забезпечується опорядження фасадної поверхні стінки декоративними елементами у вигляді квітникових вмістин, вибраної конфігурації, з вибором відповідного орнаментного розміщення, посадкового матеріалу, квітів чи зелених насаджень, з адаптацією штучної споруди до природного ландшафту чи довкілля. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601