Спосіб утворення відрізної щілини

1. Спосіб утворення відрізної щілини свердловинними зарядами за один вибух, що включає проведення виробок випуску і доставки у днищі блока (панелі), вибурювання віял глибоких свердловин, формування в них заряду вибухових речовин з ініціатором і їх підривання, який відрізняє ться тим, що площина вертикальних віял свердловинних зарядів розташована паралельно повздовжній осі вертикальної відрізної щілини і перпендикулярно покрівлі горизонтальної підрізної компенсаційної виробки, пройденої у основі щілини по її простяганню. 3 26798 проведення виробок випуску і доставки у днищі блоку (панелі), вибурювання віял глибоких свердловин, формування в них заряду вибухових речовин з ініціатором і їх підривання. Відповідно до корисної моделі площина вертикальних віял свердловинних зарядів розташована паралельно повздовжній осі вертикальної відрізної щілини і перпендикулярно покрівлі горизонтальної підрізної компенсаційної виробки пройденої у основі щілини по її простяганню. Для поліпшення показників витягу руди при зниженні собівартості її видобутку треба об'єм первісного компенсаційного простору, куди входять об'єми компенсаційної виробки, дучок з випускними воронками складав 20-30% від об'єму відрізної щілини, що досягається за рахунок збільшення ширини компенсаційної виробки Bв до значення ширини воронки нормального викиду Ввр шляхом підривання свердловинних зарядів розташованих паралельно боковим поверхням горизонтальної компенсаційної виробки. В цілях підвищення безпеки буровибухови х робіт і зниження витрат на буровибухові роботи відрізна щілина утворюється короткосповільненим підриванням свердловинних зарядів вертикальних віял і між їх рядами, починаючи з нижнього горизонтального ряду і центрального віяла. Корисна модель, що заявляється, та ілюструється схемами де на Фіг.1 показана вертикальна проекція ділянки рудного покладу, на Фіг.2 - розріз по А-А, а на Фіг.3 - розріз по Б-Б. Спосіб, що заявляється реалізується таким чином. У днищі блоку (панелі), що відпрацьовується проходить виробки випуску 1, дучки 2, підрізну горизонтальну компенсаційну виробку 3, бурову виробку 4, підняттєвий 5, і бурову камеру 6. Свердловини 7 для розширення компенсійної виробки 3 і вертикальні віяла свердловин 8 вибурюють з бурової камери 6. Процес утворення відрізної щілини починається з утворення воронок 9 і розширення горизонтальної компенсаційної виробки 4 в результаті підривання свердловинних зарядів 7. Потім коротко сповільненим підриванням свердловинних зарядів 8 у рядах і у віялах за один вибух утворюється відрізна щілина. Для гарантування можливості утворення відрізної щілини за один вибух в першу чергу визначається необхідний об'єм перевісного компенсаційного простору котрим є горизонтальна підрізка компенсаційна виробка, пройдені дучки і випускні воронки. Базуючись на положенні, що перевісний об'єм повинен бути не меншим 20-30% від об'єму відрізної щілини визначається її ширина і параметри розташування свердловин вертикальних віял. Крім того, в цілях оптимізації параметрів буровибухови х робіт ширина відрізної щілини повинна бути не меншою ширини основи вибухової воронки нормального викиду при підриванні свердловинного заряду на оголену поверхню необмеженої ширини. Якщо ширина покрівлі підрізної компенсаційної виробки менша ширини основи вибухової воронки 4 нормального викладу, то підриванням свердловин 7 її ширина доводиться до необхідних розмірів. Перед початком гірничих робіт визначають параметри буровибухови х робіт. Показник підриває мості гірських порід С 0 визначається з урахуванням їх міцності С0=20+56ехp(-0,2f) Величина лінії найменшого опору (Л.Н.О.) при підриванні на оголену поверхню необмеженої ширини дорівнює Wf=C0d3, м. де: d3 - діаметр свердловинного заряду В. Р. При цьому ширина основи воронки нормального викиду В=2Wf, м. Далі визначаємо коефіцієнт енергоємності підривання напружених гірських порід при їх відбійці на горизонтальну оголену поверхню ширина якої дорівнює ширині компенсаційної виробки Вв. S Hù 1 é К в = 15 + , ê 0, 4 exp( -B e / W f ) - 2 ú qf ê f ´ 10 4 ú ë û де: Н - глибина гірничих робіт, м f - коефіцієнт міцності гірських порід, S2 - площа горизонтального оголення, м 2 qf - питомі витрати ВР на підривання, кг/т KUK H qf = : кг / т Wf d f g де К - коефіцієнт рівномірності розподілу ВР у підриваємому масиві гірських порід при підриванні паралельними свердловинами зарядами К=1.0, при віялоподібному розташуванні свердловин К=1.65=2.0 U - місткість ВР в одному метрі свердловини, кг КН - коефіцієнт недозаряду свердловини g - об'ємна маса руди, т/м 3 а - відстань між свердловинними зарядами a=mWf, m - коефіцієнт зближення свердловинних зарядів На другому етапі підготовчих робіт по приведеній методиці визначаються параметри буровибухови х робіт при ширині горизонтального оголення рівного ширині основи воронки нормального викиду В. Далі визначається об'єм первісного компенсаційного простору, який складається з об'єму розширеної до величини В горизонтальної підрізної компенсаційної виробки пройдених дучок і утворених воронок. Враховуючи, що величина V1 повинна дорівнювати 20-30% від об'єму відрізної щілини Vщ , ширина якої також дорівнює В, визначаємо її об'єм і висоту hщ . При цьому відрізна щілина об'ємом Vщ висотою hщ може бути утворена за один вибух при коротко сповільненому підриванні віялоподібно розташованих свердловинних зарядів. Для наочності в Таблиці зібрані різні способи утворення щілин та характерні їх показники. Технологічні показники утворення відрізної щіли 5 26798 6 Способи утворення щілини Найменування показників Позначення Місткість порід Показник вибуховості Ширина оголення, м Коефіцієнт енергоємності відбійні Показник вибуховості напруження порід Величина ЛНО, м Відстань між свердловинами, м Удільна витрата на відбійку, кг/т Вихід, р уди з 1м свердловинного заряду, т/м Довжина свердловин в одному віялі, м Сумарна довжина свердловин на утворення щілини, м Кількість ВР на заряджання, кг f C0 В 1 10 28 2 2 10 28 3 3 10 28 4,6 4 10 28 6,0 5 10 28 3 Ks 1,8 1,8 1,8 1,8 1,93 Cs 23 23 24 25 22,6 Ws 1,32 1,5 2,4 2,5 1,0 as 1,0 1,5 2,0 2.0 1,5 qs 3,12 1,83 0,86 0,73 2,75 l 2,3 4,0 8,4 10 5,25 L 364 320 200 192 480 åL 1992 960 648 624 1296 Q 7890 6936 4682 4508 12960 Зіставити показники різних способів утворень щілини можливо говорити про значні переваги заявленого способу: а саме сумарна довжина свердловин на утворення щілини та кількість ВР на заряджання менші ніж у найближчому аналозі.