Спосіб діагностики проліферативних змін скловидного тіла

Спосіб діагностики проліферативних змін скловидного тіла, який здійснюють шляхом проведення ультразвукового дослідження ока, який відрізняється тим, що вимірюють швидкість розповсюдження ультразвуку у скловидному тілі і при швидкості розповсюдження 1542,3-1544,7 діагностують препроліферативну форму ретинопатії, при швидкості розповсюдження ультразвуку 1544,8-1555,0 діагностують діабетичну проліферативну форму ретинопатії. (19) (21) u200705942 (22) 29.05.2007 (24) 10.10.2007 (72) БЕЗДІТКО ПАВЛО АНДРІЙОВИЧ, U A, МАРТИНЕНКО АН АТОЛІЙ БОРИСОВИЧ, UA, МАРТИНЕНКО ОЛЕН А АРТЕМІВН А, U A, ВОРОНЦОВА Н АТАЛІЯ МИ ХАЙЛІВНА, U A (73) ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ, U A (56) 3 26897 ультразукове сканування, що в більшості випадків дозволяє виявити розповсюдженість та характер патологічних змін скловидного тіла та оболонок ока, точність ультразвукової діагностики вітреоретинальної патології складає від 78% до 90% (Фрідман Ф.Е., Гундорова Р.А., Кодзов М.В. « Ультразвук в офтальмології» - Медицина 1989 р.). Найбільш близьким є спосіб диференційної діагностики при проліферативній діабетичній ретинопатії (Пат. РФ №2282400). При даному способі проводять ультразвукове сканування, за допомогою якого отримують серію акустичних перетинів з реєстрацією вихідної яскравості зображення. Отримані акустичні перетини обробляють методом нелінійного контрастування з одержанням їх контрастного зображення. При цьому збільшують контрастність утворень у 5-7 разів. Після чого проводять сегментацію виділених по яскравості утворень. Будують тримірне зображення утворень, які диференціюють, на які накладають вихідну яскравість зображення. Проводять візуальний аналіз. Недоліки способу пов'язані з тим, що оцінку результатів проводять візуально. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики проліферативних змін скловидного тіла, в якому за рахунок зміни досліджуваного показника, досягається отримання кількісної характеристики змін скловидного тіла. Поставлена задача вирішується в способі діагностики проліферативних змін скловидного тіла, який здійснюють шляхом проведення ультразвукового дослідження ока, згідно з корисною моделлю, вимірюють швидкість розповсюдження ультразвуку у скловидному тілі, і при швидкості 1542,3-1544,7 діагностують препроліферативну форму ретинопатії, при швидкості розповсюдження ультразвуку 1544,81555,0 діагностують діабетичну проліферативну форму ретинопатії. В нормі значення швидкості розповсюдження ультразвуку становить 15371,0-1542,0. У хворих з препроліферативною формою ретинопатії 1542,31544,7. У хворих з діабетичною проліферативною формою ретинопатії 1544,8-1555,0. Величина даних швидкості розповсюдження ультразвуку не залежить від змін переднього відділу ока (катаракти), що підвищує цінність методу при непрозорих середовищах переднього відділу ока. Отриманні дані порівнювали з клінічними обстеженнями та розподіляли на стадії згідно класифікації Кацнельсон Л.А. (1974), що розділяє розвиток змін сітківки при цукровому діабеті на наступні основні стадії: препроліферативну діабетичну ретинопатію (васкулярна фаза, ексудативна та геморагічна) та проліферативну діабетичну ретинопатію (з неоваскуляризацією, з гліозом від 1 до 4 ст. та з тракційним відшаруванням сітківки). Принципове значення для діагностики та лікування має перехід в проліферативну стадію та оцінка глибини змін при проліферативній стадії. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. 4 Кладуть хворого на спину та інстилюють в кон'юнктивальну порожнину ока, що досліджується, 0,5% розчин дикаїну дворазове для поверхневої анестезії. П-подібну рухому скобу вводять в кон'юнктивальну порожнину на максимально можливу глибину таким чином, щоб ультразвуковий перетворювач розташовувався. зі скроневої сторони очного яблука , а відбивач - з носової сторони. Шляхом плавного рухомого пристрою бранши П-подібної скоби з ультразвуковим перетворювачем здійснюють фіксацію очного яблука між відбивачем і ультразвуковим перетворювачем. При отриманні повного контакту всіх тензодатчиків з поверхні склери ока, а отже й з ультразвукового перетворювача і відбивача, спостерігається включення світлових індикаторів, що розміщенні на панелі електронного блоку приладу. Повільно переміщують лінійку з мікрометричною шкалою до контакту пластини з вершиною рогівки та занотовують результат. Далі вмикають канал вимірювання швидкості розповсюдження ультразвуку у скловидному тілі. При цьому генератор електричних імпульсів виробляє первинний імпульс напруги, що надходить одночасно на вимірювач часу запізнення відбитого ехо-імпульсу (сигнал, що показує початок розповсюдження ультразвуку у скловидному тілі) і на ультразвуковий перетворювач, в якому збуджуються ультразвукові коливання, що створюють зондуючий сигнал, який розповсюджується у досліджуваному оці. Зондуючий сигнал у скловидному тілі проходить склеру на стороні ультразвукового перетворювача, скловидне тіло, склеру на стороні відбивача, відбивається у зворотному напрямку і повертається до ультразвукового перетворювача. В ультразвуковому перетворювачі зондуючий ультразвуковой сигнал перетворюється в електричні коливання, котрі надходять на посилювач з автоматичним регулюванням посилення, де посилюються до первинного імпульсу напруги. При цьому при виході підсилювача з автоматичним регулюванням посилення формується електричний сигнал, який означає кінець часу розповсюдження ультразвуку від ультразвукового перетворювача до відбивача і навпаки. Вихід підсилювача з автоматичним регулюванням посилення з'єднаний з осцилографом, на якому контролюється відсутність відображених ехо-сигналів від патологічних новоутворень та сторонніх тіл в скловидному тілі, що є перепоною для точного вимірювання швидкості розповсюдження ультразвуку. У випадку їх наявності проводять переорієнтацію положення ультразвукового перетворювач і відбивача на очному яблуці. Первинний імпульс з генератора електричних імпульсів і електричний імпульс з підсилювача з автоматичним регулюванням посилення надходять на блок формування тимчасових інтервалів вимірювача часу запізнення відображеного ехо-сигналу, в якому формуються тимчасові інтервали, початок яких визначається первинним , а кінець - електричними сигналами з 5 26897 підсилювача з автоматичним регулюванням посилення. Сформовані тимчасові інтервали надходять на блок заповнення їх імпульсами з частотою 50 МГц з наступним підрахунком числа цих імпульсів, блок сумації результатів вимірювання за 100 циклів зондування з подальшим діленням їх на 100, блок перетворення коду усередненого часового інтервалу в істинний час та індикації значення цього часу. Одночасно з мікрометричної шкали знімають інформацію про відстань між ультразвуковим перетворювачем і відображувачем. Шляхом поділу подвійної відстані на усереднений час визначають потрібну швидкість розповсюдження ультразвуку у скловидному тілі. Було проведено обстеження 133 хворих (244 очей) з діабетичною ретинопатією, з них 64 хворих (119 очей) з діабетичною препроліферативною формою ретинопатії та 69 хворих (125 очей) з проліферативною формою діабетичної ретинопатії. Контрольна група складала 35 людей (70 очей). Клінічні приклади: Приклад 1. Хворий Бережнюк А. О., 1947 року народження, історія хвороби №11299, 2006 року. Діагноз: Цукровий діабет 2 тип важка форма по ускладненням проліферативна діабетична ретинопатія обох очей з гліозом ДЗН 1 ступеню обох очей. VIS OD/OS = 0,2/0,2 з кор. +0.75Д = 0,45/0,45 ВОТ OD/OS = 23/21 Реофтальмографія: Географічний коефіцієнт ( РК ) OD/OS=1,9/1,8 Комп'ютерна сферопериметрія чутливості сітківки OD/OS = центр. 32дБ перифер. 33дБ/32дБ 32дБ Швидкість розповсюдження ультразвуку (ШРУЗ) OD/OS = 1544,3м/с/1543,9 м/с Через 6 місяців спостерігали розвиток катаракти лівого ока при обстеженні лівого ока з ШРУЗ OS = 1544,7 та РК - 1,8. Враховуючи високий зір до розвитку катаракти та незмінні показники ШРУЗ у скловидному тілі і РК - методів, що доступні при непрозорих середовищах ока, ми впевнились в стабільності змін сітківки та враховуючи високий зір перед операцією, рекомендовано операцію факоемульсифікацію катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи ( ІОЛ ) лівого ока. Після операції VIS OD/OS = 0,4/0,3 з ІОЛ. Таким чином, спосіб, що заявляється, виявився вирішальним для визначення оперативного лікування. Приклад 2. Григорузь 3. Н., 1932 року народження, № історії хвороби 25187, 2006 року. Діагноз: Цукровий діабет 1ст, середньої важкості, стан декомпенсації. Проліферативна діабетична ретинопатія обох очей. Ар тифакія правого ока. Ускладнена катаракта лівого ока. VIS OD/OS = 0,03 з ІОЛ/0 ,03 не корегується ВОТ OD/OS = 24/25 Реофтальмографія: РК OD/OS =1,7/1,8 6 Комп'ютерна сферопериметрія не визначається через низький зір. ШРУЗ OD/OS = 1545,4/1554,9 Враховуючи низький зір прооперованого правого ока та значно більшу ШРУЗ на лівому оці, операція видалення катаракти без вітреоретинального вторгнення безперспективна. Через високу ступінь переродження структур заднього відділу ока, хвора направлена в НДІ ім. Філатова м. Одеси на реконструктивну операцію на задньому відділі ока. Пацієнтка з'явилась на огляд через один місяць після операції VIS OS = 0,1 з ІОЛ ШРУЗ OS = 1543,4м/с. Отже високі дані ШРУЗ більше 1547м/с, що вказують на пізню стадію діабетичної проліферативної ретинопатії потребують комплексної хірургічної реабілітації. Таким чином, запропонований спосіб визначення швидкості розповсюдження ультразвуку - швидкий, точний і технічно простий у використанні спосіб для точного визначення проліферативних змін скловидного тіла.