Спосіб моделювання корінцево-судинного синдрому поперекового відділу хребта

Спосіб моделювання корінцево-судинного синдрому поперекового відділу хребта, що включає премедикацію атропіном і димедролом, анестезію, підхід до нерва поперекового відділу, його виділення та зашивання рани, який відрізняється тим, що після виділення під нерв підводять шовкову лігатуру та лігують вказаний нерв разом із прилеглою судиною. (19) (21) u200708178 (22) 18.07.2007 (24) 12.11.2007 (72) МЕЛЬНИК НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА, UA, МОШЕЧЕНКО ЄЛИЗАВЕТА ЛЕОНТІЇВНА, UA, ПАРХОМЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, ПЕТРЕНКО ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ, UA (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, UA 3 для піддослідних тварин, оскільки досить велика кліпса надовго залишається в тілі тварини. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача створення простої у відтворені та менше травматичної для піддослідної тварини експериментальної моделі КСС, що досягається без втрати адекватності. Технічний результат буде полягати у спрощенні моделі, меншій травматичності і її повній відповідності даному ураженню. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі моделювання корінцевосудинного синдрому поперекового відділу хребта, який включає премедикацію атропіном і димедролом, анестезію, підхід до нерва поперекового відділу, його виділення та зашивання рани, згідно корисної моделі, після виділення під нерв підводять шовкову лігатуру та лігують вказаний нерв разом із прилеглою судиною. Запропонований спосіб моделювання відрізняється тим, що після виділення нерва під нього підводять шовкову лігатуру та лігують вказаний нерв разом із прилеглою судиною. Отже, викликається ураження не лише спинномозкового нерва, а й за рахунок додаткової перев'язки кровоносної судини, в патологічний процес включаються явища порушення трофіки нервової тканини. Це є важливим моментом, оскільки ураження корінців СМ при остеохондрозі хребта, як правило, супроводжуються додатковим пошкодженням інших структур (кровоносних та лімфатичних судин, вегетативних волокон). Компресія спинномозкових корінців та судин, що живлять корінець чи CM, призводить саме до розвитку КСС. Таким чином, запропоновану модель можна вважати більш відповідною патології, що вивчається, тобто адекватною. Розроблена модель КСС є помірно травматичною для тварин і не потребує спеціального складного інструментарію або приладів. За літературними даними такий спосіб моделювання корінцево-судинного синдрому невідомий. Сутність запропонованого способу пояснюється фотографіями, на яких зображено: На Фіг.1: Підведення лігатури під спинномозковий нерв. На Фіг.2: Вигляд операційного поля після операції. На Фіг.3: Спинномозковий ганглій. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мікрофотографія, ок. 10, об. 20. На Фіг.4: Спинномозковий корінець. Забарвлення гематоксиліном та еозином. Мікрофотографія, ок. 10, об. 20 Запропонований спосіб моделювання КСС поперекового відділу хребта здійснюють наступним чином. Моделювання проводять на лабораторних щурах різної статі та віку (від 5 до 12 місяців). Маса тіла тварин становить 200-220г. Виконують премедикацію атропіном 0,25мг/кг, димедролом 0,5мг/кг -в/м. Анестезія: кетаміну гідрохлорид 70-100мг/кг - в/м. Кетамін є надійним і безпечним анестетиком, блокує нервові 27769 4 закінчення, не впливає на кровообіг. Крім того, здійснює стимулюючий вплив на дихальний центр, що є важливим під час проведення операції. Шерсть тварини на ділянці операційного поля вистригають, обробляють дезінфікуючим розчином і іммобілізують тварину на операційному столику. Операційне поле займає поперековий відділ спини справа (нижче реберної дуги). Операцію починають з поздовжнього розрізу шкіри та підшкірної клітковини, довжиною до 4 см по паравертебрапьній лінії справа. Тупим способом розсувають фасції спини, двома анатомічними пінцетами розсувають волокна найдовшого м'язу спини в проекції виходу корінця L-1. Під виділений нерв (n. lumbalis 1) підводять шовкову лігатуру 3-0 та лігують вказаний нерв разом з прилеглою судиною a. vertebralis n. lumbali 1 (гілка радикуло-медулярної артерії - a. radicularis anterior magna, артерія Адамкевича.) (Фіг.1). Контролюють гемостаз. Швом у вигляді вісімки зводять розведені м'язові волокна, поверхню яких змочують розчином біциліну-5 для профілактики гнійних ускладнень. На шкіру накладають вузлові шви (Фіг.2). Шкіру обробляють дезінфікуючим розчином. Стиснення спинномозкового нерва поперекового відділу хребта та судини здійснюють протягом 1, 3, 5, 7, 11 діб. Всі оперативні втручання проводились з виконанням правил асептики та антисептики. До та після проведення операції всі тварини перебували у однакових умовах зі стандартним харчовим раціоном. Фіг.3 і 4 підтверджують адекватність моделі, демонструючи морфологічні зміни структури спинномозкових гангліїв та корінців спинного мозку, характерні для корінцево-судинного синдрому. Конкретний приклад застосування Щур №5, самка 12 місяців, 200 грамів. Протокол операції №5 від 05.06.2007р. Премедикація атропін (0,1%; 0,05мл), димедрол (1%; 0,1мл) - внутрішньом'язово. Анестезія: розчин кетаміну гідрохлориду (5%; 0,3мл) внутрішньом'язово. Гоління поперекового відділу спини по паравертебральній лінії, обробка шкіри дезинфікуючим розчином та іммобілізація тварини на операційному столику. Здійснено поздовжній розріз шкіри та підшкірної клітковини, довжиною до 4 см по паравертебральній лінії справа. Тупим способом розсунені фасції спини, двома анатомічними пінцетами розсунені волокна найдовшого м'язу спини в проекції виходу корінця L-1. Виділений відповідний нерв. Під виділений нерв підведена шовкова лігатура 3-0 та перев'язаний нерв на протязі. Проведено контроль гемостазу. М'язи спини зведені швом у вигляді вісімки, поверхня рани змочена розчином біциліну-5. Накладені вузлові шви на шкіру. Шкіра оброблена дезинфікуючим розчином. На третю добу після перев'язування нерва щура було декапітовано та здійснено забір матеріалу у вигляді фрагментів спинного мозку, спинномозкових корінців та гангліїв. Гістологічне дослідження показало патологічні зміни у складі спинномозкових гангліїв та корінців, а саме розволокнення та набряк 5 нервових волокон, характерні для певної стадії патології, що вивчається. Після експериментального моделювання КСС на кафедрі гістології та ембріології Національного медичного університету були проведені мікроскопічні дослідження CM, спинномозкових корінців та гангліїв для визначення патологічних змін при даному експериментально викликаному ураженні. У віддалені терміни після проведення оперативного втручання у деяких піддослідних щурів спостерігалося незначне порушення рухової активності задніх кінцівок. На макроскопічному рівні спостерігалося значне збільшення розмірів спинномозкових гангліїв на 7 добу після оперативного втручання. На мікроскопічному рівні за ступенем прояву патологічних змін виділяли дві групи перикаріонів нервових клітин з помірними та виразними змінами. Клітини з помірними змінами характеризувались збільшенням розмірів, зміною форми, переміщенням ядерця до периферії ядра. Клітини з виразними змінами мали гіперхромну цитоплазму та пікнотичні ядра (Фіг.3). У ранні терміни після моделювання (1-3 доба) переважали незмінені пе-рикаріони нервових клітин, хоча визначалися й поодинокі нейрони з виразними змінами. У віддалених термінах (7-11 доба) більшість тіл нейронів мали помірні зміни, кількість клітин з виразними змінами збільшилася. У різні терміни дослідження визначалися зміни структури корінців CM, що характеризувалися розволокненням та набряком нервових волокон (Фіг.4). Даний спосіб моделювання КСС може бути використаний для дослідження патогенезу цього ураження в експерименті, а також при здійсненні апробації лікувальних препаратів. Література 1. Шевага В. М., Паєнюк А. В. Захворювання нервової системи. - Л., 2004. -504с. 2. Середа В. Г. Методи діагностики та комплексне лікування вертеброгенних поперековокрижових корінцевих больових синдромів у хворих різних вікових груп. Автореф. дис. канд. мед. наук. - К., 2006. 3. Боготатский М. Д. Патогенез и хирургическое лечение корешковых синдромов поясничного остеохондроза. Автореф. дис. докт. мед. наук. - Л., 1987. 4. Kobayashi S., Yoshizawa H., Yamada S. Pathology of lumbar nerve root compression. Part 1: Intraradicular inflammatory changes induced by mechanical compression // J. Orthop. Res. - 2004. Vol. 22. - №1. - P. 170-179. 27769 6