Офтальмологічна суспензія “офтасил”

Офтальмологічна суспензія, що містить високодисперсний діоксид кремнію та левоміцетин, яка відрізняється тим, що додатково містить глюкозу як ізотонічну речовину при такому складі компонентів на 100 мл готового продукту: високодисперсний діоксид кремнію 1,0-2,5 г левоміцетин 0,25 г глюкоза 4,8-5,3 г вода до 100 мл. Корисна модель належить до лікарських форм на основі синтетичного високодисперсного діоксиду кремнію (ВДК), який має високу раноцілющу здатність, що може бути використано у о фтальмологічній практиці для лікування запальних процесів переднього відділу ока. Відомий досвід використання сорбентів, зокрема ВДК, у комплексному лікуванні хімічних опіків і гнійно-запальних процесів переднього відділу ока. ВДК застосовують у вигляді суспензії для інстиляцій в око з метою нейтралізації і видалення пошкоджуючого агента під час первинної допомоги при опіках очей, видалення з раневої поверхні токсичних продуктів, денатурованих білків як причини аутоінтоксикації та аутосенсибілізації, зв'язування патогенної мікрофлори та мікробних токсинів [Якименко С.А., Давыденко Г.И., Бондаренко Г.И. Применение сорбента "Полисорб МП" для оказания неотложной помощи и лечения ожогов глаз // Офтальм. Журнал. -1998. -№4.-c.273-276]. Недоліками цього методу є те, що суспензія, яку готують ex tempore, неоднорідна за розмірами частинок; у суспензії відсутня антимікробна дія. Найбільш близькою за технічною суттю і лікувальною дією є комплексна суспензія, що містить 1,5 - 2,5мас. % ВДК і 0,25% левоміцетину. З метою надання більшої однорідності суспензію готують методом диспергування за допомогою електромеханічних пристроїв (високообертова мішалка, кульовий млин [Спосіб одержання лікарської форми на основі аморфного високодисперсного діоксиду кремнію / О.О. Чуйко, М.Б. Луцюк, Є.П. Воронін, Є.М. Пахлов, І.І. Геращенко, О.О. Пентюк, Й.Р. Салдан // Пат. №52744 (Укр.), опубл. 15.01.03., Бюл. №1]), для ізотонування уводять боратний (рН 6,7) або борноацетатний (рН 6,05) буфер. Суспензія має дезінтоксикаційний ефект завдяки білоксорбційним властивостям ВДК та антимікробну дію завдяки левоміцетину [Буглова Т.Ю., Салдан Й.Р., Геращенко I.I. Експериментальне обгрунтування використання колоїдного розчину полісорбу в о фтальмологічній практиці // Ліки, 1999. - №3-4. - c.82-84]. Проте, сольові буферні системи викликають електролітну коагуляцію суспензії ВДК: вона швидко розшаровується, при цьому розмір частинок збільшується, що є небажаним для офтальмологічних лікарських форм. В основу корисної моделі поставлено завдання створити офтальмологічну суспензію антимікробної і сорбційно-детоксикаційної дії, яка відрізнялась би від прототипу коагуляційною стійкістю. Вирішення цього завдання надасть можливість більш ефективно та безпечно лікувати запальні процеси переднього відділу ока різноманітної етіології. Поставлене завдання досягається тим, що офтальмологічна суспензія "Офтасил" на основі ВДК та левоміцетину згідно корисної моделі містить у своєму складі також глюкозу як ізотонічну речовину при такому складі компонентів на 100мл готового продукту: Високодисперсний діоксид кремнію від 1,0 до 2,5г; (19) UA (11) 27838 (13) U (21) u200708773 (22) 30.07.2007 (24) 12.11.2007 (72) ГЕРАЩЕНКО ІГОР ІВАНОВИЧ, U A, МІШИНА ЛЮДМИЛА ГЕННАДІЇВН А, UA, САЛДАН ЮЛІЯ ЙОСИПІВНА, UA (73) ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА, UA, ІНСТИТУТ ХІМІЇ ПОВЕРХНІ ІМ. О.О. ЧУЙКА Н АН УКРАЇНИ, UA (56) 3 27838 Левоміцетин 0,25г; Глюкоза 4,8-5,3г; Вода до 100мл. Для приготування офтальмологічної суспензії (очних крапель) використовується ВДК, який дозволений для медичного використання у вигляді препарату "Силікс" [Геращенко И.И. Силикс отечественный сорбент многоцелевого назначения // Провизор, 2005.- №9.- c.22-23]. Лікувальна дія силіксу грунтується на здатності адсорбувати патогенні білкові субстанції (до 800мг/г), у тому числі мікробні ферменти, антигени, ендо- та екзотоксини і мікроорганізми. Силікс майже не адсорбує з вогнища запалення низькоі середньомолекулярні токсичні метаболіти. Левоміцетин є синтетичним лівообертаючим ізомером, ідентичним природному антибіотику хлорамфеніколу. Має широкий спектр антимікробної дії. Відомо багато лікарських форм левоміцетину для зовнішнього застосування. В офтальмологічній практиці використовують 0,25% розчин левоміцетину, саме таку концентрацію використано у заявленій суспензії. Глюкоза у вигляді розчинів різної концентрації широко використовується у медичній практиці. Ізотонічний (4,5 - 5,0%) розчин глюкози застосовують для поповнення організму рідиною, разом з тим він є джерелом енергії дляздійснення функцій організму [Ма шковский М.Д. Лекарственные средства. - М.: Медицина, 1994. Т. 2. - 688с.]. У фармацевтичній практиці 5,0% розчин глюкози може застосовуватися для ізотонування очних крапель [Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - X.: РВП "Оригінал", 1995.- 599с.]. Глюкоза не є електролітом і тому, на відміну від сольових буферних систем, не викликає коагуляцію суспензії ВДК. Суспензію (очні краплі) "Офтасил" готують в умовах аптеки масо-об'ємним способом, параметри якого наведені в таблиці 1. Наважку силіксу вносять у необхідний об'єм води і диспергують у подрібнювані тканин РТ-1 з інтенсивністю 8000об/хв протягом 7-8хв. (приклади №№1 та 3) або у кульовому млині протягом 2год. (приклади №№2 та 4). Одержану завись залишають на ніч для осадження грубодисперсної фракції, після чого центрифугують з частотою 3000об/хв протягом 30 хвилин. Продукт обережно декантують. Відбирають близько 10мл і методом висушування при 105-110°С визначають вміст сухого залишку. Необхідні для приготування 100мл суспензії «Офтасил» кількості глюкози і левоміцетину (табл. 1) розчиняють у воді та фільтрують в колбу з відповідним об'ємом суспензії силіксу, додають воду до 100мл, перемішують. Через 1год. центрифугують з частотою 1000об/хв.. протягом 15 хвилин. Одержану суспензію - «Офтасил» - розливають у пеніцилінові флакони по 10мл, герметично закупорюють стерильною гумовою пробкою під обкатку металевим ковпачком і стерилізують текучою парою при 100°С 30 хвилин. Виготовлені зразки зберігають седиментаційну стійкість протягом 2 тижнів. 4 Специфічну білоксорбційну активність суспензії "Офтасил» визначали наступним чином. До об'єму суспензії з вмістом силіксу 40мг додавали 5мл 1% розчину яєчного альбуміну, помірно перемішували на апараті для струшування протягом 0,5год., після чого центрифугували протягом 20хв. з часто тою 3000об/хв. Концентрацію білка встановлювали спектрофотометрично біуретовим методом. Величину адсорбції розраховували як різницю між вихідною і залишковою коцентраціями білка, яку відносили до 1г сорбенту. Результати наведені в таблиці 2. Як видно, присутність додаткових інгредієнтів левоміцетину та глюкози - суттєво зменшує білоксорбційну властивість силіксу лише у випадку 1% суспензії. Але зі збільшенням концентрації силіксу зниження активності стає менш вираженим і вона зберігає досить високі значення, достатні для прояву дезінтоксикаційного ефекту. Вивчення антимікробних властивостей заявленого препарату виконували методом дифузії в агар. Як тест-культури використовували музейні штами аеробних мікроорганізмів. Як випливає з наведених результатів (табл. 3), у переважній більшості випробувань чутливість мікроорганізмів, за винятком грибів роду Candida, до багатокомпонентної суспензії «Офтасил» залишається на рівні "чутливі" та "сильночутливі" (діаметр затримки росту більше 15мм), а суспензії з вмістом силіксу 2,0 і 2,5% за активністю до протея і синьогнійної палички не поступаються контролю. У випадку дріжджеподібних грибів типу Candida, до яких контрольний препарат виявився малоактивним, введення силіксу призводить до втрати активності. Використання ізотонічного розчину глюкози замість фізіологічного розчину не позначається на антимікробних властивостях препаратів. Наведені результати свідчать, що в заявляємому інтервалі співвідношення інгредієнтів суспензія "Офтасил" проявляє як високу білоксорбуючу здатність (від 386 до 637мг/г), так і достатню антимікробну дію. Відтворення таких властивостей у поєднанні з коагуляційною стійкістю свідчить про досягнення мети корисної моделі і дає можливість використовувати очну суспензію "Офтасил" для ефективного та безпечного лікування запальних процесів переднього відділу ока різноманітної етіології. Дослідження заявленого засобу на моделі виразкового кератиту у тварин (кролей) виявили, що за терапевтичною ефективністю він не поступається препарату порівняння - 0,25% розчину левоміцетину. Крім швидшого очи щення рани від некротично змінених тканин в дослідній групі тварин спостерігалося зниження мікробного забруднення рани, симптомів запалення та інтоксикації, раніше починалися грануляції та епітелізація. Результати одержання суспензії "Офт 5 27838 6 Найменування компонентів, параметри Приклади, №№ способу 1 2 3 Концентрація, Водна суспензія силіксу 8,0 8,6 8,0 мас. % – вихідний продукт *) Об'єм, мл 800 1000 800 Відстоювання, 12 годин; центрифугування, 3000об/хв, 30 хвилин Концентрація, Водна суспензія силіксу 3,6 4,2 3,6 мас. % центрифуга т Об'єм, мл 27,6 35,7 55,2 Левоміцетин, г 0,25 0,25 0,25 Глюкоза, г "} 5,71 5,47 5,71 Вода, мл до 100мл До 100мл до 100мл Відстоювання, 1 година; центрифугування, 1000об/хв, 15 хвилин Концентрація 1,0 1,5 2,0 Багатокомпонентна силіксу, мас. % суспензія «Офтасил» Кількість флаконів 9 9 9 по 10мл, штук Закатка флаконів; стерилізація текучою парою при 100°С, 30 хвилин Вихід продукту, % 90 90 90 4 8,6 1000 4,2 71,4 0,25 5,47 до 100мл 2,5 8 80 *)Не ураховується у матеріальному балансі способу; **) З урахуванням вологості, 8,6мас.%. Таблиця 2 Адсорбція білка (мг/г) індивідуальною суспензію силіксу та багатокомпонентною суспензією «Офтасил» Вміст силіксу, % 1,0 1,5 2,0 2,5 Індивідуальна суспензія силіксу 730 747 726 644 Суспензія «Офтасил» 385 637 523 540 Таблиця 3 Порівняння антимікробних властивостей індивідуальної суспензії силіксу та багатокомпонентної суспензії «Офтасил» Вміст SiO2,% 1,0 1,5 2,0 2,5 – Препарат Індивідуальна суспензія ВДК Суспензія «Офтасил» Індивідуальна суспензія ВДК Суспензія «Офтасил» Індивідуальна суспензія ВДК Суспензія «Офтасил» Індивідуальна суспензія ВДК Суспензія «Офтасил» Розчин 0,25% левоміцетину + 5% глюкози Розчин 0,25% левоміцетину + 0,9% NaCl (контроль) Діаметри зон затримки росту, мм Pseudomo Staphylococ Escherichi Bacillus Proteus nas cus aureus a соН subtilis vulgaris aeruginosa ATCC АТСС АТСС АТСС АТСС 25923 25922 6633 4636 27853 Candida albicans АТСС 885/653 ріст ріст ріст ріст ріст ріст 25 24 30 20 24 ріст ріст ріст ріст ріст ріст ріст 23 20 28 17 20 ріст ріст ріст ріст ріст ріст ріст 28 24 34 24 26 ріст ріст ріст ріст ріст ріст ріст 28 22 36 24 26 ріст 35 35 37 24 24 12 35 34 40 22 24 12