Спосіб лікування тяжкої черепно-мозкової травми в умовах обмеженого устаткування та фінансування за о.о.нахабою

Спосіб лікування тяжкої черепно-мозкової травми в умовах обмеженого уста ткування та фінансування, що являє собою алгоритм надання медичної допомоги хворому, який відрізняється тим, що хворому на місці, одразу після надходження до лікарні, проводять протинабрякову терапію (L-лізину есцинат 0,1 % 10 мл + фізіологічний розчин 20 мл внутрішньовеннo, струминно, повільно 2 рази на 3 28287 внутрішньочерепної гематоми та провести адекватну консервативну і хірургічн у декомпресію інтракраніального простору на місці без ризикованого транспортування хворого. Поставлена задача вирішується тим, що хворому на місці, одразу після надходження до лікарні проводиться протинабрякова терапія (Lлізину есцинат 0.1% 10мл + фізіологічний розчин 20мл внутрішньовенно струминно повільно 2 рази на добу - для дорослого із масою тіла 80кг [5, 6, 7], при необхідності додаються інфузії маніту та ін'єкції лазиксу по стандартним схемам), гемостатична терапія (кислота амінокапронова 5% 100мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на добу 3 доби та дицинон 12.5% 1мл внутрішньом'язово 3 рази на добу 3 доби), хворому надається возвишене положення головного кінця ліжка, проводиться санація верхніх дихальних шляхів та підтримується нормальна сатурація крові киснем, при зростанні симптоматики внутрішньочерепної гематоми, на місці накладаються діагностичні фрезові отвори у черепі, та при підтвердженні діагнозу - видалення гематом на місці без ризикованого транспортування хворого на комп’ютерний томограф [8, 9]. Спосіб виконується наступним чином. Одразу після надходження хворого із тяжкою ЧМТ до лікарні із обмеженими можливостями, виконують наступне: 1) госпіталізація хворого у відділення реанімації, або у палату інтенсивної терапії; 2) забезпечення возвишенного положення головного кінця ліжка; 3) періодична санація верхніх дихальних шляхів; 4) подача кисню через палаточну маску; 5) при можливості контроль сатурації крові киснем; 6) L-лізину есцинат 0.1% 10мл + фізіологічний розчин 20мл внутрішньовенно струминно повільно 2 рази на добу - для дорослого із масою тіла 80кг; 7) при недостатньому протинабряковому ефекті - інфузії маніту та ін'єкції лазиксу за стандартними схемами; 8) при підозрі на внутрішньочерепний крововилив - кислота амінокапронова 5% 100мл внутрішньовенно крапельно 2 рази на добу 3 доби та дицинон 12.5% 1мл внутрішньом'язово 3 рази на добу 3 доби; 9) при позитивній динаміці, через 1.5 тижня ноотропи за стандартними схемами; 10) при наростанні неврологічної симптоматики внутрішньочерепної гематоми перевод хворого до операційної та накладення діагностичного фрезового отвору (ДФО) у тім'яній кістці на боці підозрюваної гематоми. При підтвердженні діагнозу гематоми кістковопластична або резекційна трепанація черепа і видалення гематоми, при наявності явищ набряку головного мозку - формування кісткового дефекту та де фекту у твердій мозковій оболонці до таких розмірів, поки не відновиться нормальна пульсація головного мозку. При відсутності гематоми на боці накладеного ДФО та наявності нормальної пульсації мозку - пошарові шви на 4 рану та подальша консервативна терапія. При відсутності гематоми на боці накладеного ДФО та відсутності нормальної пульсації мозку накладення ДФО на іншому боці черепу. При наявності гематоми на другому боці - ії видалення вищезазначеними методами. При відсутності гематоми на другому боці та відсутності пульсації головного мозку - формування дефектів черепу з двох боків та дугоподібне розкриття твердої мозкової оболонки настільки, щоб відновити пульсацію головного мозку. Відновлення пульсації головного мозку - є якісним критерієм успішності або неуспішності проведеної операції. Без відновлення пульсації головного мозку, позитивна динаміка неможлива! 11) Проведення післяопераційної протинабрякової, антибактеріальної, гемостатичної та ноотропної терапії; 12) При покращенні загального стану хворого до середнього ступеню важкості можливе транспортування його на комп’ютерний томограф у плановому порядку для уточнення клінічного діагнозу. Використовуючи запропонований спосіб у МЛ №1 м.Ізмаїлу Одеської області за період з червня 2005 по липень 2006 р. надана допомога 30 хворим із тяжкою ЧМТ, що дозволило зменшити летальність при цій патології на понад 30% у порівнянні із минулим роком, коли усіх хворих із тяжкою ЧМТ у перші години після травми транспортували на комп'ютерний томограф і обратно у лікарню. Пацієнт Г. 27 років доставлений у відділення реанімації ГБ №1 м.Ізмаіл 26.04.2006 р. Рівень свідомості - кома 2 (5 балів зашкалою Глазго), ліва зіниця розширена, рефлекси у правих кінцівках підвищені, рефлекс Бабинського позитивний справа. У зв'язку із нетранспортабельностю хворого проведення комп'ютерної томографії у іншій лікарні не можливе. На основі отриманих клінічних даних без проведення комп'ютерної томографії голови, хворому проведена операція - накладення діагностичного фрезового отвора у лівій тім'яній кістці та вскрита тверда мозкова оболонка, під котрою виявлена субдуральна гематома, котра видалена через розширений резекційно фрезовий отвір. Пацієнт К. 43 років, доставлений у відділення реанімації ГБ №1 м.Ізмаіл 17.05.2006 р. Рівень свідомості - кома 2 (5 балів за шкалою Глазго), ліва зіниця розширена, рефлекси у правих кінцівках підвищені, рефлекс Бабинського позитивний справа. У зв'язку із нетранспортабельностю хворого проведення комп'ютерної томографії у іншій лікарні не можливе. На основі отриманих клінічних даних без проведення комп'ютерної томографії голови, хворому проведена протинабрякова та гемостатична терапія для підготовки хворого до операції (накладення діагностичного фрезового отвора у лівій тім'яній ділянці та розтин твердої мозкової оболонки), але через 5 годин стан пацієнта покращився, свідомість відновлена до рівня помірного оглушення. Через добу після 5 28287 покращення загального стану хворого до рівня середнього ступеня тяжкості пацієнту проведена комп'ютерна томографія голови, за допомогою котрої підтверджена наявність епідуральної гематоми обсягом 120мл над лівою півкулею головного мозку, котра успішно видалена. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб має ряд переваг: - можливість лікування хворих із тяжкою ЧМТ в умовах обмеженого устаткування та фінансування та у екстремальних умовах, що робить ургентну нейротравматологію більш незалежною від рівня устаткування лікарні та більш доступною для населення; - відсутність необхідності у екстреному транспортуванні хворого на КТ голови на великі відстані на поганому транспорті по поганих дрогах, за рахунок виконання на місці операції накладення діагностичних фрезових отворів у черепі, що значно знижує ризик для хворого; - за рахунок використання L-лізину есцинату у розведенні 1/2 на фізіологічному розчині - більш ефективне зниження внутрішньочерепного тиску без порушення перфузійного тиску. Література: 1. Протокол надання медичної допомоги хворим з травматичними епідуральними гематомами (наказ МОЗ України від 25.04.2006 №245); 2. Протокол надання медичної допомоги хворим з травматичними субдуральними гематомами (наказ МОЗ України від 25.04.2006 №245); 3. Протокол надання медичної допомоги хворим із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості (наказ МОЗ України від 25.04.2006 №245); 4. Протокол надання медичної допомоги хворим із забоєм головного мозку тяжкого ступеня, дифузним аксональним ушкодженням(наказ МОЗ України від 25.04.06 №245); 5. П. Спасіченко. Клінічні аспекти застосування L-лізину есцинату при черепно-мозкових травмах. Журнал „Ліки України" №7-8 - липень-серпень 2001. - С.33-36. 6. Л.В. Усенко, В.И. Слива. Применение Lлизина эсцината в интенсивной терапии черепномозговой травмы у детей. Новости медицины и фармации. №9 Май/2005, с. 169; 7. В.И. Черный. Стресс-лимитирующая анестезия и интенсивная терапия у детей при нейрохирургических вмешательтвах. Медицина неотложных состояний №1, 2005, с.6; 8. В.В. Лебедев. Неотложная нейрохирургия.Москва, «Медицина», 2000 (С.34, 249); 9. Е.Н. Кондаков, В.В. Кривецкий. Черепномозговая травма. Санкт-Петербург «СпецЛит», 2002 (с.60). 6