Спосіб лікування дітей з хронічним пієлонефритом на санаторно-курортному етапі

Спосіб лікування дітей з хронічним пієлонефритом на санаторно-курортному етапі, що включає щадну кліматотерапію, руховий режим, 3 28913 двічі на день - вранці та ввечері за 30 хвилин до їжі протягом 20-45 днів, при необхідності курс проводять повторно через 2 місяці. Між сукупністю істотних ознак передбачуваної корисної моделі і очікуваним технічним результатом, виявляється наступний причиннонаслідковий зв'язок: додаткове застосування комбінації антигомотоксичних препаратів Солідаго композитум С і Остеобіос дозволяє уповільнювати прогресування патологічного процесу з боку сечовидільної системи, підвищувати її регенераторні здібності, дозволяє нормалізувати кальційрегулюючі і гуморально-адаптаційні механізми внаслідок зменшення руйнування кістки і збільшення кісткоутворення, дозволяє покращувати кістковий метаболізм і структурнофункціональні властивості кісткової тканини, що в цілому продовжує оздоровчий ефект санаторнокурортного лікування, зменшує ризик розвитку переломів в майбутньому. Солідаго композитум С - Solidago compositum S, реєстраційне свідоцтво № UA/4374/01/01 від 13.04.06, виробництва фірми Heel (Баден-Баден, Німеччина) випускається у вигляді ампул, що містять 2,2мл ін'єкційного розчину, в який входять різні розведення компонентів. Даний препарат стимулює регенерацію уроепітелію, має діуретичний, спазмолітичний і загальний дезінтоксикаційний ефект, чинить протизапальну, імунокоригуючу і гіпотензивну дію. Остеобіос/Osteobios, реєстраційне свідоцтво № UA/2649/01/01 від 25.01.05, виробництва фірми Guna (Мілан, Італія), який містить суїс-органні, тваринні і мінеральні компоненти у вигляді поєднання низьких, середніх і високих потенцій, що діють на різні рівні організації організму. Препарат унікальний за своїм складом, його потенційовані компоненти чинять синергічний регулюючий ефект на всі аспекти обміну кальцію в організмі, нормалізують різні порушення обміну кальцію, регулює трофіку кісткової тканини, нормалізує секрецію паратгормону, а також сприяє нормалізації секреторної функції С-клітин щитовидної залози. Даний препарат сприяє досягненню збалансованої активності остеокластів і остеобластів, перешкоджає вимиванню кальцію з кістки, стимулює синтез білкових компонентів її матриксу і призводить до поліпшення гістологічної структури кісткової тканини. Спосіб полягає в наступному. Під час надходження дітей на санаторнокурортне лікування в період адаптації - 3-х днів, проводять обстеження: загальноклінічне загальний аналіз крові, сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, пробою Зимницького, біохімічне загальний кальцій і неорганічний фосфор в сироватці крові і уранішньої тощаковой порції сечі, лужна фосфатаза, визначення ІФА-методом b -2 мікроглобуліну - В2-МГ в сечі, кальційрегулюючих гормонів в сироватці крові - кальцитоніну - КТ, паратиреоїдного гормону - ПТГ, кальцитріолу, УЗД нирок, ультразвукова денситометрія кісткової тканини. На підставі отриманих результатів обстеження застосовують стандартний комплекс лікувальних 4 заходів і починаючи з 4-го дня призначають внутрішньом'язове, можливо у вигляді «питних ампул» введення препарату Солідаго композитум С в дозі 2,2мл, один раз в 3-4 дні №5. Починаючи з другого введення Солідаго композитум С хворим до терапії приєднують другий антигомотоксичний препарат - Остеобіос: per os по 10 крапель двічі на день - вранці і увечері за 30 хвилин до їжі протягом 20-30 днів. При необхідності курс продовжують до 45 днів і проводять повторно через 2 місяці. Відомості, що підтверджують можливість використання корисної моделі: За останній рік дослідження з використанням запропонованого способу проведено санаторнокурортне лікування 16 дітей з хронічним пієлонефритом. У всіх дітей відмічено позитивний ефект. Ні в одного із спостережуваних випадків ми не відзначали яких-небудь ускладнень. Запропонований спосіб ілюструється наступними прикладами його здійснення: Приклад 1. Хвора Г, 11 років. Під час надходження дівчинка скаржилася на швидку стомлюваність, понижений апетит, хр ускіт в суглобах. На хронічний пієлонефрит хворіє упродовж 9 років. Неодноразово одержувала стаціонарне лікування, загострення основного захворювання відзначала приблизно 1 раз на 2 роки, останнє - 3міс назад. При огляді звертають на себе увагу астенічна статура, стигми дизембріогенезу: високе піднебіння, низький ріст волосся. Відмічається не адекватна, нижче вікової потреби прийому молочних продуктів в їжу. Денситометрично визначалися знижені показники індексу міцності кісткової тканини на 9%. Діагноз: Основний: Хронічний вторинний (обструктивний) пієлонефрит, період повної клініко-лабораторної ремісії, функція нирок збережена, правосторонній нефроптоз II ст., вторинний остеопенічний синдром. Супутній: Правосторонній грудо-поперековий сколіоз І ст. у стадії прогресії, плоскостопість І ст.; хронічний гастрит, період ремісії; хронічний компенсований тонзиліт, період ремісії; пролапс задньої стулки мітрального клапана Іст. Хворій проведене санаторно-курортне лікування запропонованим способом. Курс лікування протікав без ускладнень і патологічних реакцій. Не спостерігалося загострення основного захворювання, гіперкальціємії і гіперкальциурії. У дівчинки покращало загальне самопочуття, апетит. Рівень біохімічних показників в сироватці крові: загальний кальцій, неорганічний фосфор, лужна фосфатаза, практично не змінилися. Відмічалося зниження рівня В2-МГ в два рази, що говорить про відновлення функції уроепітелію. Залишаючись в межах норми, дещо збільшилися рівні КТ і ПТГ, тоді як кальцитріол від низьких показників зріс в 4 рази і досяг верхніх меж норми. При цьому відмічалося значне поліпшення структурнофункціональних властивостей кісткової тканини (плюс 30%), що свідчить про нормалізацію 5 28913 кісткового метаболізму, стимуляції процесів кісткоутворення. Приклад 2. Хворий Д., 10 років. Під час надходження скаржився на швидку стомлюваність, понижений апетит, періодичне порушення носового дихання. Спостерігається дитячим урологом і нефрологом 4 роки, протягом яких були 3 загострення хронічного пієлонефриту, останнє 3 роки тому, з приводу яких одержував стаціонарне лікування. Примітно, що хворий регулярно одержує протирецидивну терапію. Рік тому дитині проведена оперативна корекція обструкції сечовивідних шляхів: цистостомія, пересадка правого сечоводу. У цей же період у хлопчика відмічався підокісний перелом дистальної частини правої променевої кістки. Також упродовж останніх 12 місяців спостерігалися рідкі спазми периферичних м'язів в основному під час нічного сну. У хлопчика полівалентна алергія: медикаментозна - на нафтизин у вигляді набряку Квінке, харчова. При огляді - астенічна статура, шкіра тонка, суха, чиста, стигми дизембріогенезу: високе піднебіння, неправильний ріст зубів, деформація ребер грудної клітки. З молочних і кисломолочних продуктів хворий зрідка приймає в їжу кефір, що є недостатнім за віком. Також, із-за індивідуальної вибірковості, не сприятливою є відсутність риби в його харчовому раціоні. Денситометричні кісткові характеристики визначалися на нижній межі норми. Діагноз: Основний: Хронічний вторинний обструктивний пієлонефрит, період клініколабораторної ремісії, порушення концентраційної функції нирок, правосторонній активно-пасивний міхурно-сечовідний рефлюкс III ст., повторно зморщена нирка справа, вторинний остеопенічний синдром. Супутній: деформація грудної клітки, сколіотична постава, хронічний компенсований тонзиліт, період ремісії, хронічний поверхневий гастрит з підлягаючою зберіганню кислотоутворюючою функцією, період ремісії, дискінезія жовчовивідних шляхів по гипомоторному типу за рахунок слабкості м'язів жовчного міхура, період ремісії, реактивний панкреатит, період ремісії, полівалентна алергія, атопічний дерматит. Хворому проведено санаторно-курортне лікування запропонованим способом. Ускладнень і патологічних реакцій не спостерігалося. Покращав загальний стан, апетит. Значення біохімічних показників в сироватці крові залишалися в нормі. Рівень В2-МГ не змінився, що говорить про важке ураження уроепітелію, ймовірно, що вимагає тривалішого курсу терапії, що повторюється, препаратом Солідаго композитум С. По відношенню до первинного, не виходячи за норму, збільшився рівень КТ. Значення ПТГ не змінилися. При цьому, також як і в першому випадку, відмічалося підвищення рівня кальцитріолу. Але з боку кісткових характеристик спостерігалася тільки стабілізація процесів кісткоруйнування, що видно, вказує на необхідність продовження до 1,5 місяця курсу 6 терапії, що проводиться, антигомотоксичними препаратами на амбулаторному етапі реабілітації. Також, надалі, після 2-х місячної перерви цьому пацієнту показаний повторний курс за тією ж схемою. Запропонований спосіб лікування простий в застосуванні, не має побічних дій і може використовува тися, як на етапі кваліфікованої, так і на етапі спеціалізованої медичної допомоги.