Спосіб культивування мікроорганізмів

Винахід стосується мікробіології, зокрема способів культивування мікроорганізмів, і може бути використаний при культивуванні бактерій різних гр уп. Відомий спосіб культивування мікроорганізмів на поживному середовищі, яке містить джерела вуглецю, азоту, фосфор у, мінеральні солі і стимулятор росту при обробці фізичними факторами [1]. Недоліком способу є те, що він має низький вихід біомаси, і для його виконання необхідні складні фізичні пристрої. Найбільш близьким до запропонованого винаходу є спосіб культивування мікроорганізмів, в якому як стимулятор використовують бактеріородопсин і освітлення в певному режимі [2]. Недолік цього способу полягає в тому, що для його здійснення необхідне освітлення певної інтенсивності і експозиції, що ускладнює спосіб, а застосування як стимулятора росту бактеріородопсину, який є світлочутливим білком і знаходить своє застосування у біосенсорах, підвищує собівартість цільового продукту, при цьому спосіб має низький вихід біомаси. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалення способу культивування мікроорганізмів для збільшення виходу біомаси шляхом використання відходу мікробіологічного виробництва, яке б забезпечило зниження його собівартості. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі культивування мікроорганізмів шляхом посіву на поживне середовище, що містить джерела вуглецю, азоту, фосфору, мінеральні солі та стимулятор росту продукт бактеріородопсинсинтезуючих мікроорганізмів, згідно з винаходом, як стимулятор росту використовують відхід виробництва бактеріородопсину - рідку фракцію, яку одержують після виділення бактеріородопсину із дезінтегратів бактеріородопсинсинтезуючих мікроорганізмів. Суть винаходу полягає в тому, що для к ультивування мікроорганізмів використовують середовища, приготування яких здійснюють із застосуванням стимулятора - відходу виробництва бактеріородопсину, який являє собою рідину із вмістом сухої речовини 1,5%. Ця рідина містить у собі залишки клітин мікроорганізмів продуцентів бактеріородопсину, які залишаються після виділення із клітин бактеріородопсину, воду, вміст клітин. Стимулятор є рідиною прозорою, однорідною і з приємним запахом. Піддається стерилізації в автоклаві при 1 атм із збереженням своїх рістстимулюючих властивостей. Достатній час стерилізації - 20 хв при 120°С. Стимулятор легко розчиняється у воді у будь-яких співвідношеннях. Для одержання максимального ефекту допускається заміна води при приготуванні середовищ на вказаний стимулятор повністю. Приклад 1. Термофільні метилотрофні бактерії, штам Т-45 вирощують в колбах на гойдалці на поживному середовищі, приготованому на суміші стимулятора та води 1:1, Вказаний стимулятор містить 1,5% сухої речовини і одержаний після виділення бактеріородопсину із водних лізатів клітин Halobacterium halobium 353. Приготовлене середовище містить слідуючі хімічні сполуки у г/л: КСl – 0,3, MgSO4.7H2O - 0,6, FeSO 4.7Н2O - 0,116, ZnSO 4.7H20 0,011, MnSO4.5H2O - 0,12, CuSO4.H2 O - 0,015, Н3РO4.0,2 мл. Концентрація метанолу в середовищі 0,5 об'ємних процентів, рН 7,2. Вирощування проводять при 40°С. Вихід біомаси складає 0,5 г/л абсолютно сухої речовини (АСР). При вирощуванні за прототипом її вихід складає 0,3 г/л. Із одержаних даних видно, що згідно із запропонованим способом, вихід біомаси вищий на 66,6%. Приклад 2. Використовують два варіанти середовищ: 1-й - поживний агар КД (Ставропольський НДІ вакцин та сироваток), приготований на дистильованій воді, 2-й - поживний агар КД, приготований на суміші дистильованої води І рідкого відходу виробництва бактеріородопсину, що містить 1,5% сухої речовини, співвідношення компонентів 1:1. Згідно з прототипом, для 1 варіанту середовища використовували як стимулятор росту бактеріородопсин в концентрации 0,005%, а освітлення здійснювали на протязі 25-30 хв після посіву культур з Інтенсивністю 10-1 ерг/см 2с. Всі культури засівали уколом мікробіологічної голки в глибину агарових пластинок 1 культивували при 37°С на протязі одної доби. Потім вимірювали діаметр колоній, Застосування запропонованого способу дає більший ефект у порівнянні Із прототипом (див. таблицю 1). Приклад 3. Аналогічний прикладу 2. Стимулюючий е фект перевіряють на епіфітних та фітопатогенних мікроорганізмах, макроколонії яких вирощують на агаровому середовищі, що включає суміш картопляного відвару та рідкого відходу виробництва бактеріородопсину (1:1), варіант 2, а варіант 1 - звичайний картопляний агар (див. таблицю 2). Приклад 4. Аналогічний прикладу 2. Стимулюючий е фект перевіряють на спорових мікроорганізмах. Таким чином, запропонований спосіб має більшу продуктивність, ніж відомий, на величину від 10 до 200%. Крім цього, спосіб має нижчу собівартість, оскільки як стимулятор росту використовують рідкий відход виробництва бактеріородопсину.