Спосіб прогнозування розвитку ранніх порушень функції щитовидної залози у новонароджених та дітей раннього віку

Спосіб прогнозування розвитку ранніх порушень функції щитовидної залози у новонароджених та дітей раннього віку вирішується шляхом дослідження радіометрії цезію в плаценті, який відрізняється тим, що додатково досліджується плацента з інкорпорованими a-радіонуклідами, морфологія щитовидної залози, рівень гормонів у матері та новонародженого, що дає змогу прогнозувати розвиток патології щитовидної залози в ранньому віці. (19) (21) 97125958 (22) 10.12.1997 (24) 16.10.2000 (33) UA (46) 16.10.2000, Бюл. № 5, 2000 р. (72) Задорожна Тамара Данилівна, Антипкін Юрій Генадійович, Арабська Людмила Павлівна, Єщенко Ольга Іванівна, Михальчук Олена Євгенівна, Лукомська Олена Григорівна, Колос Валерій Іванович (73) ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ 29019 особливості: при гістологічному дослідженні щитовидної залози плодів відмічалось відставання структурного диференціювання в середньому на 5-6 тижнів у порівнянні зі строком гестації. Тканина щитовидної залози була представлена мікрофолікулами з ложно багаторядними епіталієм та інтенсивним розростанням мезенхіми, іноді мало місце збільшення фолікулів із сплющенням їх епітелію. Відмічалися вогнищеві сполучнотканинні розростання. Морфологічні зміни щитовидної залози новонароджених, померлих у ранньому неонатальному періоді, були набагато виразнішими. Так, відмічався переважно десквамативний тип будови з поліморфізмом фолікулів, повнокров'я перифолікулярних капілярів, що вказує на підвищення активності щитовидної залози. Окрім того, виявлено наявність сполучнотканинних вогнищ, які проникали в паренхіму щитовидної залози, що значно зменшувало площу фолікулів, вогнищеве ушкодження епітелію фолікулів у вигляді еозінофілії, проліферації епітелію, місцями з частковою десквамацією останнього. Поява численних резорбційних вакуолів, десквамації епітелію вказує на підвищення функції з наступним виснаженням щитовидної залози. У жінок з порушеною функцією щитовидної залози, які піддалися дії малих доз іонізуючого опромінення, відбувається накопичення радіонуклідів у плаценті, виникають макроскопічні та морфологічні зміни, порушується проникливість плацентарного бар'єру, радіонукліди накопичуються у щитовидній залозі плоду і викликають в ній морфологічні зміни. Окрім цього, плацентарний бар'єр стає проникливим для гормонів щитовидної залози матері. При порушеній функції щитовидної залози у матері, щитовидна залоза плоду починає функціонувати за двох, що призводить до функціонального перенапруження щитовидної залози плоду (виражена проліферація епітелію при морфологічному дослідженні), до цього ж виникають інші морфологічні порушення в тканині щитовидної залози за рахунок інкорпорування в ній радіонуклідів. Все це призводить до того, що в період новонародженості у дитини виявляються функціональні порушення щитовидної залози. Морфологічні і функціональні порушення, які виникають в ембріональному періоді розвитку, стають основою формування патології щитовидної залози у дітей раннього віку. У новонароджених при вивченні показників щитовидної залози виявляється дисфункція, яка свідчить про перенапружене функціонування щитовидної залози в період ембріогенезу. На наступних етапах життя у цих дітей виявляється як порушення функції залози, так і зміни величини органу (за даними ультразвукового дослідження УЗД), а, іноді і структурні або ехогенні зміни у тканині щитовидної залози у дітей раннього віку. Тобто діти, які народжуються від матерів з інкорпорованими радіонуклідами та порушеннями в щитовидній залозі народжуються з функціональними та морфологічними порушеннями щитовидної залози, що дає право відносити їх до групи ризику з обов'язковим обстеженням у ендокринолога (УЗД, гормонограма) щорічно, починаючи з одного року народження, що дасть змогу попередити розвиток тяжкої патології щитовидної залози вже в дитячому віці. Спосіб прогнозування розвитку ранніх порушень функції щитовидної залози у новонароджених та дітей раннього віку здійснюється за допомогою гормонометрії у матері, морфологічного, електронномікроскопічного та гістотереометричного дослідження плацент, щитовидної залози, радіометрії плацент, гормонометрії у новонародженого. Суть способу, який пропонується, пояснюється такими прикладами. Приклад 1 Вагітна Г., 36 років (історія пологів № 1359). Ліквідатор 2 категорії. Діагноз: Гіперплазія щитовидної залози 1 ступеня. Вегетосудинна дистонія. Хронічний латентний холецистохолангіт. Вагітність четверта (1 - нормальні пологи, 2 і 3 - штучні аборти), перебіг вагітності із загрозою викидню у термін 8-9 тижнів. Пологи в 37 тижнів, ускладнення раннім вилиттям навколоплідних вод. 15.11.1996 народила доношеного хлопчика (історія № 200) з масою 2870 г, довжиною 49 см, з оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів, до 7 доби початкова маса тіла дитиною не відновлена. Радіометричний аналіз плаценти виявив накопичення цезію-137 46,3 Бк/кг та a-радіонуклідів 0,3 Бк/кг. На материнській стороні плаценти були крововиливи, в тканині плаценти зустрічались петрифікати. При гіcтостереометричному дослідженні виявлені ознаки плацентарної недостатності. Проведено дослідження показників гормонометрії у матері та новонародженого на четверту добу після народження. У матері: ТТГ - 7,34 мМЕ/л; T3 - 2,18 нмоль/л; Т4 - 135 нмоль/л; сумарний індекс T3+Т4=163,98 (гіпотиронемія); інтегральгий індекс (T3+Т4)/ТТГ= =0,29 (гіпотиреоз). У новонародженого: ТТГ - 1,45 мМЕ/л; T 3 1,34 нмоль/л; Т4 - 203 нмоль/л; сумарний індекс T3+Т 4=162,26 (нормотиронемія); інтегральгий індекс (T3+Т4)/ТТГ=12,85 (гіпертиреоз). Очевидно, підвищена функціональна активність щитовидної залози у новонародженого на 4 добу життя викликана необхідністю компенсаторної гіперфункції щитовидної залози плоду при гіперфункції щитовидної залози у матері. А також може бути причиною перенапруженого функціонування щитовидної залози, пов'язаного з наявністю інкорпорованих радіонуклідів, які викликають морфофункціональні зміни у тканині щитовидної залози плоду. У віці 1 року у хлопчика на УЗД виявлена гіперплазія щитовидної залози 1 ступеню без ехогенних змін. Приклад 2 Вагітна Б., 30 років (історія пологів № 1483). Ліквідатор 2 категорії. Діагноз: Гіперплазія щитовидної залози 2 ступеню. Вагітність третя (1 - штучний аборт, 2 - позаматкова). Пологи у строку 40 тижнів. 11.12.1996 народила доношену дівчину з масою 3400 г, довжина 51 см (історія № 47), з оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів. Початкову масу тіла відновила на 5 добу. Радіометрія плаценти: цезій-137 - 44,8 Бк/кг, a-радіонукліди - 0,27 Бк/кг. При макроскопічному дослідженні виявлена аномалія розвитку пупковини. При гістостереометричному – ознаки плацентарної недостатності. 2 29019 На 8 добу після пологів проведено дослідження рівнів гормонів щитовидної залози у матері та новонародженої. У матері: ТТГ - 1,3 мМЕ/л; T 3 - 2,61 нмоль/л; Т4 - 283 нмоль/л; сумарний індекс T3+Т4=259,64 (гіпертиремія); інтегральгий індекс (T3+Т4)/ТТГ=2,65 (еутиреоз). У дитини: ТТГ - 2,85 мМЕ/л; T3 - 3,11 нмоль/л; Т4 - 262 нмоль/л; сумарний індекс T3+Т4=271,6 (нормотиремія); інтегральгий індекс (T3+Т4)/ТТГ=11,15 (гіпертиреоз). Отримані дані про підвищення функціональної активності щитовидної залози новонародженого до кінця раннього неонатального періоду при нормальному функціональному стані щитовидної залози матері на 8 добу після пологів може свідчити про компенсаторну гіперфункцію щитовидної залози плоду при, очевидно, зниженій функціональній активності щитовидної залози матері під час вагітності. А також це може вказувати на функціональне перенапруження щитовидної залози в період ембріонального розвитку, пов'язане з впливом інкорпорованих радіонуклідів. Таким чином, у жінок, які опромінені та мешкають на територіях радіаційного контролю, із патологією щитовидної залози та інкорпорацією aрадіонуклідів у плаценті, щитовидна залоза дитини в період ембріонального розвитку функціонує з напруженням, у ній відбуваються різні морфологічні зміни, що лежать в основі розвитку ранньої патології щи товидної залози у дітей раннього віку. Для отримання підтвердження можливості використання даного способу прогнозування розвитку ранніх порушень функції щитовидної залози у новонароджених та дітей раннього віку процедура прогнозування проведена у 23 дітей. Співвідношення очікуваного результату у 100% дітей. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3