Спосіб для підвищення імунобіологічного статусу організму поросят у період раннього постнатального онтогенезу

Спосіб підвищення імунобіологічного статусу організму поросят у період раннього постнатального онтогенезу, який включає використання імуномодуляторів поліпептидної природи, який відрізняється тим, що як імуномодулятор використовують тималін, який вводять внутрішньом'язово поросятам у 3-, 10-, 20-добовому віці протягом трьох днів з інтервалом 24 години у дозі 2-4 мг на голову. (19) (21) u200708711 (22) 30.07.2007 (24) 10.01.2008 (72) САЛИГА Н АТАЛІЯ ОМЕЛЯНІВНА, U A, ІСКРА РУСЛАНА ЯРОСЛАВІВН А, U A, ВІЩУР ОЛЕГ ІВАНОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ Н АУК, U A (56) 3 29206 специфічна індукція диференціювання імунокомпетентних клітин під дією пептидних факторів тимусу супроводжується змінами внутрішньоклітинного вмісту циклічних нуклеотидів - циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) і циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), матричної активності хроматину і активності ферментативних систем обміну нуклеотидів. Тималін при впливі на Т-лімфоцити підвищує внутрішньоклітинний вміст цАМФ в незрілих клітинах і практично не змінює його в диференційованих лімфоцитах. При цьому рівень цАМФ в незрілих клітинах збільшується лише до такого рівня, як у диференційованих лімфоцитів. За даними досліджень, експресія специфічних рецепторів на поверхні Т-лімфоцитів пов'язана із збільшенням внутрішньоклітинного вмісту цАМФ, що служить пусковим механізмом для біохімічних процесів, які визначають диференціацію популяції найменш зрілих клітин. Таким чином, імуномодулююча дія тималіну залежить від зміни вмісту циклічних нуклеотидів у лімфоцитах і вихідного функціонального стану клітин. При проведенні патентно-інформаційного пошуку виявлено технічне рішення, в якому є ряд суттєвих ознак спільних із заявленим рішенням: використання імуномодуляторів поліпептидної природи. Однак, наявність зазначених, спільних з прототипом ознак недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак співпадали із заявленим способом в доступній патентній і науково-технічній інформації не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідальність заявленого технічного рішення критерію корисної моделі "новизна". В патентній і науково-патентній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: поросятам внутрішньом'язово вводять імуномодулятор тималін у дозі 2-4мг/гол протягом трьох днів з експозицією введення 7 днів. Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію корисної моделі "винахідницький рівень". Даний спосіб може бути використаний у тваринницьких комплексах, або у фермерських господарствах з різними формами власності для підвищення резистентності та збереження поросят у ранньому постнатальному періоді розвитку, а тому відповідає критерію корисної моделі "промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентноспроможності корисної моделі відповідно до статті 7 розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" №1771-111, 2000р. Реалізацію заявленого способу здійснюють наступним чином: 4 1. Розводять імуномодулятор тималін у 0,9% розчині хлориду натрію. 2. У 3-, 10- і 20-добовому віці поросятам внутрішньом'язово вводять тималін протягом трьох днів з інтервалом 24 години у дозі 2-4мг на голову. Ефективність заявленого способу підтверджено серією досліджень, що наведені нижче. Для вибору оптимальної дози та схеми застосування імуномодулятора тималіну проведено дві серії досліджень. А також проведено одну серію досліджень, метою якої було порівняння дії тималіну з дією інших імуномодуляторів, зокрема риботану та левамізолу. Згідно до схеми, поданої нижче: 1. Метою першої серії дослідів було вивчити вплив різних доз імуномодулятора тималіну на імунобіологічну реактивність поросят і встановити оптимальну дозу та схему введення цього препарату. Дослідження проводились на трьох групах поросят, по 5 тварин у кожній, протягом першого місяця постнатального розвитку. У 10- і 20-добовому віці дослідним поросятам внутрішньом'язово вводили тималін протягом трьох днів з інтервалом 24 години відповідно у кількостях: тваринам першої дослідної групи (Д2) 2мг на голову, др угої дослідної групи (Д2) - 4мг на голову. Поросятам контрольної групи (К) замість розчину вказаного препарату вводили відповідний об'єм 0,9% розчину NaCl (таблиця 1). 2. Метою другої серії дослідів було спростити схему, тобто одноразове введення за рахунок збільшення дози. Дослідження проводились на двох гр упах поросят великої білої породи, по 5 тварин у кожній, протягом першого місяця постнатального розвитку. У 3-, 10-, 20- добовому віці дослідним поросятам вводили імуномодулятор тималін в дозі 6 мг на голову, з експозицією введення 9 днів. Поросятам контрольної групи (К) замість розчину вказаного препарату вводили відповідний об'єм 0,9% розчину NaCl. 3. Метою третьої серії дослідів було вивчити вплив імуномодуляторів риботану, тималіну або левамізолу на процеси імуногенезу у поросят та порівняти їх дію. Дослідження проводились на 4-х групах поросят по 5 тварин у кожній, починаючи з 3- до 30-ї доби після народження. У 3-, 10-, 20добовому віці дослідним поросятам окремих гр уп вводили імуномодулятор риботан, тималін та левамізол протягом трьох днів з інтервалом 24 години відповідно у кількостях: тваринам першої дослідної групи (Д1) - риботан у дозі 0,5мл на голову, другої дослідної групи (Д2) - тималін у дозі 3мг на голову, третьої дослідної групи (Д3) левамізол у дозі 3мкг на кілограм живої маси. Поросятам контрольної групи (К) у вказаний період вводили відповідний об'єм 0,9% розчину NaCl (таблиця 2). Вплив різних доз тималіну на дея імунологічні та біохімічні показникиу крові поро 5 29206 6 Вік тварин, доби3 Д 46,67±0,88 10 20 К 44,67±3,28 30 Д1 13,40±1,29 25,40±0,51*** Д1 34,00±0,71*** 34,00±1,53 НСТ-тєст, % Д2 13,00±0,84 37,60±1,44 Д2 20,20±3,35 Теофілін-рези стентні 31,00±2,08 К 13,00±1,14 % 21,60±0,68 Д3 14,20±1,11 Т-хелпери, 31,33±1,45 Д1 1,75±0,02 1,20±0,02*** К 1,78±0,02* 33,00±1,15 Малоновий диальдегід, нмоль/мл Д2 1,81±0,07 1,43±0,04* Д1 1,91±0,04 24,2±1,10 К 1,81±0,06 1,54±0,02 Д2 1,88±0,03 23,6±1,20 IgG, мг/мл Д1 0,67±0,04 0,74±0,03* Д3 0,88±0,02** 24,5±0,90 Глутатіонперок сидаза, нмоль Д2 0,59±0,05 0,67±0,05 К 0,79±0,03 23,5±0,80 глутатіон/хв·мг білка К 0,64±0,03 0,64±0,03 0,72±0,03 Д1 62,40±1,72свідчать одержані дані (табл. 2), 62,20±4,09 72,00±3,56*** Як Загальні (Е-РУЛ), % Д2 65,80±3,60 58,00±2,83 74,20±3,47*** фагоцитарна активність нейтрофільних К 63,60±2,42 60,40+3,06 53,80±1,28 гранулоцитів у поросят всіх дослідних гр уп з віком Д1 44,00±1,05 але достовірно лише у тварин другої 39,00±1,41 52,00±2,39*** зростала, Теофілін-резистентні Т-хелпери, % Д2 49,80±1,46 групи 38,40±3,11на 30-ту добу життя 48,40±3,09* дослідної (р