Спосіб підвищення імунного статусу поросят раннього віку за корекції залізодефіцитних раціонів поросних свиноматок

Спосіб підвищення імунного статусу поросят раннього віку за корекції залізодефіцитних раціонів 3 27156 антигенну стимуляцію комплементуючої активності сироватки крові. У 70% новонароджених поросят від свиноматок з анемією залізодефіцит виникає на 15 добу життя, а на 30 добу життя цей відсоток сягає 80%. Відомий спосіб профілактики анемії у поросят раннього віку, який включає внутрішньом'язове використання залізо декстринових сполук, до яких входять Fe3+ і декстрофор [Кондрахін І.П. "Аліментарні і ендокринні хвороби тварин". МВО "Агропромиздат", 1989, с.139-208]. Недоліком зазначеного способу є те, що введення залізодекстринових сполук поросятам у 2-3 денному віці активує процеси перекисного окислення ліпідів клітинних мембран, які при низькому забезпеченні поросят антиоксидантами або при пониженій ферментативний активності системи антиоксидантного захисту можуть викликати гемоліз еритроцитів і спричинити загострення анемічного стану у поросят. Відомий також "Спосіб профілактики анемії і антиоксидантного стресу у поросят раннього віку" [патент UA №48539А]. Спосіб включає внутрішньом'язове введення декстроферу в дозі 1,5-2,0мл - на 5-й день життя при додатковому внутрішньом'язовому введенні розчину селеніту натрію на 2-й день після народження. Спосіб дозволяє зменшити гемолітичний вплив внутрішньом'язового введення залізодекстринових препаратів за рахунок підвищення активності антиоксидантної системи, сприяє стимуляції кровотворення та підвищенню життєздатності і збереженості поросят. Недоліком заявленого способу та інших способів профілактики залізодефіцитної анемії поросят, які включають парентеральне введення залізо декстринових препаратів є: - сам ін'єкційний спосіб введення, який поєднаний з фіксацією тварин і можливим розповсюдженням збудників хвороб, викликанням стресового стану у тварин, крім того, токсична дія заліза, введеного парентеральним способом, особливо при дефіциті вітаміну Ε в раціоні та прооксидантна дія надлишку вільних іонів, які надходять в кров після ін'єкції. Відомі також способи профілактики залізодефіцитної анемії поросят, які базуються на згодовуванні комплексного мінерального препарату на основі борошна цеолітовмісних базальтових природних торфів, які додатково вміщують кальцію карбонат [патент UA №47125А] та натрію хлорид [патент UA №47126А]. Згадані способи високоефективні для відгодівельного молодняку сільськогосподарських тварин, сприяють нормалізації обміну речовин в умовах де фіциту заліза в раціонах, підвищенню резистентності організму до захворювань різної етіології, а також стимуляції приросту маси тіла. Притаманні тільки цеолітам специфічні молекулярно-поверхневі властивості забезпечують зв'язування, нейтралізацію, поглинання і виведення з організму токсичних речовин, що нормалізує роботу шлунковокишкового тракту тварин. 4 Недоліком способів є їх непридатність для новонароджених поросят, оскільки способи розраховані на відгодівельний молодняк сільськогосподарських тварин. Відомий також спосіб запобігання аліментарної анемії поросят шляхом згодовування препарату "Сулактоферан" [ДПУ на корисну модель UA №3270] містить лактат заліза в поєднанні з лактатними формами міді, кобальту, цинку з додаванням опоки, глюкози та крохмального йоду. Препарат "Сулактоферан" згодовують поросятам від 2-х тижнів до 2-х місяців у вигляді порошку 1 раз на добу, розмішуючи з водою для кожної тварини окремо. Недоліком способу є складність виготовлення та незручність застосування препарату. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб профілактики залізодефіцитної анемії у поросят [А.А. Заволока, А.Ф. Бережной. Диагностика и профилактика железодефицитной анемии у телят и поросят. Харковский вет. институт, Ж. "Ветиринария". - К. "Урожай", 1998, вип.63, С.43-48]. Відомий спосіб включає введення в раціони поросних свиноматок, дефіцитних за вмістом заліза, сульфату заліза в дозі 10г/гол. на добу. Препарат починають згодовувати за 5 днів до опоросу. Спосіб забезпечує профілактику залізодефіцитної анемії у новонароджених поросят при спільному їх утриманні разом із свиноматками. Недоліком способу є недостатня його ефективність. Крім цього використання сірчанокислого заліза (FeSO4×7H2O) може викликати побічні ефекти внаслідок процесів відновлення, які відбуваються в слизовій шлунково-кишкового тракту з утворенням вільних радикалів, які подразнюють слизову, викликаючи при цьому нерідко у тварин блювоту, діарею, а також їх недостатня ефективність, низька засвоюваність, токсичність, та інше. Заявлений нами спосіб усуває недоліки найближчого аналога і забезпечує профілактику залізодефіцитної анемії новонароджених поросят при спільному їх утриманні із свиноматками в умовах дефіциту заліза в кормових раціонах свиноматок. Спосіб забезпечує корекцію гомеостазу, стану імунної системи, сприяє активізації дії ферментів, гормонів, зокрема, антиоксидантного захисту тварин. Спосіб сприяє підвищенню життєздатності новонароджених поросят, сприяє стимуляції росту і розвитку та резистентності їх організму. В основу корисної моделі поставлена задача розробити новий ефективний спосіб підвищення імунного статусу поросят раннього віку за корекції залізодефіцитних раціонів поросних свиноматок, зручний і економічно вигідний для господарств, в яких він застосовується. Технічний результат досягають тим, що в раціони поросних свиноматок в третьому триместрі вагітності додатково вводять хелатну сполуку солі заліза з амінокислотою метіоніном метіонат заліза в дозі 0,6-0,8мг/кг маси тіла, при цьому перед використанням хелатну сполуку 5 27156 розчиняють у воді, збовтують, вносять у запарений комбікорм, ретельно перемішують і згодовують поросним свиноматкам протягом останнього місяця вагітності та 2 тижнів підсисного періоду новонародженого молодняку. Технічний результат заявленого способу обумовлений функцією заліза та амінокислоти метіоніну, яку вони виконують у обміні речовин. Залізо відноситься до числа незамінних мікроелементів. За його дефіциту порушуються ферментативні і окисно-відновні процеси, знижується загальна резистентність, послаблюється фізіологічний статус організму. Найбільш чутливі серед тварин до нестачі заліза молоді тварини, особливо поросята. Метіонін є однією із найбільш лімітуючою амінокислотою в синтезі білків у тканинах тварин. Це пояснюється його низьким вмістом у рослинних кормах і високою інтенсивністю у тканинах тварин реакцій транс амінування і транссульфування, що забезпечує використання метильних груп і сірки метіоніну в синтетичних процесах Хелати заліза з метіоніном краще всмоктуються та засвоюються в організмі тварин порівняно з неорганічними сполуками цього біометалу. Використовувана в заявленому способі легкозасвоювана форма хелату заліза з амінокислотою - метіоніном в значно менших кількостях ніж сірчанокисле залізо забезпечує фізіологічну потребу тварин у залізі, добре адсорбується тканинами не дисоціюючи, легко включається в метаболічно активні форми, краще регулює гомеостаз, активує дію ферментів, гормонів, і зокрема антиоксидантного захисту. Отже, додавання до залізодефіцитних раціонів свиноматок протягом третього триместру вагітності щоденно по 0.6-0,8мг метіонату заліза на 1кг живої маси забезпечує збереження маси та площі фетальної частини плаценти, що сприяє зменшенню числа поросят-гіпотрофіків і підвищенню життєздатності та резистентності їх організму. При проведенні патентно-інформаційного пошуку авторами і заявником виявлено технічне рішення, яке містить найбільшу кількість ознак, спільних з заявленим: [А.А. Заволока, А.Ф. Бережной. Диагностика и профилактика железодефицитной анемии у телят и поросят. Харковский вет. институт, Ж. "Ветиринария". - К. "Урожай", 1998, вип.63, С.43-48] додаткове введення в раціони глибокопоросних свиноматок, сполуки двовалентного заліза. Але наявність зазначених ознак, спільних з найближчим аналогом, недостатня для досягнення технічного результату, що забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого рішення критерію винаходу (корисної моделі) "новизна". У патентній і науково-технічній інформації не знайдено рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від найближчого аналога і забезпечують досягнення технічного результату: корекції імунного статус) 6 поросят раннього віку для запобігання розвитку залізодефіцитних анемій в умовах дефіциту заліза в раціонах поросних свиноматок, що проявляється в корекції обміну речовин, підвищенні резистентності організму, стимуляції росту і розвитку новонароджених поросят, досягають тим, що в кормові раціони поросних свиноматок в третьому триместрі вводять хелатну сполуку заліза з амінокислотою метіоніном - метіонат заліза в дозі 0,6-0,8мг/кг маси тіла, який розчиняють у теплій воді, вносять у корм, ретельно перемішуючи і згодовують поросним свиноматкам протягом останнього місяця поросності та 2-х тижнів підсисного періоду вирощування новонародженого молодняку. Отже, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію винаходу (корисної моделі) "винахідницький рівень". Заявлена модель відноситься до галузі ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної імунології, а саме до способів корекції імунного статусу поросят раннього віку, які утримуються разом із свиноматками в умовах дефіциту заліза в раціонах поросних свиноматок. Спосіб може бути застосований в господарствах з різними формами власності, діяльність яких спрямована на виробництво свинини в умовах де фіциту заліза у кормах з метою інтенсифікації галузі, а тому відповідає критерію винаходу (корисної моделі) "Промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності винаходу (корисної моделі) згідно статті 7 розділу II закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" №1771-III-2006р. Порядок здійснення способу Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: в господарствах, які вирощують свиней, зокрема свиноматок з новонародженими поросятами, і мають виявлений раніше дефіцит заліза в кормах розраховують потребу в метіонаті заліза з розрахунку 0,6-0,8мг/кг маси тіла на добу. Вираховують кількість свиноматок по періодах вагітності, а саме за 30 днів до опоросу і виділяють групу. Приймають заходи для придбання необхідної кількості препарату. Добову дозу метіонату заліза розчиняють у теплій воді і додають до запареного комбікорму, ретельно перемішують і згодовують свиноматкам протягом останнього місяця поросності та 2-х тижнів підсисного періоду вирощування новонародженого молодняку в дозі 0,6-0,8мг/кг маси тіла. Ефективність заявленого способу, його переваги перед найближчим аналогом та оптимальна доза введення метіонату заліза в раціони свиноматок підтверджені прикладом конкретного виконання способу. Приклад конкретного використання способу Дослідження проводили навчально-наукововиробничому центрі ННВЦ "Комарнівський" Городоцького району Львівської області. Перед 7 27156 постановкою досліду було проведено дослідження мінерального складу кормів. Аналіз отриманих результатів, підтвердив, що в кормах досліджуваного господарства спостерігається низький вміст заліза, який в середньому становить 10,4-15,6% від потреби. Для досліду було підібрано 25 свиноматок великої білої породи, з яких сформовано 5 груп по 5 голів у кожній (3 дослідні, найближчий аналог і контрольну) - схема досліду подана в таблиці 1. Підбір тварин у групи проводили за методом груп-аналогів з урахуванням фізіологічного стану, віку, живої маси, терміну вагітності та кількості опоросів. Контрольні тварини отримували основний раціон, збалансований за поживними речовинами, амінокислотами та мікроелементами. Тваринам найближчого аналога на фоні основного раціону згодовували сірчанокисле залізо (FeSO4×7H2O) в дозі 1,4мг/кг маси тіла. Тварини І, ІІ та III дослідних груп (новий спосіб) на фоні основного раціону одержували різну кількість метіонату заліза І група - в мінімальній дозі, II - в середній дозі, III - в максимальній дозі компонентів суміші - відповідно по 0,5; 0,7 і 0,8мг/кг маси тіла. Дослідження свиноматок проводились до початку згодовування їм сполук заліза, за 5-7 днів до опоросу та після опоросу. Новонароджених поросят досліджували на 3 день після народження, через 1 місяць та в 3-місячному віці. Матеріалом для дослідження служила кров піддослідних тварин. У крові свиноматок до початку досліду, за 7 днів до опоросу та після опорос) визначали гематокрит, кількість гемоглобіну та еритроцитів, загальне число лімфоцитів, співвідношення Т- і В-лімфоцитів та нульові клітини. У сироватці крові тварин досліджували вміст загального білку, співвідношення окремих білкових фракцій, в тому числі концентрацію імуноглобулінів різних класів. Ті ж самі показники визначали у поросят на 3-, 30- та 90-й день після народження. Крім того, у поросят визначали прирости живої маси, їх народжуваність та збереженість. 8 Аналіз отриманих результатів показав, що введення свиноматкам протягом останнього місяця гестації у залізодефіцитні раціони хелатних сполук заліза з амінокислотою метіоніном викликає активізацію процесів еритропоезу та факторів імунного захисту організму, гематологічних, біо хімічних та імунологічних показників крові свиноматок. Так, в організмі свиноматок у відповідь на корекцію дефіциту заліза за рахунок додаткового згодовування сполук заліза посилились процеси еритропоезу (таблиця 2). Показники еритропоезу в крові свиноматок залізодефіцитних раціонів до початку досліду та п Групи тварин І II III IV V Найбільш виражені зміни спостерігаються у тварин четвертої гр упи, яким протягом останнього місяця вагітності щоденно до залізодефіцитних раціонів вводили по 0,7мг метіонату заліза на 1кг маси тіла. В їх крові вміст еритроцитів і гемоглобіну після опоросу зріс відповідно на 1618% (Р