Газокернонабірник

Газокернонабірник, що складається з перехідника, зовнішньої труби з породоруйнівним інструментом, підпружиненої керноприймальної труби, що не обертається, із штампом і встановленого над нею газозбірника з сифоном та верхнім і нижнім герметизуючими клапанами, який відрізняється тим, що порожнина газозбірника розділена на дві камери, які сполучуються додатковим переходом, що обладнаний поплавковим і редукуючим клапанами. (19) (21) u200710159 (22) 11.09.2007 (24) 25.02.2008 (72) СОРОКІН ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ, UA, СОРОКІН АНДРІЙ ІВАНОВИЧ, UA (73) ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО НАУКОВОВИРОБНИЧА ФІРМА "УКРДНІПРОБУРТЕХНІКА", UA (56) 3 втрат газу з газозбірника і збільшення його місткості, а також убезпечити конструкцію газокернонабірника. Вказана задача досягається тим, що порожнина газозбірника поділена на дві камери, які сполучуються, додатковим переходом, що обладнаний поплавковим клапаном та клапаном, що редукує. При заповненні газом верхньої камери газозбірника з поплавковим клапаном, остання автоматично герметизується. Газ, що знаходиться в ній під певним тиском, більше не розширюється і, отже, більше не витісняє газонасичену рідину із газозбірника. Крім того, за рахунок герметизації частини газу під надлишковим тиском збільшується робоча місткість газозбірника без збільшення його габаритних розмірів. Конструкція газокернонабірника убезпечується наявністю клапана, що редукує, який обмежує тиск газу в газозбірнику до безпечної величини. Загальний вид газокернонабірника у розрізі показаний на фіг. 1. Газокернонабірник складається з перехідника 1, зовнішньої труби 2 з породоруйнівним інструментом 3, керноприймальної труби 4 із штампом 5 і клапаном герметизації 6, газозбірника 7 з сифонною трубкою 8, нижнім клапаном герметизації 9, верхнім клапаном герметизації 10 і додатковим переходом 11 з поплавковим клапаном 12 і клапаном, що редукує 13, механізму закриття верхнього клапану з віджимним штоком 14, гайкою 15 і водиломіб, підшипникового вузла 17 і механізму випереджуючого переміщення штампу зі штоком 18 і вантажної пружини 19. Додатковий перехід 11 поділяє порожнину газозбірника 7 на дві камери, які сполучуються: верхню - з поплавковим клапаном і нижню - з сифонним гідрозатвором. Клапан 13, що редукує, встановлений в переході 11, обмежує тиск газу у верхній камері до безпечної величини. При спуску газокернонабірника в свердловину клапани 6, 9 і 10 відкриті. Промивальна рідина, заповнюючи порожнини керноприймальника і газозбірника, витісняє з них повітря. При цьому поплавковий клапан 13 також відкривається, так як він має позитивну плавучість в промивальній рідині. При постановці снаряду на забій свердловини і початку буріння верхній клапан 10 газозбірника закривається. Газ, що виділяється з одібраної проби під час буріння і при підйомі снаряда, концентрується у верхній камері газозбірника. По мірі заповнення верхньої камери газом поплавковий клапан опускається під власною вагою вниз і при повному заповненні герметизує останню. Потім газ, що виділяється, збирається в нижній камері. При заповненні газозбірника газом, рідина з нього витісняється через сифонну трубку 8, в якій постійно присутній стовпчик рідини, що виконує роль гідравлічного затвору. При підйомі снаряда з свердловини, по мірі зниження гідростатичного тиску стовпа рідини, газ, що розширюється в верхній камері, стравлюється через редукуючий клапан 13 в нижню камеру. 30292 4 Таким чином, пропоноване технічне рішення дозволяє суттєво скоротити втрати газу з газозбірника і збільшити його місткість, а також убезпечити конструкцію газокернонабірника при відборі газових проб з вугілля та вміщуючих порід. Конструкція газокернонабірника забезпечить відбір представницьких газових проб великого об'єму з більш надійною їх герметизацією. Застосування газокернонабірника дозволить значно підвищити якість і достовірність керногазового випробовування на вугільних родовищах. Джерела інформації 1. А.К.Атякин. Опробование полезных ископаемых при бурении скважин. М.: Недра, 1968,с.219-235. 2. А.В. Марамзин, Г.А. Блинов, А.А. Галиопа. Технические средства для алмазного бурения. Л.: Недра, 1982 - 335 с., рис. 110, б. 5 30292 6