Пристрій для вивчення процесу карбонізації

Пристрій для вивчення процесу карбонізації, що містить балон з вуглекислим газом, електричний засіб підтримки тиску вуглекислого 3 28051 електричний засіб підтримки тиску вуглекислого газу, електричний клапан, рідинний U-подібний манометр із датчиками для автоматичного керування клапанами, згідно корисній моделі, додатково містить карбонізаційну камеру, виконану у ви гляді металевої ємності з нержавіючої сталі з гідравлічною сорочкою й герметичною кришкою; усередині карбонізаційної камери вбудований водяний нагрівальний електричний тен; до карбонізаційної камери підключені вакуум-насос і вакуумметр, вологомір, термопара, манометр, комп'ютер зі спеціальною програмою; як датчики для автоматичного керування клапаном використані фотодіодні датчики. Між сукупністю суттєви х ознак корисної моделі й технічним результатом, якого можна досягти, існує такий причинно-наслідковий зв'язок. Виконання карбонізаційної камери з нержавіючої сталі з герметичною кришкою, дозволяє випробовувати зразки не тільки при нормальному тиску, але й при підвищеному тиску (понад 0,1МПа); підключений до карбонізаційної камери вакуум-насос викачує з камери повітря, завдяки чому усередині можна створювати необхідну концентрацію вуглекислого газу; вмонтований нагрівальний тен служить для вивчення впливу температури на процес карбонізації; підведені до камери термопара й вологомір дозволяють визначати зміну таких параметрів процесу, як температура й вологість вапняних зразків у процесі їх карбонізації; манометр служить для регулювання процесу карбонізації при підвищеному тиску. На комп'ютері завдяки спеціальній програмі виконується автоматичний розрахунок кількості поданого в камеру вуглекислого газу під час кожного включення клапана, реєструється в часі зміна температури й вологості вапняних зразків. Корисна модель проілюстрована графічним матеріалом, де на кресленні представлена схема пристрою для вивчення процесу карбонізації. Пристрій для вивчення процесу карбонізації містить карбонізаційну камеру 1 з герметичною кришкою 2, з підключеними вентилятором 3, нагрівальним теном 4, термопарою 5, вологоміром 6, вакуум-насосом 7, вакуумметром 8 із краном 9, манометром 10 із краном 11, рідинним манометром 12 із краном 13 і фотодіодними датчиками 14; балон з вуглекислим газом 15 з газовим редуктором 16 і витратоміром газу 17, електричний клапан 18, електричний засіб 19 підтримки тиску вуглекислого газу, комп'ютер 20. Усередину карбонізаційної камери поміщені зразки 21; відбір проб газу з камери виконується через трубку 22. Пристрій працює таким чином. У камеру карбонізації 1 установлюють зразки 21 з певною вологістю й закривають герметичною кришкою 2. Відкривають кран 9 вакуумметра 8, крани 11, 13 закривають. Включають вакуум-насос 7 і створюють у карбонізаційній камері 1 необхідне розрідження. У цей час відкривають балон з вуглекислим газом 15 і за допомогою редуктора 16 і за показниками витратоміра газу 17 4 установлюють постійну витрату газу. Після того, як розрідження в карбонізаційній камері 1 буде досягнуто, вакуум-насос 7 виключають і одночасно включають у роботу комп'ютер 20 зі спеціальною програмою, електричний пристрій 19 підтримки тиску вуглекислого газу й у ручному режимі керування відкривають електричний клапан 18 для заповнення карбонізаційної камери 1 газом до необхідного тиску, контрольованого вакуумметром 8. Потім переводя і ь електричний засіб 19 і клапан 18 в автоматичний режим. Вуглекислий газ поглинається вапняними зразками 21, при цьому в карбонізаційній камері 1 створюється розрідження (зниження тиску), відмічуване манометром 10. При зниженні тиску в карбонізаційній камері 1 електричний пристрій 19 автоматично підтримує тиск вуглекислого газу у камері 1 і подає сигнал на відкривання клапана 18. Після вирівнювання тиску в карбонізаційній камері 1 електричний засіб 19 подає сигнал на закриття клапана 18. Час закриття й відкриття клапана 18 реєструється комп'ютерною програмою у компьютері 20 і залежно від часу роботи клапана 18 розраховується щораз обсяг подаваного в карбонізаційну камеру 1 газу.