Спосіб обробки свердловин на пізній стадії їх розробки

Спосіб обробки свердловин на пізній стадії їх розробки, що включає нагнітання полімерного розчину та проведення методу дії на пласт, який відрізняється тим, що перед полімерним розчином у пласт додатково нагнітають при мінімально можливих витрата х мінералізовану воду, яка по в'язкості більша або по хімічному складу відмінна від пластової води, що насичує продуктивний пласт, а як полімерний розчин використовують ту ж мінералізовану воду, загущену водорозчинним полімером, при цьому метод дії на пласт проводять після витримки свердловини для перерозподілу фільтраційних потоків. (19) (21) 98031267 (22) 12.03.1998 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Садов Анатолій Михайлович, Козак Володимир Павлович, Темченко Дмитро Михайлович, Оніщенко Василь Якович, Грушко Євген Августинович, Кукуєв Анатолій Григорович, Рудий Мирослав Іванович (73) HАФТОГ АЗОВИДОБУВНЕ УПРАВЛІННЯ "ПОЛТАВАН АФТОГАЗ" ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРНАФТА" 30379 на близькій відстані від осі свердловини рідину із більшою в'язкістю, у віддаленій зоні - рідину із меншою в'язкістю. Для створення гідроізолюючого екрану у віддаленій зоні пропонується використовувати мінералізовану воду, яка по в'язкості більша за пластову воду, що насичує продуктивний горизонт. Як таку можна використати пластову воду із іншого горизонту того ж хімічного складу, але більшої мінералізації. Відомо, що зростання мінералізації води призводить до збільшення її в'язкості. Наприклад, пластова вода, що містить 175 г/л солей характеризується в'язкістю 1,29 сст, а вода, що містить 107 г/л солей характеризується в'язкістю 1,12 сст, тобто на 17,1% більша. Як мінералізовану воду можна використати і пластову воду того ж горизонту, але їй додатково потрібно збільшити мінералізацію введенням сухи х солей (наприклад, хлориду кальцію). Для цієї мети можна використати мінералізовану воду іншого хімічного складу, яка при змішуванні з пластовою водою утворює осад. Це можливо при контакті, наприклад, кальцієво-хлоридних вод з натрієво-сульфатними. Утворення нерозчинного осаду на значній віддалі від стовбура свердловини призводить до частково зниження проникності віддаленої зони, що також спричиняє до відхилення фільтраційних потоків. Щоб уникнути проникання у низькопроникні (нафтонасичені або з залишковою нафтонасиченістю) пласти нагнітання мінералізованої води повинно проводитись при мінімально можливих витратах, а якщо це можливо і в режимі самопоглинання свердловини. Завдяки однофазності пластової і мінералізованої води остання буде проникати виключно у високопроникні обводнені пласти. Після цього без розриву у часі нагнітають у свердловину полімерний розчин, що приготовлений на тій же мінералізованій воді, що нагніталась перед цим. По-перше, це дозволяє отримати більш в'язкі полімерні розчини, ніж у випадку використання прісної води. По-друге, зберігається спорідненість водної фази. Як водорозчинні полімери можуть використовуватись різні марки поліакріламіду, карбоксіметилцелюлози, біополімерів при вмісту 0,5-9%. В залежності від умов конкретної свердловини можна нагнітати як розчини однієї концентрації, так і розчини із різною концентрацією (спочатку менш концентрований, а потім більш концентрований). При цьому радіус, що займає полімерний розчин, до всього радіусу екрану повинен складати 20-53%. Після створення гідроізолюючого екрану в обводненому пласті залишають свердловину для перерозподілення фільтраційних потоків. За рахунок вирівнювання неоднорідності колектора активні пластові води будуть в більшій мірі проникати в менш проникні пласти, витісняючи із них нафту. А це призводить до підвищення коефіцієнту нафтовіддачі по пласту в цілому. Час витримки свердловини залежить від геологічних умов конкретного родовища, але він повинен бути не меншим як 15 діб. Для відновлення проникності низькопроникних пластів (у випадку проникнення мінералізованої води або полімерного розчину) та подальшого збільшення їх продуктивності по закінченню часу витримки у свердловині проводять найбільш ефективний для даного родовища метод дії на пласт. Це можуть бути різні типи кислотних обробок, обробки розчинами ПАР, в т.ч. і міцелярними розчинами та інші. Таким чином, проведення запропонованого способу дозволяє зменшити проникність обводненого пласта, збільшити проникність нафтонасиченого пласта та збільшити тривалість ефекту обробки до прориву пластових вод. А все це в комплексі дозволяє збільшити кількість додатково видобутої нафти. Спільними ознаками відомого і запропонованого способів є: а) нагнітання полімерного розчину та б) проведення методу дії на пласт. Суттєвими відмінностями запропонованого способу від відомого є: 1) перед полімерним розчином у пласт додатково нагнітають при мінімально можливих витратах мінералізовану воду, яка по в'язкості більша або по хімічному складу відмінна від пластової води, що насичує продуктивний пласт; 2) як полімерний розчин використовують ту ж мінералізовану воду, загущену водорозчинними полімерами; 3) метод дії на пласт проводять після витримки свердловини для перерозподілу фільтраційних потоків. Приклад здійснення способу. Для обробки вибираємо свердловину, типову для нафтових родовищ. Вихідні дані: глибина свердловини – 2460 м, інтервал перфорації - 2440-2452 м, експлуатаційна колона – 146 мм, НКТ діаметром 73 мм спущені до глибини 2440 м. Геофізичними дослідженнями встановлено, що пропласток 2450-2451 м (пористість 24%) працює чистою водою, пропласток 2444-2450 м (пористість 22,1%) працює водою і нафтою, а пропласток 2440-2444 м (пористість 20,3%) участі в розробці не приймає. Для вирівнювання процесу розробки покладу проводиться обробка по запропонованому способу. Визначаємо радіус депресійної воронки. Встановлено, що радіус депресійної воронки для вказаної свердловини складає 70 м. Виходячи із співвідношення, приймаємо радіус ближньої (полімерної) зони 20 м, радіус віддаленої зони – 50 м. Відповідно вихідним даним об'єм полімерного розчину, що повинен заповнити ближню зону складає приблизно 149 м 3, а об'єм мінералізованої води, що заповнює віддалену зону, повинен складати приблизно 1883 м 3. Мінералізація пластової води на даній свердловині складає 107 г/л. При розробці сусідніх горизонтів попутньо видобувають пластову воду з мінералізацією 175 г/л. Після її підготовки та доставки на свердловину у необхідному об'ємі розпочинають процес нагнітання. Враховуючи високу пористість, а відповідно проникність і приймальність процес нагнітання проводять у режимі самопоглинання. Після поглинання, наприклад, 1000 м 3 мінералізованої води процес поглинання різко сповільнився. Для того, щоб покращити цей процес, залишають свердловину на декілька днів для перерозподілу фільтраційних потоків. Далі знову продовжують вказаний процес. Паралельно готують 149 м 3 полімерного розчину, що містить 0,1% поліакріламіду на тій же мінералізованій воді. Без перерви у часі нагнітають у тому ж режимі 149 м 3 2 30379 станням, наприклад, 18 м 3 глинокислотного розчину, що містить 10% НС та 3% НГ. Свердловину освоюють і запускають в роботу. 0,1% розчину ПАА. Залишають свердловину на 14 днів для перерозподілу фільтраційних потоків. Після цього проводять кислотну обробку з викори __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3