Спосіб візуалізації рухової функції у хворих з об`ємними новоутвореннями головного мозку та парезом кінцівки

Спосіб візуалізації рухової функції у хворих з об'ємними новоутвореннями головного мозку та парезом кінцівки, який включає функціональну 3 31042 (BOLD- послідовність). Методом статистичного аналізу отримували карти активації, які накладали на анатомічні Т1 зважені зображення головного мозку. Однак, ці методи не дозволяють візуалізувати зони активації моторної функції кори головного мозку у хворих із значним неврологічним дефіцитом (парезом однієї з кінцівок). У зазначених дослідженнях передбачалось та було необхідним самостійне виконання хворим рухів пальцями рук. Найбільш близьким прототипом до пропонуємої нами корисної моделі є: патент Российской Федерации №2 303 952 «Способ оценки эффективности двигательного восстановления больных, перенесших инсульт». У даному способі візуалізація зон активації моторної функції кори головного мозку у хворих з р уховими порушеннями виконувалась за допомогою фМРТ дослідження та пасивною нервово - м’язовою електростимуляцією. Недоліком способу є наявність геометричних артефактів на функціональних МРТ зображеннях при внесенні електростимулюючого пристрою у зону магніта МР- томографа, особливо при стимуляції верхніх кінцівок. Цей артефакт виникає за рахунок електричного струму в провідниках пристрою під час формування електростимулюючого імпульсу, який викликає спотворення магнітного поля при проведенні функціонального МРТ дослідження в активній фазі, що унеможливлює використання фМРТ зображень для коректного поєднання з анатомічними Т1 зваженими МР- томограмами. Таким чином, запропонована методика не придатна для планування хірургічного доступ у та вирішення питання повноти видалення пухлини. Завданням корисної моделі є створення нового способу візуалізації рухової функції у хворих з об’ємними новоутвореннями головного мозку та повним чи частковим парезом верхньої кінцівки для оцінки ступеня виникнення неврологічного дефіциту ще на доопераційному етапі за рахунок суміщення анатомічних та функціональних МРТ- зображень, які мають мінімальні геометричні викривлення. Основою способу є використання пасивної стимуляції верхніх кінцівок пристроєм, що не викликає геометричних артефактів на функціональних МРТ зображеннях. При проведенні фМРТ дослідження пасивна стимуляція здійснюється згинанням та розгинанням чотирьох пальців руки механічним пристроєм з пневматичним спонуканням. При цьому темп подачі тиску у пристій синхронізується з послідовністю збору даних при фМРТ. Величина тиску дозволяє регулювати повноту згинання та розгинання чотирьох пальців руки, що впливає на ступінь активації у моторній корі головного мозку. Послідовність проведення дослідження проводиться наступним чином: хворий з прикріпленим на руці з парезом пристроєм розміщується у магніті МР- томографа; проводять сканування головного мозку зважене за Т1, отримують анатомічні томограми; виконують фМРТ дослідження при пасивній стимуляції 4 (згинання та розгинання чотирьох пальців руки) механічним пристроєм з пневматичним спонуканням з темпом одне згинання та розгинання пальців у 3,5 секунди, що відповідає часу збору даних однієї BOLD ЕРІ послідовності, з параметрами послідовності: (ТЕ 64мс, TR 1,68мс, матриця зображення 64x128, поле огляду 200230мм, товщина зрізу 3мм, число зрізів 12). фМРТ дослідження складається з 8 блоків стимуляції і спокою. Для протилежної кінцівки проводять фМРТ дослідження з самостійним виконанням хворим рухів (згинання та розгинання чотирьох пальців руки) з таким же темпом. Проводиться обробка серій BOLD- зображень з візуалізацією зон активації рухової функції та суміщення їх з анатомічними Т1 зваженими зображеннями. Приклад реалізації способу. Обстежено 9 хворих з внутрішньомозковими пухлинами та 2 здорових волонтери. Пухлини були представлені: астроцитома фібріллярно протоплазматична II ступеня злоякісності -4 хворих; анапластична астроцитома III ступеня злоякісності -3 хворих; гліобластома-2 хворих. Всі пухлини локалізувались у функціонально важливій ділянці мозку та впливали на руховий аналізатор. Ступінь неврологічних рухови х порушень була представлена: глибоким парезом - у 4 хворих; помірним парезом у контралатеральних кінцівках у 3 хворих; відсутністю рухови х порушень - 2 пацієнти. Середній вік досліджених складав 45,4 роки. Всім хворим проводилось фМРТ дослідження із самостійним виконанням рухів (в залежності від ступеня виразності рухового дефіциту) контра- та іпсілатеральною пухлині верхньою кінцівкою, та з виконанням пасивноїстимуляції контралатеральної кінцівки. Темп виконання самостійних та пасивних рухів - одне згинання та розгинання пальців у 3,5 секунди. Проводився аналіз локалізації зони активації в ураженій пухлиною півкулі при виконанні самостійних та пасивних рухів та в контралатеральній півкулі при виконанні самостійних рухів. Результати. У здорових волонтерів фМРТ виявила зони активації у контралатеральній тестуємої руці півкулі. Вони локалізувались в проекції кори пре та постцентральних звивин контралатеральної тестуємої руці півкулі. При порівнянні результатів фМРТ при самостійному виконанні рухів цією ж верхньою кінцівкою, виявлена аналогічна локалізація зони активації. У хворих з внутрішньомозковими гліомами, при відсутності рухови х порушень, активація при самостійному виконанні рухів (згинання та розгинання чотирьох пальців руки) контралатеральною кінцівкою була виявлена у проекції кори пре- та постцентральних звивин в ділянці „гачка" прецентральної звивини півкулі з пухлиною. При самостійному виконанні рухів іпсілатеральною верхньою кінцівкою активація локалізувалась у неушкодженій півкулі, проекції кори пре- та постцентральних звивин. При пасивній стимуляції контралатеральної півкулі з 5 31042 пухлиною кінцівки активація визначалась в проекції кори центральних звивин ідентично самостійному виконанню рухів. У 2 хворих з внутрішньомозковими пухлинами та помірним парезом кінцівок при пасивній стимуляції контралатеральної верхньої кінцівки, активація визначалась у проекції кори постцентральної звивини півкулі з пухлиною, на рівні „гачка" прецентральної звивини та одночасно прецентральної звивини іпсілатеральної півкулі. При виконанні самостійних рухів пальцями кисті контралатеральної верхньої кінцівки активація візуалізувалась ідентично пасивній стимуляції. При виконанні самостійних рухів іпсілатеральною кінцівкою активація визначалась у проекції кори пре- та постцентральних звивин здорової півкулі, та займала більшу площу. У одного хворого при пасивній стимуляції та виконанні самостійних рухів контралатеральною верхньою кінцівкою активація спостерігалась лише в проекції кори пре- та постцентральних звивин півкулі з пухлиною. У хворих з гліомою та глибоким парезом при пасивній стимуляції контралатеральної верхньої кінцівки активація візуалізувалась у проекції кори дислокованих пре- та постцентральних звивин півкулі з пухлиною, та була меншою. При самостійному виконанні рухів іпсілатеральною кінцівкою активація визначалась у проекції кори пре- та постцентральних звивин здорової півкулі. Таким чином, метод пасивної стимуляції верхніх кінцівок дозволяє візуалізувати ділянку кори головного мозку, що відповідають за моторну функцію у хворих з об'ємними новоутвореннями головного мозку та повним чи частковим парезом верхньої кінцівки. Виконання пасивної стимуляції пристроєм, що не викликає геометричних артефактів на функціональних МРТ зображеннях, надає можливість використання цього способу на етапі планування оперативного втручання для визначення максимального об’єму видалення пухлини і зведення до мінімуму виникнення післяопераційного неврологічного дефіциту. Запропонований спосіб може бути використаний у діагностичних та лікувальних закладах радіологічного, нейрохірургічного та неврологічного профілю. 6