Спосіб індивідуального дозування низькоінтенсивного внутрішньовенного лазерного опромінення крові

Спосіб індивідуального дозування низькоінтенсивного внутрішньовенного лазерного опромінення крові, який відрізняється тим, що проводять опромінення крові пацієнта in vitro при різних експозиціях, а потім визначають вміст в еритроцитах натрію та калію, причому оптимальною дозою вважається та, при якій зміни концентрацій електролітів в еритроцитах не перевищують 7 ммоль/л. (19) (21) 98073836 (22) 15.07.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Боднар Борис Миколайович, Горячев Вячеслав Вікторович, Кухарчук Олександр Леонідович, Магаляс Віктор Миколайович, Міхєєв Андрій Олександрович, Пішак Ольга Василівна 31173 У відомих прототипів (вибір дози лазерного опромінення по часу його експозиції при заданій потужності) можливість визначення граничної індивідуальної дози опромінення крові світлом гелійнеонового лазера відсутня взагалі. В попередніх експериментах на тваринах лазерну фотомодифікацію крові інтактних білих щурів проводили in vitro при кімнатній температурі протягом 20, 22, 25 та 30 хвилин з потужністю випромінювання на кінці світловоду 2 мВт (апарат АЛОК-5), що сумарно складало, відповідно, в Дж: 2,40-2,64-3,00-3,60. Після опромінення кров центрифугували, в плазмі та еритроцитах визначали концентрацію натрію і калію методом полум'яної фотометрії (табл. 1). Встановлено, що при опроміненні крові протягом 20 та 22 хвилин показники концентрацій електролітів в плазмі та еритроцитах не відрізняються від вихідних даних. Збільшення часу експозиції призвело до прогресуючого накопичення калію в плазмі та зниженню в ній натрію. Для концентрацій електролітів в еритроцитах була характерна прямо протилежна динаміка. Оскільки рівні натрію та калію в плазмі та еритроцитах неопроміненої крові, витриманої 25 і 30 хвилин в тих же умовах, від вихідних даних не відрізнялась, зареєстрована дизіонія є результатом впливу гелій-неонового лазера. Отже, при експозиції 25 та 30 хвилин опромінення крові викликає порушення іонного гомеостазу в системі еритро-цити-плазма крові. Питання про можливість екстраполяції даних, отриманих in vitro, на умови in vivo було вирішене в серії біологічних експериментів з опроміненням через яремну вену крові наркотизованих (нембутал, 40 мг/кг маси тіла, внутрішньочеревно) щурів протягом 22 (n=10) та 30 (n=10) хвилин. Показано, що при експозиції 22 хвилини концентрація натрію в плазмі складала 145,26±1,08 ммоль/л, в еритроцитах – 24,12±0,68 ммоль/л; рівень калію, відповідно, дорівнював 3,41 і 0,28 ммоль/л і 102,48± ±0,39 ммоль/л. Внутрішньовенне лазерне опромінення крові протягом 30 хвилин знижувало концентрацію натрію в плазмі до 139,72±0,96 ммоль/л (р