Пристрій для внутрішньовенного лазерного опромінення крові та спосіб його застосування

1. Пристрій для внутрішньовенного лазерного опромінення крові, що включає катетер-провідник 28901 Паралельно з проведенням курсу лікування внутрішньовенного лазерного опромінення крові, що проводять з потужністю виходу 1,5 мВт і часом експозиції 15 хвилин, довжиною хвилі 63,2 нм протягом 10 сеансів хворому позасвітловодно крапельно вводять 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду з метою розрідження крові навколо світловоду. Приклад конкретного виконання Хворий П., 49 років, при поступленні скаржився на болі стискуючого характеру за грудиною, які виникають після фізичного навантаження 3-4 рази на добу, продовжуються 5-7 хвилин, припиняються після прийому 2-3 таблеток нітрогліцерину, а також відмічає серцебиття, пітливість, загальну слабість. Анамнез хвороби - 10 років, неодноразово лікувався амбулаторно і стаціонарно. Об'єктивне обстеження: загальний стан задовільний; Шкіра і слизові блідо-рожевого кольору. Число дихань за одну хвилину - 18. Над легенями везикулярне дихання. Пульс 72 за одну хвилину, задовільного наповнення і напруження. Ліва межа відносної тупості серця по лівій середньо-ключичній лінії. Тони серця ослаблені. Артеріальний тиск 130 і 80 мм рт.ст. Печінка і селезінка не збільшені. При поступленні на ЕКГ: напівгоризонтальна позиція серця, порушення внутрішньошлуночкової провідності, гіпоксія перегородочно-верхівково-бокових відділів лівого шлуночка. Показники компонентів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту: перекисна резистентність еритроцитів - 8,99% гемолізу, дієнові кон'югати - 86,40 мкмоль/л, малоновий диальдегід - 10,34 мкмоль/л, супероксиддисмутаза - 0,49 ум. од., каталазний індекс - 2,82 ум. од., церулоплазмін - 151,3 мг/л, лінгвальний тест 33 сек. Хворому призначено лікування: режим III, дієта № 10, внутрішньовенне лазерне опромінення крові проводиться з потужністю виходу 1,5 мВт і часом експозиції 15 хвилин, довжина хвилі 63,2 нм, 10 сеансів, хворому паралельно позасвітловодно вводять 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Проведена терапія привела до значного поліпшення клінічного перебігу захворювання: приступи болю за грудиною спостерігалися значно рідше, в деякі дні були відсутні. Характер ангінозних приступів значно змінився - зменшилася їх інтенсивність, тривалість і здатність до зняття малими дозами нітрогліцерину. При повторному обстеженні виявлено: перекисна резистентність еритроцитів 9,64% гемолізу, дієнові кон'югати - 57,82 мкмоль/л, малоновий диальдегід - 8,17 мкмоль/л, супероксиддисмутаза - 0,89 ум. од., каталазний індекс 2,82 ум. од., церулоплазмін - 161,8 мг/л, лінгвальний тест з дихлорфеноліндофенолом - 20 сек. Отже, в результаті проведеного лікування виявлено зниження малонового диальдегіду на 9,09%, дієнових кон'югат - на 9,33%, підвищення супероксиддисмутази - на 55,06% та скорочення часу лінгвального тесту на 66,67%. У обстежених пацієнтів в динаміці проводили лінгвальний тест забезпеченості аскорбатом з дихлорфеноліндофенолом. Результати дослідження, проведені у 32 хворих, що пройшли курс лікування ВЛОК (опромінення проводилося з потужністю виходу 1,5 мВт і часом експозиції 30 хвилин, довжина хвилі 63,2 нм 10 сеансів) показали, що лінгвальний тест забезпеченості аскорбатом з дихлорфеноліндофенолом, склав до лікування 35,6±1,40 сек., після лікування - 29,7±0,32 сек. (р