Спосіб визначення небезпечності пестицидів для працюючих та населення

Спосіб визначення небезпечності пестицидів для працюючих та населення, що включає кількісну характеристику дії пестицидів, який 3 31259 ріст числа вроджених аномалій. Практично у всіх обстежених хворих і здорових осіб, що контактують із пестицидами, відзначені зміни клітинного й гуморального імунітету. На тлі погіршення основних медикодемографічних показників, що характеризують здоров'я нації (смертність, народжуваність), росту алергійної, інфекційної, репродуктивної, онкологічної захворюваності та ін., пестициди є додатковим істотним фактором ризику. Основними причинами отруєнь вважаються недосконалість або відсутність системи контролю за оборотом пестицидів, порушення правил їхнього безпечного застосування, а також використання в їжу забруднених пестицидами харчових продуктів. Крім отруєнь, із впливом хімічних засобів захисту рослин зв'язуються численні випадки порушення здоров'я працюючих і населення, що проявляються враженням органів дихання, нервової системи, печінки і шлунково-кишкового тракту, системи крові, органів зору й слуху, захворюваннями шкіри, алергійними реакціями, порушеннями імунологічного статусу. Одночасно загострюються хронічні захворювання нехімічної природи [3]. Аналіз даних свідчить про те, що в організм людини пестициди надходять, головним чином, через шкіру і інгаляційно (що працюють у контакті з пестицидами) та перорально - із продуктами харчування і водою (населення). Забруднення об'єктів навколишнього середовища відбувається як первинно - у момент обробок пестицидами, так і за рахунок вторинних, у тому числі міграційних, процесів і утворення високо небезпечних і токсичних метаболітів. Так, повітряне середовище може вдруге забруднюватися за рахунок випару летючих препаратів з поверхні рослин, ґрунту та відкритих водойм. При цьому пари і аерозолі повітряними потоками можуть переноситися на значні відстані, у результаті чого забрудненню можуть піддаватися території, що перебувають далеко за межами оброблюваних площ. Ґрунт також є основним шляхом вторинного забруднення рослинних об'єктів і води підземних водоносних горизонтів. Особливо це характерно для стійких препаратів і пестицидів системного та змішаного типу дії: група триазолів, атразин, сечовина і їх похідні, хлорорганічні пестициди та ін. У свою чергу, забруднена рослинність і ґрунт можуть бути джерелом вторинного забруднення шкірних покривів людини [3]. Значну небезпеку для здоров'я людей і навколишнього середовища представляють не тільки високо стійкі пестициди, але й нестійкі препарати, якщо в процесі їхньої деградації в навколишньому середовищі утворяться більше токсичні і стійкі продукти трансформації (похідні хлорофосу, етилентіосечовина, діоксини та ін.). Відомий спосіб визначення небезпечності пестицидів для працюючих на посівах рису та населення, які споживають даний продукт, включає кількісну характеристику дії пестицидів та 4 визначення ступеню їх несприятливого впливу на працюючих за результатами проведеної гігієнічної оцінки умов праці обраний нами за прототип [4]. Але за допомогою цього способу не можна впровадити гігієнічні нормативи, регламенти та інструкції з безпечного застосування та аналітичних методів контролю. Задачею корисної моделі є визначення небезпечності пестицидів для працюючих та населення. Технічний результат, який отримали в результаті вирішення задачі полягає у розробці заходів щодо максимальної мінімізації ризику шляхом наукового обґрунтування та впровадження гігієнічних нормативів і регламентів, інструкцій з безпечного застосування та аналітичних методів контролю. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі визначення небезпечності пестицидів для працюючих та населення, згідно корисної моделі у робочих беруть змиви з поверхні шкіри обличчя, шиї та кистей рук на площі 20см 2, змочених у водному розчині етилового спирту, заміряють метеорологічні фактори, проводять відбір проб повітря робочої зони, потім методом газорідинної хроматографії визначають вміст діючих речовин пестицидів та розраховують фактичне пероральне та інгаляційне надходження їх до організму працюючих та населення. Спосіб здійснюється наступним чином: Відразу після виконання відповідних робочих операцій у оператора розчинного вузла та тракториста беруть змиви з поверхні шкіри обличчя, шиї та кистей рук на площі 20см 2 за допомогою тампонів з вати, змочених у водному розчині етилового спирту, для визначення в них вмісту діючих речовин пестицидів. Ступінь забруднення спецодягу працюючих оцінюємо методом "нашивок" на правому та лівому плечовому суглобах, плечах, передпліччях, грудях, спині, стегнах. Площа кожної із нашивок 33см 2. Заміри метеорологічних факторів (температура, вологість, швидкість руху повітря) проводимо з використанням аспіраційного психрометра Ассмана, крильчастого анемометра і барометра. Проводимо хронометраж робочих операцій. Стан працюючих (заправник, оператор) оцінюємо за суб'єктивним станом та результатами вивчення частоти пульсу і величини артеріального тиску до початку та відразу після виконання виробничих операцій. Проводимо відбір проб повітря робочої зони оператора заправного вузла та тракториста для визначення вмісту діючи х речовин досліджуваних пестицидів. Відбір проб повітря проводимо над обробленою ділянкою, а також у зоні можливого зносу з підвітряного боку від обробленої ділянки на відстані 25, 50 та 100м для визначення вмісту діючих речовин досліджуваних пестицидів. Усі відібрані проби доставляються в лабораторію, де здійснюється їх хроматографічний аналіз (методом газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії) і визначення вмісту діючих речовин пестицидів. Отримані дані використовуємо для розрахунків 5 31259 фактичного перорального та інгаляційного надходження діючих речовин препаратів до організму працюючих та оцінки потенційного ризику комплексного несприятливого впливу досліджуваних пестицидів. Основні токсикологічні аспекти при використанні хімічних засобів захисту рослин пов'язані з проблемою співвідношення користі та шкоди від застосування пестицидів. Користь зумовлена можливістю збереження значної частини врожаю сільськогосподарських культур, що сприяє вирішенню проблеми забезпечення населення продуктами харчування. Потенційна небезпечність визначається токсичністю пестицидів, які за своїм призначенням володіють біоцидною активністю і становлять загрозу не лише для шкідників, а й для корисної ентомофауни та теплокровних організмів, в тому числі й людини. Негативні наслідки для біоценозів, здоров'я працюючих і населення стають ймовірними у разі забруднення пестицидами сільськогосподарської сировини та об'єктів виробничого (повітря робочої зони операторів і трактористів) та навколишнього (води поверхневих та підземних водойм, атмосферного повітря в зоні розташування сільськогосподарських угідь, ґрун ту) середовища. Зазначене може привести до порушення гармонічних взаємовідносин у системі "людина довкілля", що суттєво, як безпосередньо, так і опосередковано, погіршить якість та рівень здоров'я населення. Проведене дослідження дозволяє розв'язати зазначену проблему щодо сучасних пестицидів, запропонованих для обробки посівів рису, адже воно спрямоване на визначення та оцінку ризику використання досліджуваних пестицидів для здоров'я працюючих і населення. Враховуючи низькі норми витрат, малу токсичність досліджуваних пестицидів для теплокровних організмів, швидку їх руйнацію в об'єктах довкілля, є всі підстави очікувати, що ризик для здоров'я працюючих та населення при їх використанні буде нижчим за користь від їх впровадження у сільськогосподарську практику. Таким чином, потенційна користь для покращення умов життя та збереження здоров'я населення, яка може бути одержана від проведення даного дослідження, значно перевищує той ризик, якому піддаються оператор або тракторист, які беруть участь у дослідженні. Джерела інформації: 1. Ванцовський А.А., Дудченко В.В. Оптимальний та безпечний захист посівів рису. Пропозиція. - 2003. - №2. - С.56-57. 2. Дудченко В.В. Дудченко Т.В. Система захисту рису від бур'янів, шкідників та хвороб ТНВ./ 36. на укових праць. - Херсон: Айлант. - 2004. - Вип. №34. - С.162-166. 3. Калоянова-Симеонова Ф. Пестициды. Токсическое действие и профилактика.- М.: "Медицина", 1980. - С.250-253. 4. Методические рекомендации по изучению и гигиенической оценке условий труда при применении пестицидов / Сост. В.Н. Ракитский, 6 А.В. Ильницкая, Л.И. Липкина и др. - М., 1995. 10с.