Спосіб оцінки якостей уваги та працездатності

Спосіб оцінки якостей уваги та працездатності, який полягає у тому, що визначають об'єктивні окулодинамічні параметри зорової аферентації, а саме: показник відношення флуктуацій площі зіниці у спокої до флуктуацій площі максимально звуженої зіниці (норма 0,9-1,1 від. од.), час активного відновлення вихідної площі зіниці (норма 1,1-1,3 с), амплітуду мимовільних горизонтальних пересувів ока у спокої (норма 1,62,5 мм), повний час звуження зіниці на світловий стимул (норма 1,5-2,2 с), порівнюють отримані значення з нормою, після чого здійснюють оцінку стану уваги та працездатності людини і, якщо U 2 (19) 1 3 Поставлене завдання вирішується тим, що згідно корисної моделі спосіб оцінки якостей уваги та працездатності полягає у визначенні об'єктивних окулодинамічних параметрів зорової аферентації, а саме: показника відношення флуктуацій площі зіниці у спокою до флуктуацій площі максимально звуженої зіниці (норма 0,9-1,1 від.од.), часу активного відновлення вихідної площі зіниці (норма 1,1-1,3с), амплітуди мимовільних горизонтальних пересувів ока у спокої (норма 1,6-2,5мм), повного часу звуження зіниці на світловий стимул (норма 1,5-2,2с), порівнюють отримані значення з нормою, після чого здійснюють оцінку стану уваги та працездатності людини і якщо показник відношення флуктуацій площі зіниці у спокої до флуктуацій площі максимально звуженої зіниці відображається зниженням значення відносно норми має місце незначне зниження якостей уваги та працездатності, виражені порушення уваги та працездатності особи відображаються зниженням показника відношення флуктуацій площі зіниці у спокої до флуктуацій площі максимально звуженої зіниці та збільшенням відносно норми часу активного відновлення вихідної площі зіниці, значні порушення стану уваги та працездатності віддзеркалює зниження показника відношення флуктуацій площі зіниці у спокої до флуктуацій площі максимально звуженої зіниці, збільшення часу активного відновлення вихідної площі зіниці та збільшення відносно норми амплітуди мимовільних горизонтальних пересувів ока у спокої, вихід за нормативні значення усіх окулодинамічних показників зорової аферентації свідчить про дефіцитарність уваги та виражене зниження працездатності. Переваги запропонованого нами методу полягають у наступному: - стислий термін дослідження (7 хвилин); - вищеназвані об'єктивні параметри зорової аферентації обчислюються на базі реєстрації мимовільної рухової активності ціліарних м'язів (зіничний рефлекс) та мимовільних рухів м'язів очного яблука, що є цілком об'єктивним і не потребує свідомої участі особи, яку досліджують; - показник якості уваги і працездатності визначається автоматично, при співставленні отриманих при дослідженні об'єктивних параметрів зорової аферентації особи з нормативними їх значеннями. Запропонований спосіб використовується наступним чином: - перед дослідженням пацієнт повинен пробути в затемненої кімнаті 7-10 хвилин, для адаптації зорової системи. Для відеозйомки переднього відділу ока треба усадить перед лицьовим установом, надягти на пацієнта маску очки с інфрачервоними камерами. - протягом 5 хвилин фіксуємо площу зіниці в спокої, потім подається світловий стимул (сила 50 люкс, час 12 секунд) і здійснюється реєстрація окулодинамічних параметрів зорової аферентації і за визначеними основними її показниками (відношення флуктуацій площі зіниці у спокої до флуктуацій площі максимально звуженої зіниці; 31362 4 час активного відновлення вихідної площі зіниці; амплітуда мимовільних горизонтальних пересувів ока у спокої; повний час звуження зіниці на світловий стимул) оцінюються стан уваги та працездатності, а також виявляється ступінь можливих порушень цих психічних функцій. В нашому дослідженні ми провели вивчення стану уваги та працездатності у 80 підлітків у віці 13-18 років (55 здорових осіб і 25 - з різними вадами психофізіологічного розвитку) за допомогою об'єктивних параметрів зорової аферентації і, додатково, за класичними психологічними методиками, а саме: коректурна проба, таблиці Шульте, тест Горбова. Проведено співставлення результатів, щодо оцінки стану уваги та працездатності у 80 підлітків, за класичними методиками і за окулодинамічними параметрами зорової аферентації. Отримані дані дозволили довести, що індивідуалізована оцінка стану уваги та працездатності за класичними методиками і за запропонованим методом співпадали, що також було підтверджено результатами запровадженого корелятивного аналізу. Корелятивний аналіз показав наявність суттєвих корелятивні зв'язків основних окулодинамічних параметрів зорової аферентації з показниками уваги та працездатності за класичними методиками. Так, повний час звуження зіниці на світловий стимул має зв'язок з часом пошуку чорних (r=0,225, р