Спосіб обробки газових свердловин

1. Спосіб обробки газових свердловин, що включає протиснення в привибійну зону пласта активної рідини, глушіння свердловини, вилучення колони НКТ (насосно-компресорної труби), спуск в інтервал перфорації акустичного випромінювача та проведення акустичної обробки в ультразвуковому діапазоні частот, який відрізняється тим, що на вибій свердловини, очищений продувкою газом, 3 Це технічне рішення було обрано як найближчий аналог. В основу даного корисної моделі покладено завдання створити спосіб обробки газових свердловин, в якому за рахунок зміни та введення нових технологічних операцій скорочується час знаходження утвореної тонкодисперсної суспензії в пласті, що попереджує повторне блокування колектора та підвищує ефективність очищення привибійної зони пласта. Це досягається тим, що на вибій свердловини, очищений продувкою газом, закачують порцію активної рідини, спускають через лубрикатор в інтервал перфорації акустичний випромінювач, проводять обробку в ультразвуковому діапазоні частот частини пласта, що відповідає висоті випромінювача, по завершенні якої на протязі не більше ніж 30 хвилин піднімають випромінювач в колону НКТ, а по затрубному простору викликають приплив пластового флюїду без викиду активної рідини з свердловини, після чого акустичний випромінювач опускають на глибину обробки наступної частини пласта та повторюють цикл операцій до охоплення акустичною обробкою всього пласта, при цьому активною рідиною служить водний розчин поверхнево-активної речовини, або лугу, або кислоти, або спирту, або суміш на її основі в об'ємі, який перевищує об'єм ствола свердловини від вибою до верхніх перфораційних отворів або крівлі продуктивного пласта в 1,2-2,0 рази. Запропонований спосіб дозволяє підвищити ефективність очищення привибійної зони пласта від кольматуючих матеріалів. Так, привибійну зону пласта забруднюють тверді частинки колоїдних розмірів, які проникають в колектор в процесі буріння і експлуатації свердловини та поступово об'єднуються в комплекси, які кольматують фільтраційні канали в пористому середовищі. Колоїдні частинки представлені глинистими мінералами, полімерами та іншими хімічними реагентами, що застосовуються в нафтогазовій промисловості. Крім того, на поверхні фільтраційних каналів можуть відкладатись асфальтосмолопарафінисті сполуки з пластових флюїдів, що приводить до зменшення розмірів пор і відповідного збільшення фільтраційного опору. При акустичній обробці під дією ультразвукових коливань відбувається руйнування комплексів до розмірів колоїдних частинок та диспергування відкладів асфальтосмолопарафінистих речовин. Крім цього, частина енергії ультразвукових коливань перетворюється в теплову, нагріваючи активну рідину, що інтенсифікує процес диспергування кольматуючих матеріалів. У водному середовищі десперговані кольматуючі матеріали утворюють високодисперсну суспензію. Після закінчення дії ультразвукових коливань реологічні властивості суспензії змінюються в залежності від часу та температури. Чим більший час знаходження суспензії в стані спокою та зниження температури суспензії тим вищими стають її реологічні властивості. Крім цього, при тривалому знаходженні суспензії в стані спокою також можливе утворення нових комплексів колоїдних частинок та відкладення диспергованих асфальтосмо 33295 4 лопарафінистих речовин, що в цілому приводить до повторної кольматації колектора. Тому запропонований спосіб передбачає проведення виклику припливу пластового флюїду не пізніше ніж за 30 хвилин після акустичної обробки кожної частини пласта шляхом підіймання випромінювача ультразвукових коливань в колону НКТ та зниження тиску в затрубному просторі. Для попередження викиду активної рідини після пониження тиску в затрубному простору закривають засувку і в цих умовах отримують приплив пластового флюїду. Підвищення інтенсивності диспергування кольматуючих матеріалів досягається при заповненні зони перфорації водним розчином поверхневоактивної речовини або лугу, або кислоти, або спирту, або суміші на їх основі. Для забезпечення надійного заповнення вибою свердловини вибраною рідиною її об'єм повинен перевищувати об'єм свердловини від вибою до верхніх перфораційних отворів в 1,2-2,0 рази. Порівняльний аналіз запропонованого рішення з найближчим аналогом показує, що запропонований спосіб відрізняється від відомого тим, що на вибій свердловини, очищений продувкою газом, закачують порцію активної рідини, спускають через лубрикатор в інтервал перфорації акустичний випромінювач, проводять обробку в ультразвуковому діапазоні частот частини пласта, що відповідає висоті випромінювача, по завершенні якої на протязі не більше ніж 30 хвилин піднімають випромінювач в колону НКТ, а по затрубному простору викликають приплив пластового флюїду без викиду активної рідини з свердловини, після чого акустичний випромінювач опускають на глибину обробки наступної частини пласта та повторюють цикл операцій до охоплення акустичною обробкою всього пласта, при цьому активною рідиною служить водний розчин поверхнево-активної речовини або лугу, або кислоти, або спирту, або суміш на її основі в об'ємі, який перевищує об'єм ствола свердловини від вибою до верхніх перфораційних отворів або крівлі продуктивного пласта в 1,2-2,0 рази. Запропонований спосіб досліджено в лабораторних умовах для порівняння з відомим. Моделлю для дослідження ефективності очищення пористого середовища від кольматуючих матеріалів під дією акустичної обробки служила фільтраційна колонка заповнена природним розмеленим пісковиком. Модель пласта насичували водою з наступним її витісненням повітрям та визначенням початкової газопроникності (К1). Після цього через модель пласта для кольматації протискували 100мл суспензії (глинистий буровий розчин розведений водою у співвідношенні 1:10). Далі, суспензію витісняли повітрям та визначали газопроникність забрудненої моделі пласта (К2). На наступному етапі моделювали акустичну обробку привибійної зони пласта для чого модель пласта поміщали в ємність, в яку попередньо встановлювали акустичний випромінювач і заповнювали активною рідиною, наприклад, водним розчином поверхнево-активної речовини. Акустичну обробку проводили в ультразвуковому діапазоні з часто 5 33295 тою 43кГц на протязі 40 хвилин. По завершенні акустичної обробки визначали кінцеву газопроникність (К3). Час від завершення акустичної обробки до визначення кінцевої газопроникності протисненням повітря через модель пласта в експериментах коливався від 15 хвилин до 24 годин. Ефективність очищення моделі пласта від кольматуючих матеріалів визначали коефіцієнтом відновæ K ö лення проникності ç b = 3 ÷ . ç K2 ÷ ø è Результати досліджень ефективності очищення моделі пласта при акустичній обробці приведено в таблиці. Для порівняння в таблиці також при 6 ведені результати експериментальної оцінки ефективності способу-найближчого аналога при аналогічній концентрації поверхнево-активної речовини. Як видно з одержаних результатів коефіцієнт відновлення проникності ( b ) по запропонованому способу складає 3,18-3,15 (досліди 1 і 2). При зростанні часу з моменту завершення акустичної обробки до очищення моделі пласта протисненням повітря до 1 години і більше коефіцієнт b зменшується до величини 2,65-1,77 (досліди 3 і 4) та 1,21 (дослід 5 - найближчий аналог). Таблиця 1 № п/п Час від завершення акусКоефіцієнт віднотичної обробки до продуввлення проникноки моделі пласта повітрям, сті, β год. 3 4 Склад активної рідини 1 SWP (ТУ SWP (ТУ SWP (ТУ SWP (ТУ SWP (ТУ 2 6-00205601.092-97) 6-00205601.092-97) 6-00205601.092-97) 6-00205601.092-97) 6-00205601.092-97) 1 2 3 4 5 1% розчин Савенолу 1% розчин Савенолу 1% розчин Савенолу 1% розчин Савенолу 1% розчин Савенолу 6 7 8 Спирт метанол (ГОСТ 222-95) 10% водний розчин NaOH (ГОСТ 2263-79) 12% водний розчин НСl (ТУ 6.09-41-1-89) Таким чином збільшення коефіцієнта відновлення проникності в запропонованому способі досягається за рахунок попередження загустівання утвореної суспензії і ефективнішого витіснення її з фільтраційних каналів пористого середовища. Приклад реалізації способу. Обробка привибійної зони пласта по запропонованому способу проводилась на газовій свердловині обсаженій експлуатаційною колоною Æ146мм до глибини 3194м з інтервалом перфорації 3167 - 3159м. Колона НКТ Æ73мм спущена до глибини 3154м. Для реалізації способу було приготовлено в мірній ємності цементувального агрегату 0,9м3 1% розчину поверхнево-активної речовини Савенол SWP, що складає два об'єму свердловини від вибою до верхніх перфораційних отворів. Після цього продули свердловину газом по шлейфу для очищення вибою від рідини та закачали приготовлений розчин поверхнево-активної речовини через колону НКТ в інтервал перфорації. Далі встановили на гирлі лубрикатор і спустили на геофізичному кабелі акустичний випромінювач до рівня верхніх перфораційних отворів. Акустичну обробку проводили поетапно по 1-му метру інтерКомп’ютерна верстка І.Скворцова 0,25 0,5 1,0 5,0 24,0 (найближчий аналог) 3,18 3,15 2,65 1,77 1,21 0,5 0,5 0,5 3,23 3,28 3,22 валу перфорації протягом 45 хвилинз наступним підніманням випромінювача в колону НКТ та зниженням тиску в затрубному простору на величину 3,0МПа. Після цього закривали засувку на затрубному просторі та давали витримку протягом 20 хвилин для припливу пластового флюїду і витіснення з привибійної зони пласта утвореної суспензії. Далі випромінювач спускали на 1м нижче попереднього інтервалу обробки та повторювали аналогічний цикл операцій до охоплення обробкою всього інтервалу перфорації. Після цього свердловину освоїли. Гідродинамічні дослідження проведені до і після обробки свердловини показали збільшення дебіту газу з 8тис. м3 на добу до 29тис. м3/добу. Таким чином запропонований спосіб дозволяє ефективно очищати привибійну зону газових свердловин від кольматуючих матеріалів. Джерела інформації 1. Патент РФ №2055979, кл. Е21 В 43/00, 1996 р., Бюл.№7. 2. Патент РФ №2136858, кл. Е21 В 43/16, 1999 р., Бюл.№25. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601