Спосіб формування груп ризику з розвитку імунної недостатності серед дітей, народжених від опромінених батьків

Корисна модель, що заявляється відноситься до медицини, а саме до педіатрії і може бути використана для скринінгового формування груп ризику з розвитку імунної недостатності, серед дітей, які народилися від опромінених батьків. Діти, які народилися в опромінених осіб, характеризуються стабільно високими показниками загальної захворюваності, захворюваності за окремими класами хвороб та скороченням в популяції кількості практично здорових. Як відомо, здоров'я нащадків значною мірою залежить від того, який "генетичний вантаж" отримано у спадок від попередніх поколінь. Оскільки центральне місце у створенні адаптивної реакції на вплив комплексу факторів, з якими зустрічається організм людини на різних етапах онтогенезу, посідає імунна система, наявність спадкових (полігенних) варіантів імунних реакцій: атопічний, аутоалергічний, лімфатичний діатези, та чисельні мінорні (компенсовані) аномалії імунної системи значно підвищують ризик розвитку мультифакторіальних захворювань. Однак проведення поглибленого імунологічного обстеження усіх дітей, які народилися в опромінених осіб, неможливе та недоцільне. Саме тому, актуальним питанням є виділення дітей, які складають групу ризику з розвитку імунної недостатності, що надасть можливість цілеспрямовано провести поглиблене обстеження відповідного контингенту та застосувати необхідні лікувально-профілактичні заходи. Існує багато способів діагностики та скринінгової оцінки стану імунної системи [1, 2, 3, 4, 5, 6] Деякі способи дозволяють виявити екогенні трансформації імунітету [7, 8] та визначити групи ризику з розвитку певних типів імунної недостатності [9, 10]. Проте вище перераховані відомі способи мають один загальні суттєвий недолік застосування інвазійних методів Крім цього більшість з них потребує складного та дорогого лабораторного устаткування, реактивів, значних витрат людино/годин при приведені досліджень. Відомий спосіб прогнозування стану здоров'я та ризику захворювань у дітей із застосуванням комп'ютерного моніторингу, обраний нами в якості прототипу, що базується на вивчені впливу соціальних, природних і медикобіологічних чинників та обробці результатів за допомогою багатовимірного імовірнісного моделювання з визначенням інтегрального фактору ризику захворювань [11]. Проте даний спосіб має суттєвий недолік, а саме необхідність використання доволі складних математичних розрахунків, які фактично неможливо виконати без проведення комп'ютерного моніторингу. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у створені простого та доступного способу, формування груп ризику з розвитку імунної недостатності у дітей, які народилися від опромінених батьків, без втрати точності та специфічності. Поставлена задача вирішуються тим, що проводиться дослідження соціального, генеалогічного анамнезу та анамнезу життя, відрізняється тим, що додатково визначається фенотип дитини та оцінюються дані радіаційного анамнезу, в якості анамнестичних показників використовують їх величини, що градуйовані в балах, підсумовуючи які, розраховують показник ризику. Спосіб здійснюється наступним чином. Проводять оцінку фенотипу дитини з підрахунком кількість виявлених стигм дизембріогенезу. Збирають дані соціального, генеалогічного, радіаційного анамнезу та анамнезу життя відповідно з розробленим нами опитником, підсумовують бали позитивних і негативних відповідей за формулою: ПР=A+B+C+D+E+F+G+H+І+J+K+L+M+N+O+P+Q+R+S+T+U+V де ПР - показник ризику; А - опромінення щитоподібної залози матері в дозі 100сГр та більше: так - 3 бали, ні - 0 балів; В - наявність фахових шкідливостей у матері до народження дитини: так - 2 бали, ні - 0 балів; С - наявність фахових шкідливостей у батька до народження дитини: так - 2 бали, ні - 0 балів; D - наявність шкідливих звичок у батьків: зловживання алкоголем, тютюнопаління: так - 3 бали, ні - 0 балів; Е - незадовільний матеріальний стан родини: так - 1 бал, ні - 0 балів; F - незадовільні житлово-побутові умови: так - 1 бал, ні - 0 балів; G - наявність в родинному анамнезі злоякісних новоутворень, у т.ч. імунопроліферативних захворювань: так 1 бал, ні - 0 балів; Н - наявність в родинному анамнезі випадків смерті дітей у ранньому віці: так - 1 бал, ні - 0 балів; І - наявність в родинному анамнезі випадків мертвонародження: так - 1 бал, ні – 0 балів; J - наявність у родичів вад розвитку: так - 1 бал, ні - 0 балів; К - наявність встановлених форм імунної недостатності у сибсів і сиблінгів: так - 3 бали, ні - 0 балів; L - вік батька при народжені дитини більше 40 років: так - 2 бали, ні - 0 балів; М - вік мати при народжені дитини більше 35 років: так - 2 бали, ні - 0 балів; N - недоношеність або переношеність новонародженого: так - 1 бал, ні - 0 балів; О - наявність обтяженого неонатального періоду: так - 1 бал, ні - 0 балів; Р - раннє штучне вигодовування: так - 3 бали, ні - 0 балів; Q - наявність у дитини множинних стигм дизембріогенезу: так - 1 бал, ні - 0 балів; R - наявність ускладнень при проведені профілактичних щеплень: так - 3 бали, ні - 0 балів; S - наявність ускладнень інфекційних хвороб: так - 2 бали, ні - 0 балів; Т - застосування гормональної або цитостатичної терапії: так - 4 бали, ні - 0 балів; U - вказівки на захворювання, які були спричинені опортуністичними або умовно патогенними мікроорганізмами: так - 4 бали, ні - 0 балів; V - вказівки на терапевтично-резистентні захворювання, наявність множинної резистентності до антибіотиків: так - 4 бали, ні - 0 балів; при значені ПР8 дитину відносять до групи уваги; якщо показник ризику знаходиться в межах 8£ПР>18 дитину відносять до групи ризику; якщо ПР³18 дитину відносять до групи підвищеного ризику (підозра на наявність імунної недостатності). Запропонований спосіб дозволяє віднести дитину до групи ризику або запідозрити наявність імунної недостатності, використовуючи виключно анамнестичні данні без застосування лабораторно-інструментальних методів дослідження. У способі відсутня суб'єктивність оцінки та залежність якості отриманої інформації від кваліфікації спеціаліста оскільки використовуються математично чіткі показники. Він призводить до отримання однозначного та об'єктивного кількісного критерію який дозволяє сформувати відповідні групи спостереження, а отже визначити лікарську тактику. Цей спосіб відрізняється доступністю, відносною простотою виконання та найнижчою собівартістю у порівнянні з лабораторними та інструментальними способами визначення порушень імунітету, при цьому він має задовільну чутливість - 83,6%, специфічність 66,7% та загальну точність 77,2%. У зв'язку з цим відкривається можливість для широкого використання цього способу практичними лікарями, особливо за умов масових оглядів при диспансеризації населення. Приклад 1 Дитина К., 6,5 років, (мати у 8 річному віці була евакуйована з м.Прип'ять, доза опромінення її щитоподібної залози складає 110сГр. У дитини виявлено множинні стигми дизембріогенезу: подовжене обличчя, короткий фільтр, викривлення носової перетинки, тени, високе піднебіння, прирощена мочка вуха, епікант, сандалевидна щілина на стопах, скорочення 1 пальця нижньої кінцівки, перегин жовчного міхура, подвоєння ЧМК нирок). А - опромінення щитоподібної залози матері в дозі 100сГр та більше: так - 3 бали; В - наявність фахових шкідливостей у матері до народження дитини: ні - 0 балів; С - наявність фахових шкідливостей у батька до народження дитини: так - 2 бали; D - наявність шкідливих звичок у батьків: зловживання алкоголем, тютюнопаління: так - 3 бали; Е - незадовільний матеріальний стан родини: ні - 0 балів; F - незадовільні житлово-побутові умови ні - 0 балів; G - наявність в родинному анамнезі злоякісних новоутворень, у т.ч. імунопроліферативних захворювань: ні - 0 балів; Н - наявність в родинному анамнезі випадків смерті дітей у ранньому віці: ні - 0 балів; І - наявність в родинному анамнезі випадків мертвонародження: ні - 0 балів; J - наявність у родичів вад розвитку: ні - 0 балів; К - наявність встановлених форм імунної недостатності у сибсів і сиблінгів: ні - 0 балів; L - вік батька при народжені дитини більше 40 років: ні - 0 балів; М - вік мати при народжені дитини більше 35 років: ні - 0 балів; N - недоношеність або переношеність новонародженого: так - 1 бал; О - наявність обтяженого неонатального періоду: так - 1 бал; Р - раннє штучне вигодовування: так - 3 бали; Q - наявність у дитини множинних стигм дизембріогенезу: так - 1 бал; R - наявність ускладнень при проведені профілактичних щеплень: так - 3 бали; S - наявність ускладнень інфекційних хвороб: так - 2 бали; Т - застосування гормональної або цитостатичної терапії: ні - 0 балів; U - вказівки на захворювання, які були спричинені опортуністичними або умовно патогенними мікроорганізмами: ні - 0 балів; V - вказівки на терапевтично-резистентні захворювання, наявність множинної резистентності до антибіотиків: ні - 0 балів; ПР=3+0+2+3+0+0+0+0+0+0+0+0+0+1+0+3+1+3+2+0+0+0=19 Виходячи зі значення ПР =19 дитину було віднесено до групи підвищеного ризику розвитку імунної недостатності. При проведені поглибленого обстеження в стаціонарних умовах виявлено зниження рівню сироваткового ІgА, зниження фагоцитарного числа, підвищення циркулюючих імунних комплексів та зниження кількості Т-клітинної популяції. Приклад 2 Дитина Н., 8 років, (мати постійно проживає в 2 зоні радіоактивного забруднення, доза опромінення її щитоподібної залози складає 102сГр. У дитини виявлено множинні стигми дизембріогенезу: пупкова кила, перегин жовчного міхура, аномальні хорди лівого шлуночка, пролапс мітрального клапану, сандалевидна щілина на стопах, клінодактилія 5 пальця верхніх кінцівок, сколіотична постава, міопія, низьке розташування вушних раковин, короткий фільтр, низький ріст волосся на потилиці). А - опромінення щитоподібної залози матері в дозі 100сГр та більше: так - 3 бали; В - наявність фахових шкідливостей у матері до народження дитини: ні - 0 балів; С - наявність фахових шкідливостей у батька до народження дитини: так - 2 бали; D - наявність шкідливих звичок у батьків: зловживання алкоголем, тютюнопаління: так - 3 бали; Е - незадовільний матеріальний стан родини: так - 1 бал; F - незадовільні житлово-побутові умови: так - 1 бал; G - наявність в родинному анамнезі злоякісних новоутворень, у т.ч. імунопроліферативних захворювань: так 1 бал; Н - наявність в родинному анамнезі випадків смерті дітей у ранньому віці: так - 1 бал; І - наявність в родинному анамнезі випадків мертвонародження: ні - 0 балів; J - наявність у родичів вад і аномалій розвитку: так - 1 бал; К - наявність встановлених форм імунної недостатності у сибсів і сиблінгів: ні - 0 балів; L - вік батька при народжені дитини більше 40 років: ні - 0 балів; М - вік мати при народжені дитини більше 35 років: ні - 0 балів; N - недоношеність або переношеність новонародженого: ні - 0 балів; О - наявність обтяженого неонатального періоду: так - 1 бал; Р - раннє штучне вигодовування: так - 3 бали; Q - наявність у дитини множинних стигм дизембріогенезу: так - 1 бал; R - наявність ускладнень при проведені профілактичних щеплень: ні - 0 балів; S - наявність ускладнень інфекційних хвороб: ні - 0 балів; Т - застосування гормональної або цитостатичної терапії: ні - 0 балів; U - вказівки на захворювання, які були спричинені опортуністичними або умовно патогенними мікроорганізмами: ні - 0 балів; V - вказівки на терапевтично-резистентні захворювання, наявність множинної резистентності до антибіотиків: ні - 0 балів; ПР=3+0+2+3+1+1+1+1+0+1+0+0+0+0+1+3+1+0+0+0+0+0=18 Виходячи зі значення ПР = 18 дитину було віднесено до групи підвищеного ризику розвитку імунної недостатності. При проведені поглибленого обстеження в стаціонарних умовах виявлено підвищення рівню сироваткового ІgМ, зниження фагоцитарного числа, дисбаланс Т-клітинних імунорегуляторних субпопуляцій. Приклад 3 Дитина С, 7,5 років, (мати постійно проживає в 4 зоні радіоактивного забруднення доза опромінення її щитоподібної залози складає 7,8сГр. У дитини виявлені одиничні стигми дизембріогенезу: множинні пігментні невуси, широке перенісся, гіпертелоризм зіниць, перегин жовчного міхура). А - опромінення щитоподібної залози матері в дозі 100сГр та більше: ні - 0 балів; В - наявність фахових шкідливостей у матері до народження дитини: ні - 0 балів; С - наявність фахових шкідливостей у батька до народження дитини: ні - 0 балів; D - наявність шкідливих звичок у батьків: зловживання алкоголем, тютюнопаління: так - 3 бали; Е - незадовільний матеріальний стан родини:, ні - 0 балів; F - незадовільні житлово-побутові умови: ні - 0 балів; G - наявність в родинному анамнезі злоякісних новоутворень, у т.ч. імунопроліферативних захворювань: так 1 бал; Н - наявність в родинному анамнезі випадків смерті дітей у ранньому віці: ні - 0 балів; І - наявність в родинному анамнезі випадків мертвонародження: ні - 0 балів; J - наявність у родичів вад і аномалій розвитку: ні - 0 балів; К - наявність встановлених форм імунної недостатності у сибсів і сиблінгів: ні - 0 балів; L - вік батька при народжені дитини більше 40 років: ні - 0 балів; М - вік мати при народжені дитини більше 35 років: ні - 0 балів; N - недоношеність або переношеність новонародженого: ні - 0 балів; О - наявність обтяженого неонатального періоду: ні - 0 балів; Р - раннє штучне вигодовування: так - 3 бали; Q - наявність у дитини множинних стигм дизембріогенезу: ні - 0 балів; R - наявність ускладнень при проведені профілактичних щеплень: ні - 0 балів; S - наявність ускладнень інфекційних хвороб: ні - 0 балів; Т - застосування гормональної або цитостатичної терапії: ні - 0 балів; U - вказівки на захворювання, які були спричинені опортуністичними або умовно патогенними мікроорганізмами: ні - 0 балів; V - вказівки на терапевтично-резистентні захворювання, наявність множинної резистентності до антибіотиків: ні - 0 балів; ПР=0+0+0+3+0+0+1+0+0+0+0+0+0+0+0+3+0+0+0+0+0+0=7 Виходячи зі значення ПР =7 дитину було віднесено до групи уваги. При проведені поглибленого обстеження в стаціонарних умовах виявлено помірне підвищення рівню сироваткового ІgМ. Джерела інформації 1.Патент UA №74321 A, G01 N33/53, опубліковано 15.11.2005, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.ukrpatent.org 2. Патент UA №8893 U, A61B5/0, опубліковано 15.08.2005, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.ukrpatent.org 3. Патент UA №17505 U, A61K31/00, опубліковано 15.09.2006, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.ukrpatent.org 4. Патент RU №94028297 А1, G01 N33/53, опубліковано 27.09.1996, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.fips.ru 5. Патент RU №2314529 С1, G01 N33/53, опубліковано 10.01.2008, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.fips.ru 6. Патент RU №2002133042 A, G01 N33/596, опубліковано 27.08.2004, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.fips.ru 7. Патент RU №2123694 С1, G01 N33/48, опубліковано 20.12.1998, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.fips.ru 8. Патент RU №2180116 С1, G01 N33/53, опубліковано 27.02.2002, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.fips.ru 9. Патент RU №2214599 С2, G01 N33/50, опубліковано 20.10.2003, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.fips.ru 10. Патент RU №2214606 С2, G01 N33/74, опубліковано 20.10.2003, відібрано он лайн з бази даних сайту http://www.fips.ru 11. Няньковський С. Л., Ковальський О. В. Прогнозування стану здоров'я та ризику захворювань у дітей раннього віку із застосуванням комп'ютерного моніторингу// Український медичний часопис. - №1(3) - І/ІІ, 1998. С.119-124.