Спосіб визначення зон тріщинуватості у вуглепородному масиві

Спосіб визначення зон тріщинуватості у вуглепородному масиві, що включає збір геологогеофізичних даних по каротажних діаграмах свердловин, який відрізняється тим, що вибирають стратиграфічний інтервал в межах 300м в покрівлі 3 34472 основі побудованих схематичних карт тріщинуватості. В обраному стратиграфічному інтервалі виділяються зони з підвищеною тріщинуватістю, які на вугільних родовищах при інших рівних умовах стають зонами накопичення метану і можуть використовуватися для подальшого видобування газу з цієї зони на відпрацьованих ділянках або на невідпрацьованих ділянках шахтного поля для підвищення ефективності дегазації та безпеки праці на діючих ділянках шахти. В останні роки проблема визначення зон тріщинуватості, як колекторів метану є достатньо актуальною, як за кордоном, так і на Україні. Донбас розглядається вченими не тільки як вугільне родовище, але і як регіон зі значними ресурсами метану, по останній оцінці в 278трил.м 3 [3]. Для видобування і утилізації метану необхідно знати зони його скупчення в потенційних колекторах - тріщинувати х зонах. Потенційні колектори, це перш за все потужні пісковики, алевроліти та аргіліти на глибинах від 500 до 1800м в стратиграфічному розрізі раннього та середнього катагенезу карбонових відкладів Донбасу. Глибина 500м - це максимальна глибина газового вивітрювання для Донбасу [4]. Глибина 1800м - це максимальна глибина, до якої підраховані запаси вугілля [3-4]. Зазначена корисна модель дозволяє використовувати існуючі каротажні діаграми геологорозвідувальних свердловин з новою метою - визначення зон тріщинуватості у вуглевміщуючи х (чи в інших) осадочних покладах. Зважаючи на те, що вугільні родовища взагалі, а Донбас, почасти, досить щільно розбурений геологорозвідувальними свердловинами, використання каротажу з новою метою, визначення тріщинуватих і газонасичених зон, стає актуальним в плані пошуку покладів вугільного метану, дегазації вугільних ділянок та підвищення безпеки праці гірників. Загальновідома властивість метану - його летючість. Метан легше повітря й тому завжди буде зміщуватись туди де менший тиск. В атмосфері він летить увер х, де менший тиск. В гірничих породах він буде скупчува тись в трі щинувати х зонах при інших рівних умовах. З такими тріщинуватими зонами пов'язана підвищена метановість вуглевміщуючи х порід, та їх викидонебезпечність. Ці обставини стали базою створення даного способу, що забезпечить можливість характеризувати вуглепородний масив на локальній площі в обраному стратиграфічному інтервалі на наявність тріщинуватих зон, як потенційних колекторів метану. Запропонований спосіб визначення зон тріщинуватості у вуглепородному масиві реалізується таким чином. Відбирають каротажні діаграми з усіх свердловин досліджуваної ділянки, по ним обирають стратиграфічний інтервал в межах 300м в покрівлі робочого пласта на площі визначеної ділян 4 ки виділяють інтервали тріщинуватості та розраховують значення коефіцієнту тріщинува тості по кожній свердловині, по формулі: Ктріщ.=hі/Hi де hi - тріщинуватий інтервал; Hi - обраний стратиграфічний інтервал між маркуючими горизонтами; по яким будують схематичну карту тріщинуватості методом інтерполяції, виділяють зони з підвищеною тріщинуватістю при значеннях ізогіпси більше 0,30, зони середньої тріщинува тості від 0,20 до 0,30, та зони низької тріщинува тості зі значеннями ізогіпси менше 0,20. Як приклад була обрана одна з вугільних шахт, Донецько-Макіївського району, на якій зафіксовано багато викидів вугілля й порід, а також проявів суфлярів. Висока метановість виробок заважає застосовувати інтенсивні технології видобутк у вугілля, тому на шахті випробуються нові методи й технології попередньої дегазації та утилізації метану, вилученого з гірничого масиву. Для експерименту була обрана ділянка шахтного поля пласта m 3. На плані гірничих робіт масштабу 1:5000 в покрівлі вказаного пласта, який розробляється, був проаналізований інтервал m 3m 7 гірничого масиву. По каротажним діаграмам геологорозвідувальних свердловин були встановлені необхідні параметри обраного стратиграфічного інтервалу між маркуючими горизонтами m 3-m 7 та інтервали тріщинуватих порід. По формулі були визначені значення коефіцієнту тріщинуватості для кожної свердловини і винесені на план гірничих робіт. На основі отриманих даних була побудована схематична карта зон тріщинуватості. Аналіз карти дозволив виділити зони накопичення метану на західній та східній ділянці шахти для інтервалу m 3m 7 (Фіг.1), з яких при бурінні були вилучені значні об'єми метану. Література: 1. А.с. 1382221 СССР, SU G01V3/08. Способ обнаружения разрывных нарушений на угольных месторождениях /А.Б. Посудиевский, В.Н. Саломатин, А.К. Михалев, Г.М. Сто вас (СССР). -2с; Опубл. 24.09.86. 2. А.с. 670914 СССР, G01V9/00. Способ определения месторасположения разрывных нарушений пластов земной коры /О.Д. Гусейнзаде (СССР). -2с., Опубл. 30.06.79. Бюл. №24. 3. Узіюк В.І., Бик С.І., Ільчишин А.В. Газогенераційний потенціал кам'яновугільних басейнів України //Геологія і геохімія горючих копалин, 2001. -№2. -С.110-121. 4. Исследование, разработка технологий и промышленное использование метана углегазовых месторождений Донбасса /В.В. Пудак и др. //Уголь Украины, -1996. -№10-11. -С.68-71. 5 Комп’ютерна в ерстка C. Литв иненко 34472 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601