Спосіб отримання модифікованого епоксикомпозитного покриття

Спосіб отримання модифікованого епоксикомпозитного покриття, що полягає у нанесенні на 3 34725 Нанесення на металеву основу методом пневматичного розпилення адгезійного шару товщиною 0,1-0,3мм дозволяє підвищити адгезійну міцність захисного покриття. Оброблення композиції адгезійного шару на основі епоксидного зв'язувача і дисперсного наповнювача у постійному магнітному полі поліпшує змочування часток наповнювача епоксидним олігомером за рахунок підвищення температури зв'язувача, а також забезпечує міжфазову взаємодію між доменами макромолекул зв'язувача і частками наповнювача, що поліпшує адгезійну міцність захисного покриття. Термообробка адгезійного шару при температурі Т=323±2К протягом t=1,5-2,0год забезпечує утворення фізичних і хімічних зв'язків між макромолекулами зв'язувача і активними центрами на поверхні дисперсних часток, що зумовлює підвищення адгезійної міцності покриттів. Термообробка адгезійного шару при температурі, яка вища оптимальних режимів та тривалістю, більшою за t=2,0год, зумовлює зменшення міжшарової взаємодії, що погіршує когезійну міцність двошарового покриття. Термообробка адгезійного шару при температурно-часових режимах, які нижчі від оптимальних значень, забезпечує збільшення залишкових напружень у матеріалі покриття. Поверхневий шар з товщиною 1,0-1,5мм наносять методом пневматичного розпилення на поверхню адгезійного шару після його попередньої термообробки. Оброблення епоксидної смоли для поверхневого шару ультрафіолетовим опромінен 4 ням забезпечує утворення вільних активних радикалів у зв'язувачі. Незалежно оброблення наповнювача постійним магнітним полем забезпечує його намагнічування і активацію. Подальше введення у опромінену ультрафіолетом епоксидну смолу активованих дисперсних часток забезпечує інтенсивну взаємодію утворених вільних радикалів з активними центрами на поверхні наповнювача. Це дозволяє суттєво підвищити когезійну міцність поверхневого шару, а, відповідно, і його стійкість до спрацювання. Тверднення покриття при температурі Т=293298К протягом t=72-76год. забезпечує утворення максимального ступеня гель-фракції у матриці при незначних залишкових напруженнях, що зумовлює поліпшення стійкості до спрацювання розробленого покриття порівняно з прототипом. Таким чином, у порівнянні з відомими технічними рішеннями заявлений об'єкт та спосіб його формування має суттєві відмінності, а отримання позитивного ефекту з умовлено усією сук упністю ознак. В таблиці наведено приклади конкретного виконання композиції: технічні рішення згідно з заявкою, контрольні приклади прототипу, а також їхні порівняльні властивості при різних температурночасових режимах формування і після оброблення композицій адгезійного і поверхневого шарів енергетичними полями. Таблиця 1 Спосіб отриманн я моди фіков аного епоксикомп озитн ого покр иття № Параметри покриття 1 2 Трив алість тв ерднення адге зійно го шару , год. Темп ерату ра термоо бробки адгезійного шару , К Оброблення ко мпози ції для адгезійного шару постійним ма гніт ним полем Темп ерату ра термоо бробки покри ття, К Трив алість термо обро бки покриття, год Опромін ення епоксидної смоли у льтрафіо летом Оброблення нап ов нюв ача у постійному магнітному полі 1 2 3 4 5 6 7 Режими фор мув ання згідно з кор исною моде ллю І II III 3 4 5 Контрольні прик лади Прототип І 6 II 7 III 8 IV 9 V 10 VI 11 VII 12 VIII 13 IX 14 X 15 І 16 II 17 III 18 1,5 1,7 2,0 0,5 1,0 1,5 1,7 2,0 1,5 1,7 2,0 2,5 3,0 0,2 0,3 0,5 323 323 323 303 313 323 323 323 323 323 323 333 343 313 323 333 + + + + + + + + + + + + + + + + 293 295 298 288 293 298 293 295 295 293 298 323 295 295 295 295 72 74 76 40 60 72 76 72 76 76 72 85 100 60 72 80 + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 0,60 0,58 0,28 0,32 0,30 Ха ракте ристики мо ди фіков аного епоксик омпоз итно го покри ття 1 Відносна стійкість до спрацюв ання, є (при ку ті 0,74 атаки гідроабразив ної су міші 45°) 0,70 0,71 0,66 0,62 0,70 0,77 0,74 0,68 0,66 0,64 Примітка: + о броблення ко мпоз ицій для а дгезійно го і пов ерхнев ого ша рів енергетичн ими по лям и; - оброблення ко мпоз ицій ен ерге тичними поля ми не пров одили Відносну стійкість до гідроабразивного спрацювання матеріалів визначали за методикою випробування матеріалів і покриттів на газоабразив не спрацювання з використанням відцентрового прискорювача [ГОСТ 23201-78]. Методика дозволяє моделювати реальні процеси спрацювання 5 34725 деталей механізмів під дією гідроабразиву. Швидкість обертання ротора відцентрового прискорювача становила 3000об/хв. Як гідроабразивну суспензію використано суміш те хнічної води і абразивних часток (5:1 у об’ємі). Випробування зразків з розміром 20´10´4мм проводили при зміні кута атаки гідроабразивної суміші в межах від 30 до 90°. Для порівняння отриманих результатів експериментальних досліджень як еталон використано зразок зі сталі Ст.3. Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 Відносну стійкість до спрацювання визначали за формулою: d e= e , dз де: dе - втрата маси стального зразка, кг; dз - втрата маси досліджуваного зразка, кг. Зважування зразків перед дослідженнями і після випробувань проводили на аналітичних вагах ВЛР-200 з точністю до ±0,001г. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601