Спосіб визначення електропровідності ротової рідини

Спосіб визначення електропровідності ротової рідини, що включає застосування приладу з двома 3 35400 нехтування впливом ендогенних та екзогенних факторів безпосередньо під час проведення дослідження; - вимірювання показників ЕП ротової рідини без визначення її норми та без урахування рН ротової рідини; - теоретична та практична неможливість одномоментного, згідно класичних законів фізики та хімії, вимірювання ЕП ротової рідини, визначення різниці потенціалів між металевими включеннями та слизовою оболонкою під'язикової ділянки та сили струму, яка вимірюється між металевими поверхнями різних ділянок зубних стоматологічних конструкцій. Тобто, посилання автора [3] на взаємозв'язок потенціометричних показників на підставі закону Ома для електролітів: і = g Е, де і - сила струму, g - електропровідність електроліту, Е - напруга електричного поля, є некоректним, так як закон Ома відображає тільки лінійну залежність між напругою (потенціалом) та величиною струму (густина струму). Однак в дійсності при проходженні струму на межі провідників першого (метал) та другого роду (електроліт) існує логарифмічна залежність (рівняння Тафеля): Е=а +b lgi, де коефіцієнт а і b - залежать від складу та стану сплаву, хімічного складу як самої ротової рідини, так і окислювачів, що містяться в ній. В той же час, різниця потенціалів, або напруга (U), яка вимірюється між двома електродами [2, 3], складається: U=аЕі-kEi+ IS R , де аЕі - потенціал аноду (позитивно зарядженого електроду), kEi - потенціал катоду (негативно зарядженого електроду), IS R сумарний опір між електродами. Оскільки в способі-прототипі для вимірювання електропровідності пристрій розміщують безпосередньо у ротовій порожнині, то при контакті одного електрода з металевою поверхнею ортопедичної конструкції він приймає значення потенціалу металевої поверхні, а другий, що контактує зі слизовою, отримує свій власний потенціал. Тому при вимірюванні ЕП (проходження струму) різниця потенціалів двох електродів не буде дорівнювати нулю, що впливатиме на величину ЕП, яка визначається. Величина SR являє собою сумарне значення, яке включає декілька опорів, що включені паралельно, основними з яких являються: опір самої ротової рідини; тіло щелепи від точки дотику першого електроду до точки дотику другого електроду; плівка рідини, яка знаходиться на яснах та металевих поверхнях ортопедичних конструкцій. Наявність запальних процесів та підвищення слиновиділення в значній мірі буде впливати на останні два опори, що може призвести до зміни SR . Отже, для об'єктивного вимірювання ЕП РР досліджувана рідина повинна перебувати у безпосередньому контакті з кожним із електродів та, при проходженні електричного струму між двома електродами, падіння напруги буде визначатись елект 4 ропровідністю самої рідини, а не падінням напруги на кожному з електродів. Вищеописаний метод вимірювання [3] не дає можливості об'єктивно оцінити роль металевих складових (мікроелементів), що потрапляють до РР з ортопедичних стоматологічних конструкцій, у формуванні показників її ЕП. Решта існуючи х способів мають невисоку діагностичну цінність та профілактичну спрямованість щодо стоматологічних захворювань, пов'язаних з негативним впливом металевих складових зубних протезів. Задача способу, який заявляється, полягає в забезпеченні об'єктивної оцінки електропровідності ротової рідини, оцінки корозійних процесів ортопедичних стоматологічних металевих конструкцій. Технічний результат - підвищення точності діагностики, скорочення часу обстеження хворого, економічно прийнятне, просте у виконанні вирішення поставлених задач. Поставлену задачу досягають тим, що у відомому способі визначення електропровідності шляхом застосування приладу з двома вимірювальними електродами, згідно корисної моделі для вимірювання електропровідності попередньо відбирають досліджуваний матеріал (ротову рідину) в градуйовану посудин у з наступним вимірюванням рН ротової рідини, а як вимірювальний прилад застосовують кондуктометр, що має комірку з двома вимірювальними електродами куди вносять відібрану ротову рідину. Спосіб здійснюють наступним чином: після збору ротової рідини запропонованим нами комбінованим способом (патент України № 27429 від 25.10.2007 p.), проводять вимірювання рН (РР) досліджуваного матеріалу з наступним внесенням за допомогою обробленої піпетки необхідної кількості РР до комірки кондуктометра, що містить два вимірювальні електроди, наприклад EC Testr 11+ виробництва EUTECH INSTRUMENTS (виробництва Голландії), попередньо підготовленого згідно з інструкцією виробника. Важливим моментом є повна відсутність пухирців повітря у РР під час вимірювання та контроль температурного показника досліджуваного матеріалу, для чого необхідно дочекатися повного вивільненя пухирців з комірки і досягти стабілізації температурного показника, що відображається на цифровому дисплеї. З метою підвищення точності отриманих результатів обов'язково проводять періодичне очищення та калібрування кондуктометру (правила проведення знаходяться в інструкції з експлуатації). Один раз на рік проводять державну експертизу. Приклад конкретного застосування способу: Хвора Г.С., 1948 р.н., IX №7327 звернулась в поліклініку зі скаргами на печіння піднебіння, губ, сухість в порожнині рота, відчуття „батарейки", металевого присмаку в порожнині рота, що з'явилися після протезування штамповано-паяними конструкціями зубних протезів. В науководослідному центрі ортопедичної стоматології Стоматологічної клініки НМУ імені О.О.Богомольця проведене первинне клінічне та інструментальне 5 35400 обстеження, проведено збір ротової рідини запропонованим нами способом та кондуктометрія РР з допомогою кондуктометра ЕС Testr 11+. Величина електропровідності РР на момент дослідження дорівнювала 4,67 mS. pH ротової рідини - 6.3. Спосіб, що пропонується, простий у виконанні, економічно прийнятний, дозволяє створити постійність умов під час дослідження, підвищити точність діагностики з одночасним скороченням часу обстеження, забезпечує лікареві більш об'єктивну уяву про зміни концентрацій мікроелементів в досліджуваному матеріалі. Дає можливість прогнозування, а, відповідно, і профілактики розвитку патологічних станів, пов'язаних з впливом структурних та хімічних елементів ортопедичних конструкцій на тканини порожнини рота та організм в цілому. Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 6 Література: 1. Андреев B.C. „Кондуктометрические методы и приборы в биологии и медицине" М. 1973.С.173-175, 292-293. 2. А.А.Тимофеев., Р.Н.Ступницкий. Взаимосвязь между электрогальваническим током в полости рта и атрофией челюстных костей //Современная стоматология.-2007.-№3.-С.137141. 3. А.Ю.Кордияк. Потенциометрическое исследование металлических зубных протезов // Современная стоматология. - 2001. - №4-С.84-86. 4. Л.И. Фрейдин., А.Ш. Гройсман. Влияние металлических зубных протезов в полости рта на электропроводность слюны // Стоматология.1990.-№3-С60-61. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601