Спосіб лікування автоімунного тиреоїдиту у вагітних

1. Спосіб лікування автоімунного тиреоїдиту у вагітних, що включає призначення щоденного перорального прийому препарату йодиду калію та щоденного одноразового перорального прийому за 30 хвилин до сніданку препарату лівотироксину у дозі, яку вибирають в залежності від ступеня порушення тиреоїдної функції, впродовж усього строку вагітності під контролем показників тиреої 3 35399 вання АТВ є низька ефективність терапії через відсутність будь-яких прийомів швидкого видалення із крові вагітної AT до ТПО, які спричиняють пошкоджуючу дію на плаценту та плід, роблять безуспішними корегування тиреоїдного статусу організму вагітної, а тому і низькою ефективність усунення ускладнень вагітності: у 32,13% пролікованих пацієнток наступають ускладнення вагітності. В основу корисної моделі поставлено задачу: у способі лікування АТВ шляхом корегування доз препаратів та додаткового призначення процедури плазмаферезу (ПА) забезпечити швидке та ефективне виведення AT до ТПО з крові вагітної, що підвищує е фективність лікування: кількість ускладнень вагітності зменшується на 21,57%. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб лікування АТВ шляхом призначення щоденного перорального прийому препарату йодиду калію та щоденного одноразового перорального прийому за 30 хвилин до сніданку препарату лівотироксину в дозі, яку вибирають в залежності від ступеня порушення тиреоїдної функції, впродовж усього строку вагітності під контролем показників тиреоїдного статусу. Новим у способі є те, що препарат йодиду калію призначають в дозі 100мкг/добу, препарат лівотироксину - в дозі 50-100мкг/добу під контролем показників тиреоїдного статусу кожні 6-8 тижнів, додатково призначають 3-5 сеансів мембранного ПА з інтервалами між сеансами в 3 дні під контролем рівня AT до ТПО. Відмінністю способу, що заявляється, є також те, що в якості препарату йодиду калію призначають засіб, вибраний з ряду: «Йодомарин 100», «Йодбаланс 100», «Йодактив». Ще однією відмінністю способу, що заявляється, є те, що в якості препарату лівотироксину призначають засіб, вибраний з ряду: «Еутирокс», «Lтироксин», «Тиреокомб». Між сукупністю ознак корисної моделі та результатом, якого досягають при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. Згідно з відомим способом-прототипом виконують корекцію тиреоїдного статусу вагітної препаратами йодиду калію та лівотироксину, що є патогенетично обумовленим і приводить до поступового гальмування вироблення організмом вагітної AT до ТПО. Але процес цілковитого видалення AT може тривати місяці, що допустимо лише для невагітної жінки. Блокуючі AT до ТПО легко проникають через плаценту до плода, викликаючи ФПН, фетальний та неонатальний гіпотиреоз. У дітей, матері яких перенесли АТВ з присутністю AT до ТПО, існує підвищений ризик розвитку внутрішньоутробного або післяпологового гіпотиреозу навіть при досягненні еутиреоїдного стану у матері після проведення замісної терапії лівотироксином та йодидом калію (Л. С. Логутова, В. А. Петр ухин, Ф. Ф. Бур умкулова и др. Динамическое наблююдение за беременными с диффузным токсическим зобом и аутоиммунным тиреоидитом // Росс. вест. акуш. гинеколога. - 2002. - №4. – С.66). Фетальний гіпотиреоз супроводжується затримкою внутрішньоутробного росту, брадикардією, пізнім розвитком 4 ядер закостеніння, а також порушенням процесів розвитку центральної нервової системи. Неонатальний гіпотиреоз триває 1-4 місяці (період напіввиведення материнських AT з крові дитини триває 3 тижні). Ознаками гіпотиреозу в ранньому постнатальному періоді є переношена вагітність, велика маса плода при народженні (більше 4кг), макроглосія, периферичний ціаноз та набряки, утруднене дихання. В подальшому можуть відзначатись сонливість, зниження апетиту, знижена активність, гіпотермія, сухість та блідість шкіряних покривів. Тому для швидкого та ефективного видалення AT до ТПО з крові вагітної за способом, що заявляється, застосовують мембранний ПА. Після видалення патологічних AT за сеанс ПА їхня концентрація в крові знижується, а потім знову зростає через «вимивання» їх із навколишніх тканин. Цим пояснюється необхідність кратного проведення сеансів. Оскільки за кожний сеанс ПА відбувається дробове видалення плазми, за способом, що заявляється, пропонують виконувати мінімум 3 сеанси, щоб охопити хоча б один об'єм циркулюючої плазми в організмі. Дослідним шляхом (регулярним тестуванням крові на рівень AT до ТПО (в нормі до 30МОд/л)) встановлено, що оптимальними щодо ефективності та безпечності для організму вагітної є інтервал між сеансами в 3 дні, а кількість сеансів - 3-5. Дослідним шляхом доведено, що найефективнішими дозами препаратів для замісної терапії є 100мкг/добу йодиду калію та 50-100мкг/добу лівотироксину. Оптимальним строком контролю показників тиреоїдного статусу є 6-8 тижнів. Для порівняння ефективності способів заявленого і відомого (прототипу) було проведено клініколабораторне обстеження й аналіз плину вагі тності, пологів, стану плода й немовляти, проліковано 82 пацієнтки з підтвердженим АТВ, які перебували під спостереженням в центрі охорони материнства та дитинства. Умовами включення вагітних пацієнток до досліджуваних гр уп були: об'єм ЩЗ більше 16см 3, досягнення рівня ТТГ в ранні строки вагітності більше 2мМОд/л, вміст AT до ТПО більше 30Мод /л, нормальні значення вільного тироксину (fT4). Вік обстежених жінок склав 18-39 (27±2,8) років. Пацієнтки були розділені на 2 групи залежно від виду проведеної терапії: основна група (1) - 40 обстежуваних з АТВ, яких лікували за заявленою авторами методикою. До групи порівняння (2) включили 42 пацієнтки з АТВ, яких лікували за відомим способом - прототипом. В лікувальний комплекс обох груп включали терапію супутньої загрози переривання вагітності. Соматичний анамнез і медико-соціальні характеристики обох порівнюваних групп не мали істотних розходжень, що дозволило їх зіставлення в І, II й ІІІ триместрах гестації. І триместр. У вагітних гр упи 1 медіана AT до ТПО склала 358±12,3МОд/л, у пацієнток 2 групи 369±12,5МОд/л, ТТГ 2,8±0,23мМОд/л і 2,75±0,21мМОд/л, fT4 - 13,4±1,10пмоль/л і 13,6±1,16пмоль/л відповідно. Динаміка зміни медіан показників тиреоїдного статусу в гр упах обстежених жінок впродовж вагітності в залежності від способу лікування АТВ представлена в Таблиці 1. 5 35399 6 Таблиця 1 Динаміка зміни медіан показників тиреоїдного статусу в група х обстежених жінок впродовж вагітності в залежності від способу лікування АТВ Триместр вагі- Групи тності 1 І 2 1 II 2 1 III 2 Медіана ТТГ, мМОд/л 2,8±0,23 2,75±0,21 1,3±0,15 2,5±0,2 1,1±0,11 2,3±0,18 AT до ТПО, МОд/л 358±12,3 369±12,5 115±5,7 450±14,2 65±3,2 512±15,7 Динаміка розподілу рівня гормонів пацієнток обох груп в І триместрі гестації представлена в Таблиці 2. В групі 1 через 2 тижні лікування у 5 (12,5%) пацієнток реєстрували біль внизу живота, у поперековій області, у той час, як перераховані скарги зберігалися у 14 (33,4%) жінок 2 групи, а в 3 fT4, пмоль/л 13,4±1,1 13,6±1,16 15,8±1,2 14,1±1,18 17,9±1,36 14,8±1,19 (7,1%) вагітних з цієї групи тривало кровомазання. До кінця І триместру вагітності відбулися 2 (5%) ранні мимовільні аборти в пацієнток групи 1 й 6 (14,3%) вагітностей перервалося в пацієнток 2 групи, (р