Спосіб прогнозування порушень мозкового кровообігу у пацієнтів з калькульозним холециститом після лапароскопічної холецистектомії

Спосіб прогнозування порушень мозкового кровообігу у пацієнтів з калькульозним холециститом після лапароскопічної холецистектомії, який полягає у визначенні лінійної швидкості кровотоку у загальній сонній артерії до підвищення та після 3 36552 використанні, досить надійний, безпечний та ефективний. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатами, що досягаються, є спосіб дослідження мозкового кровообігу в загальній сонній артерії при моделюванні стану „абдомінального краш-синдрому" [А.В.Малоштана, В.В.Бойко, О.М.Ти щенко, І.А.Кривор учко. // Лапароскопічні технології та їх інтеграція у біліарну хірургію. - Харків: СИМ, 2005. -367с.] Цей спосіб здійснюють у хворих таким чином. Для виконання дослідження використовують сконструйований спеціальний пристрій для моделювання стану "абдомінального краш-синдрому". Пристрій являє собою нееластичну манжету, що накладають циркулярно на область живота (від реберних дуг до лобка). Між манжетою та передньою черевною стінкою розташовується пневмомішок з манометром, який роздувають інсуфлятором або грушею. Після накладення манжети на область від реберних дуг до лобка та при підвищенні тиску в пневмомішку до 15-30мм рт. ст. створюється схожа із пневмоперітонеумом, який накладається при ЛХЕ, модель механічного тиску на органи черевної порожнини, а через них - і на судини заочеревинного простору (на аорту та нижню порожнисту вену). Спочатку здійснюється реєстрація параметрів кровотоку загальної сонної артерії (систолічна, діастолічна та середня лінійна швидкості кровотоку, площа перетину судини і швидкість об'ємного кровотоку) до створення пневмокомпресії, потім під час створення пневмокомпресії в 20мм рт. ст. тричі з інтервалом в 10 хвилин та після зняття пневмокомпресії двічі з інтервалом 10 хвилин. Це дає змогу при збільшенні або зменшенні цих параметрів в порівнянні з початковими даними виявити закономірності цих змін та на основі цього прогнозувати можливість виникнення порушень мозкового кровотоку та пов'язаних з ними гемодинамічних ускладнень у пацієнтів з калькульозним холециститом після ЛХЕ. Спільними суттєвими ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляються, є такі: - визначення лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) у загальній сонній артерії (ЗСА) до підвищення внутрішньоочеревинного тиску - визначення ЛШК у ЗСА після нормалізації внутрішньоочеревинного тиску. Цей спосіб прогнозування порушень мозкового кровообігу має ряд недоліків. Реєстрація в даному дослідженні тільки площини перетину судин, систолічної, діастоличної, середньої лінійної та об'ємної швидкостей кровотоку, при відсутності визначення таких показників, як пульсаційний індекс, індекс циркуляторного опору судин, індекс спектрального розширення, а також дослідження кровообігу тільки в загальній сонній артерії недостатньо для повної оцінки стану та порушень церебральної гемодинаміки у хворих з калькульозним холециститом до виконання лапароскопічної холецистектомії та після операції. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу прогнозування порушень мозкового кровообігу у пацієнтів з калькульозним 4 холециститом після ЛХЕ шля хом додаткового дослідження окрім лінійної швидкості кровотоку в загальній сонній артерії таких показників, як пульсаційний індекс, індекс циркуляторного опору судин, індекс спектрального розширення в загальній сонній та внутрішній сонній артеріях, хребтовій та орбітальній артеріях, а також дослідження лінійної швидкості кровотоку у вн утрішній сонній, в хребтовій, в орбітальній, передній, середній, задній та базілярній артеріях головного мозку і у вн утрішній яремній вені. Це підвищить достовірність прогнозу порушень мозкового кровообігу у пацієнтів з калькульозним холециститом після лапароскопічної холецистектомії та забезпечить своєчасну профілактику, лікування і, як наслідок, зменшення кількості цих порушень при використанні лапароскопічної техніки. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає визначення ЛШК у ЗСА до підвищення та після нормалізації внутрішньоочеревинного тиску, новим є те, що додатково визначають ЛШК у внутрішній сонній, в хребтовій, в орбітальній, передній, середній, задній та базілярній артеріях головного мозку і у вн утрішній яремній вені, визначають пульсаційний Індекс, індекс циркуляторного опіру судин, індекс спектрального розширення судин у загальній та внутрішній сонній артеріях, хребтовій та орбітальній артеріях, визначення цих параметрів виконують до лапароскопічної холецистектомії та в ранньому післяопераційному періоді, і якщо після ЛХЕ спостерігається підвищення або зменшення цих показників у порівнянні з доопераційними даними, це дає змогу прогнозувати можливість виникнення порушень мозкового кровообігу і, як наслідок, запобігти розвитку тяжких гемодинамічних мозкових ускладнень в післяопераційний період. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному. Визначення таких показників мозкової гемодинаміки, як середня лінійна швидкість кровотоку в загальній та внутрішній сонній, в хребтовій, орбітальній, передній, середній, задній та базілярній артеріях головного мозку, у вн утрішній яремній вені, а також пульсаційного індексу, індексу циркуляторного опору судин, індексу спектрального розширення судин у загальній та внутрішній сонній артеріях, в хребтовій та орбітальній артеріях до накладання напруженого карбоксіперітонеуму при виконанні ЛХЕ та в ранньому післяопераційному періоді перед випискою хворого зі стаціонару дозволяє отримати повну інформацію про стан мозкової гемодинаміки у пацієнтів з калькульозним холециститом як до, так і після операції. Це дає змогу швидко та своєчасно розпочати профілактичні та лікувальні дії у разі виявлення порушень мозкового кровотоку, уникнути пов'язаних з цим можливих небезпечних ускладнень та покращити результати ЛХЕ у пацієнтів з калькульозним холециститом. Спосіб прогнозування порушень мозкового кровообігу у пацієнтів з калькульозним холециститом після лапароскопічної холецистектомії є більш ефективним, простим, надійним та безпечним. 5 36552 Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних явищ дозволяє підвищити ефективність прогнозування порушень мозкового кровообігу у пацієнтів з калькульозним холециститом після лапароскопічної холецистектомії, своєчасно провести їх профілактику, запобігти виникненню пов'язаних з цими порушеннями гемодинамічних ускладнень та, як наслідок, покращити результати лікування пацієнтів з калькульозним холециститом при використанні відеолапароскопічної техніки. Спосіб здійснюється таким чином: При надходженні хворого з калькульозним холециститом до стаціонару при підготовці до лапароскопічної холецистектомії, а також на 2-3 добу після операції перед випискою зі стаціонару за стандартною загальновизнаною методикою виконується спектральне допплерографічне дослідження гемодинаміки судин головного мозку. Визначаються такі показники, як середня лінійна швидкість кровотоку в загальній та внутрішній сонній, в хребтовій, орбітальній, передній, середній, задній та базілярній артеріях головного мозку, у внутрішній яремній вені, а також пульсаційний індекс, індекс циркуляторного опору судин, індекс спектрального розширення судин у загальній та внутрішній сонній артеріях, в хребтовій та орбітальній артеріях. Проводиться порівняння доопераційних показників з результатами, отриманими після лапароскопічної холецистектомії. У разі виявлення порушень мозкового кровотоку після операції в порівнянні з доопераційними даними післяопераційне лікування пацієнтів повинне проводитись разом з анестезіологом та неврологом з призначенням відповідної медикаментозної терапії та рекомендаціями при виписці хворого. Використання такого способу прогнозування порушень мозкового кровотоку у пацієнтів з калькульозним холециститом після лапароскопічної холецистектомії дозволяє уникнути небезпечних мозкових ускладнень після операції, особливо у хворих літнього та старечого віку, за наявності суп утньої серцево-судинної патології. Після виконання лапароскопічної холецистектомії хворий виписується зі стаціонару з рекомендаціями щодо Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 6 отримання консультації невролога або судинного хірурга з метою призначення відповідного консервативного або хірургічного лікування. Приклад І. Хвора Т., 67 років. Історія хвороби №5841. Госпіталізована в плановому порядку 10.04.2007р. у хірургічне відділення Запорізької обласної клінічної лікарні з діагнозом: Жовчнокам'яна хвороба. Хронічний калькульозний холецистит. При надходженні хворої до стаціонару при підготовці до лапароскопічної холецистектомії, а також на 2 добу після операції за стандартною загальновизнаною методикою виконано спектральне допплерографічне дослідження гемодинаміки судин головного мозку. Визначили такі показники, як середню лінійну швидкість кровотоку в загальній та внутрішній сонній, в хребтовій, орбітальній, передній, середній, задній та базілярній артеріях головного мозку, у внутрішній яремній вені, а також пульсаційний індекс, індекс циркуляторного опору судин, індекс спектрального розширення судин в загальній та внутрішній сонній, в хребтовій та орбітальній артеріях. Провели порівняння доопераційних показників з результатами, отриманими після лапароскопічної холецистектомії. Після операції виявили зниження лінійної швидкості кровотоку у загальній сонній, внутрішній сонній, передній та задній мозкових артеріях, а також підвищення пульсаційного індексу, індексу циркуляторного опору судин, індексу спектрального розширення судин у загальній та внутрішній сонних артеріях. У зв'язку з цим хворій Т. з метою профілактики розвитку можливих гемодинамічних ускладнень, пов'язаних з порушенням мозкового кровообігу після ЛХЕ, була призначена відповідна медикаментозна терапія в стаціонарі та рекомендовано обов'язкове отримання консультації і, при необхідності, лікування у невролога після виписки зі стаціонару. Післяопераційний період пройшов без серйозних ускладнень. На 5 добу хвора виписана зі стаціонару з рекомендацією подальшого спостереження та профілактичного лікування у невролога. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601