Штучний ґрунт

Штучний ґр унт, що містить торф будь-якого типу та активну біодобавку, який відрізняється тим, що він додатково містить цеоліт, а як активну 3 37079 ґрунту і фізичне середовище, яке сприятливе для кореневої системи вирощувальних культур. Використання в якості активної біодобавки продукту аеробно-кавітаційної обробки органічної речовини комунальних стічних вод дозволяє змінити кількісний і якісний склад елементів живлення рослин в штучному ґрунті за рахунок високого насичення його киснем та наявності специфічної біоти (бактерії, гриби, актиномецити). При внесенні активної біодобавки до штучного ґрунту продукт повністю мінералізується за рахунок таких процесів: нітрифікації (окисленні аміаку в азотисту кислоту, далі перетворення азотистої кислоти в азотну кислоту), денітрифікації (відновлюванні нітратів до молекул азоту), азотофіксації (азотобактер клостридіум і бульбочкові бактерії) та дії бактерій, які спричиняють процеси мінералізації органічних речовин та окислення мінеральних сполук. При цьому, азот, фосфор, калій інші елементи живлення рослин завдяки активній життєдіяльності ефективних мікроорганізмів переходять у легкодоступні для рослин форми з'єднання (CO2, Н2О, SO3, N2O 5), швидко засвоюються рослинами, при цьому, їх концентрація у ґрунті в 1,5÷3 рази вище , ніж при використанні відомих добрив. Введення до штучного ґрунту мінералу цеоліту, який завдяки своїм властивостям має велику кількість біологічно активних речовин (ауксинів, гетероауксинів тощо), що на 15÷30% більше традиційних органічних та мінеральних добрив, значно знижує стрес рослин, наприклад від несприятливих погодних умов, а також прискорює проростання насіння, підсилює приживлюваність рослин, впливає на розвиток рослин, тим самим сприяючи одержанню ранньої продукції високої біологічної якості придатної для тривалого зберігання. Штучний грунт, що заявляється, завдяки його складу містить продукти життєдіяльності корисної мікрофлори, що наповнюють грунт органічними речовинами і сприяють: підвищенню родючості на 10÷50%, прискоренню на 10÷30% процесу вегетації (залежно від сільськогосподарської культури, складу ґрунту тощо). Внесення штучного ґрунту до 4 збіднілих та виснажених ґрун тів поліпшує агро фізичні, агротехнічні властивості цих ґрунтів і відновлює їх родючість, що дозволяє декілька років підряд сіяти таки культури як, наприклад, ріпак та соняшник на тій самій площі (монокультура) без погіршення агротехнічних характеристик ґрунту, тобто відпадає необхідність дотримання сівозмін. Внесення штучного ґрунту до малопродуктивних ґрунтів реанімує їх, повертаючи їм родючість. Суть корисної моделі пояснюється наведеними у Таблиці 1 конкретними прикладами складу штучного ґрунту як розсадної суміші, яка використовувалася при вирощуванні городини (огірків, помідорів, перцю, баклажанів). Підготовка ґрунтових сумішей для вирощування розсади проводиться механізовано. Завчасно заготовлений торф (з необхідними агрохімічними показниками) перетирається млином до утворення фракцій 3÷4мм. Перемішування торфу, біодобавки та цеоліту проводиться об'ємним методом згідно їх вагових співвідношень. Наприклад: торфу беруть 50кг, активної біодобавки - 40кг, цеоліту - 10кг і все ретельно перемішують. Приготовлену суміш засипають в ємності місткістю від 0,3 до 1л в залежності від вирощуваної культури в необхідній кількості для висаджування рослин із врахуванням страхфонду 20%. Висаджують насіння рослин в ємності з ґрунтом, поливають до необхідної вологості (70÷85)% і в подальшому в процесі вегетації проводять пікіровку рослин. Вивчаючи дію штучного ґрунту з різними ваговими співвідношеннями торфу, біодобавки та цеоліту (Таблиця 1), було виявлено, що розсада помідорів за висотою рослин в дослідах із штучним ґрунтом перевищувала висоту рослин в контрольному досліді. Спостереження показали, що із збільшенням процентного співвідношенням активної біодобавки та цеоліту у живильній суміші штучного ґрунту вегетація рослин покращується. Грунтосуміш, що залишилась після висаджування розсади із ємностей, наприклад, у закритий ґрунт, характеризувалася великим вмістом водорозчинних форм поживних речовин (NPK) і була придатна для наступного використання. Таблиця 1 Кількість складових штучного ґр унту (мас.%) Приклади 1(контроль) 2 3 4 5 6 Торф Активна біодобавка Цеоліт 100 50 75 40 40 55 – 40 20 50 55 30 – 10 5 10 5 15 Як показала діагностика вегетації рослин, згідно Таблиці 1, найбільш активне споживання елементів живлення рослинами у порівнянні з контрольним прикладом спостерігалось у прикладах 2÷6. Характеризуючи фазу "цвітіння", видно, що найшвидше така фаза наступає у прикладі 2 - на Кількість діб від масових сходів помідорів до початку достигання плодів Утворення Цвітіння Достиг, плодів зав'язі 52 62 114 46 57 104 51 61 112 48 60 112 50 58 110 46 59 106 46 добу, це викликано процентним співвідношенням активної біодобавки (40%) та цеоліту (10%). Аналогічні результати отримано і щодо фаз "утворення зав'язі" (на 57 добу) та "дозрівання плодів" (на 104 добу). Відповідно, найпізніше фази "цвітіння", "утворення зав'язі" та " дозрівання плодів " 5 37079 наступають у контрольному прикладі 1. При мінімальних процентних співвідношеннях активної біодобавки (20%) та цеоліту (5%) фази "цвітіння", "утворення зав'язі" та "дозрівання плодів" наступають на 51 добу, на 61 добу і на 112 добу відповідно. А при інших співвідношеннях концентрацій активної біодобавки та цеоліту (приклади 4, 5) показники швидкості росту та розвитку помідорів коливаються у зазначених межах, підтверджуючи попередні теоретичні викладки, причому у всіх прикладах (2÷6) вони кращі за контроль: щодо 6 фази "цвітіння" - на 2÷6 діб, щодо фази "утворення зав'язі" - на 1÷5 діб, щодо фази "дозрівання плодів " - на 2÷10 діб. Найбільша врожайність помідорів була отримана у прикладі 4 (активна біодобавка 50%+торф 40%+цеоліту 10%), це характерно до оптимального процентного співвідношення використаних складових штучного ґр унту. В таблиці 2 наведені якісні характеристики штучного ґрунту, що заявляється, який зберігає всі позитивні властивості малоб'ємної гідропоніки. Таблиця 2 Найменування показника, одиниці виміру Кислотність (рН) водне Вміст нітратного азоту, мг/кг Вміст мінерального азоту, мг/кг Вміст рухомих сполук фосфору за Чиріковим, мг/кг Вміст обмінного калію, мг/кг Вміст магнію, мг-екв/100г Вміст кальцію, мг-екв/100г Рухомі форми цинку (Сu), мг/кг Дослідження рекультиваційних властивостей штучного ґр унту, що заявляється, проводились на збіднілих на гумус світло-каштанових ґрунта х. При цьому застосовувався дрібний обробіток збіднілого на гумус ґрунту дисковою бороною БДТ-3 на 10÷2см (дослід 1) та глибоке рихлення збіднілого на гумус ґрунту чизельним культиватором на глибину 36÷40см (дослід 2) із подальшим внесенням в досліді 1 і в досліді 2 штучного ґрунту (норма 18ц/га). Порівняльний аналіз проводився із контрольним дослідом 3 - без внесення штучного ґрунту у збіднілий на гумус ґрунт із застосуванням дрібного обробітку збіднілого на гумус ґрунту дисковою бороною БДТ-3 на 10÷2см та контрольним дослідом 4 - без внесення штучного ґрунту у збіднілий на гумус ґрунт із застосуванням глибокого рихлення збіднілого на гумус ґрунту чизельним культиватором на глибину 36÷40см. Дані дослі Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко Кількісні показники 7,0 95,5 37,7 147,6 (дуже висока ступінь забезпеченості) 123,0 (висока ступінь забезпеченості) 2,5 16,92 16,24 дження виявили, що в досліді 1 вміст фосфору в ґрунті, що рекультивується, був у 483 рази більшим в порівнянні із контрольним дослідом 3, а у досліді 2 вмісту азоту було в 4,2 рази більше в порівнянні із контрольним дослідом 4. Вмісту гумусу (6,21÷6,69)% у дослідах 1 і 2 було виявлено в 2,1¸2,3 рази більше, порівняно із відповідними контрольними дослідами 3 і 4. Наведенні результати можна пояснити ефектом мікромеліорації і гуміфікації бідних на гумус ґрунтів у результаті дії штучного ґр унту в кліматичних засушливи х умовах. Виходячи із польових досліджень можна стверджувати, що норми внесення штучного ґрунту з метою рекультивації збіднілих та виснажених ґрунтів становитимуть від 5ц/га (чорноземи) та до 20ц/га (дерно-підзолисті ґрунти). Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601