Пластина для остеосинтезу

Пластина для остеосинтезу, що містить серії отворів округлої та овальної конфігурації з однобічними фасками, висвердленими симетрично, відносно поздовжньої осі у шахо вому порядку, й опорні елементи, яка відрізняється тим, що додатково основа пластини оснащена повздовжніми пазами та ребром між ними, що дотикається до країв отворів з можливістю порушення їхньої суцільності, а опорні елементи виконані у вигляді спарених смужок, трапецієподібних у поперечному перерізі, з висотою, більшою ніж у ребра, й розташовані на взаємно протилежних ланках основи. (19) (21) u200800004 (22) 02.01.2008 (24) 25.11.2008 (46) 25.11.2008, Бюл.№ 22, 2008 р. (72) БОЙКО ОЛЕКСАНДР МИ ХАЙЛОВИЧ, U A, ЖЕРДЄВ ІВАН ІВАНОВИЧ, UA, КОНДРАШОВ АН АТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ЛОСКУТОВ ОЛЕКСАНДР ЄВГЕНОВИЧ, UA, КРАСОВСЬКИЙ ВАСИЛІЙ ЛЕОНІДОВИЧ, UA (73) УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВОДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ, U A, БОЙКО ОЛЕКСАНДР МИ ХАЙЛОВИЧ, UA, ЖЕРДЄВ ІВАН ІВАНОВИЧ, UA, КОНДРАШОВ АН АТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ЛОСКУТОВ ОЛЕКС АНДР 3 37135 Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при використанні в пластині для остеосинтезу, що містить серії отворів округлої та овальної конфігурації з однобічними фасками, висвердленими симетрично, відносно поздовжньої осі у ша ховому порядку, й опорні елементи, відповідно до корисної моделі, додатково основа пластини постачена повздовжніми пазами та ребром між ними, що дотикається до країв отворів з можливістю порушення їхньої суцільності, а опорні елементи виконані у вигляді спарених смужок, трапецієвидних у поперечному перетині, з висотою більшою ніж у ребра, й розташовані на взаємопротилежних ланках основи. Додаткове постачання основи пластини повздовжніми пазами та ребром між ними, що дотикається до країв отворів з можливістю порушення суцільності зменшує контактну площу основи пластини з поверхнею кістки. Зменшення площі досягається порушенням суцільності ребра краями отворів та його оточенням повздовжніми пазами. Разом із цим, засобом зменшення площі контактних поверхонь є виконання опорних елементів у вигляді спарених смужок, трапецієвидних у поперечному перетині, з висотою більшою ніж у ребра, та розташування їх на взаємопротилежних ланках основи. Наявність пазів в основі пластини знижує вірогідність зв'язку основи з періостальною кістковою мозолею, а відтак сприяє нормалізації обмінних процесів, остеосинтезу та консолідації уламків після демонтажу. Таке сполучення елементів і поверхонь виключає потребу скошування опірних ділянок під певними кутами, яке пригальмовує ковзання пластини, а від того також сприяє нормалізації періостального кровопостачання кістки. Перевищення висоти ребра над висотою опірних елементів, при мінімальній площі контактних поверхонь, улагоджує періостальне кровопостачання, завдяки атравматичній динаміці пластини при накладанні на криву поверхню надкісниці, оскільки профіль її основи набув конгруентного узгодження з кривизною трубчастої кістки, внаслідок радіальності траєкторій дотику поверхонь ребра та опірних елементів. За цих умов досягається зниження травматизації, поліпшення результатів лікування кісткових переломів зі скороченням термінів остеосинтезу й видужання на 20-25%, спостерігається зменшення онтогенії нагноєнь, випадків виникнення остеопорозу, секвестрації кортикального шару під пластиною. Додатковими перевагами властивостей дійсної пластини над пристосуваннями аналогічного призначення є поліпшення мікроциркуляції крові в умовах збільшеного навантаження, збереження пластичності імплантатів за рахунок опрацювання гнучкості пластини, забезпечення оптимальної компресії при консолідації уламків, покращення маніпуляцій них і демонтажних можливостей. Тож, сукупність ознак пластини для остеосинтезу є суттєвою та відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезазначеного технічного результату та не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином, відповідно. 4 На Фіг.1 наданий загальний вигляд пластини; на Фіг.2 - вид пластини з боку; на Фіг.3, 4 - поперечний вид пластини (місцевий перетини); на Фіг.5 вузол кріплення. Відомості, які підтверджують можливість використання запропонованої корисної моделі з досягненням заявленого технічного результату полягають в наступному. Для виготовлення пластини найбільш доцільне застосування титану чи нержавіючої сталі 12Х18Н9Т. Пластина для остеосинтезу містить серії отворів круглої 1 та овальної 2 конфігурації з однобічними фасками 3, що висвердлені у шаховому порядку по обидва напрями від її центру ваги 4 та опорні елементи 5. Основа пластини має додаткові повздовжні пази 6 та ребро 7 між ними, яке дотикається до країв отворів 1, 2 з можливістю порушення суцільності ребра 7. Опорні елементи 5 виконані у вигляді спарених смужок трапецієвидного профілю, що розташовані на взаємопротилежних ланках основи. Висота опорних елементів 5 перевищує висоту ребра 7 на 0,8-1,8мм. Глибина пазів 6 становить 2,5-3,0мм. Використання пластини для остеосинтезу здійснюється за умов патенту №13842 України. Приклад: хворий Л., 48 р.,і.х. №5596 знаходився на лікуванні у травматологічному відділенні УкрДержНДІ МПІ з діагнозом на хибний суглоб середньої третини лівої променевої кістки, з істотно вираженою посттравматичною контрактурою та больовим синдромом. З анамнезу встановлені травма виробничого походження та оперативне лікування в минулому, з проведенням інтрамедулярного остеосинтезу лівої ліктьової та променевої кісток. Через 4 місяці металеві конструкції були демонтовані, а лікування тривало неоперативним шляхом через виникнення запалення. Згодом хворому був наданий стабільнофункціональний накістний остеосинтез лівої променевої кістки хибного ліктьового суглобу з накладенням запропонованої пластини. На 12 добу після втр учання спостерігали загоєння рани, відсутність онтогенії нагноєнь, симптомів остеопорозу й секвестрації кортикального шару під пластиною. Продовж 4 тижнів оперований суглоб підтримували гіпсовою пов'язкою, призначали антибіотичні й знеболюючі препарати. За контрольними рентгенівськими сесіями контролювали динаміку остеосинтезу і спостерігали початок зрощення променевої кістки вже через 2,5 місяці. Пластина була демонтованою на 11 місяць. Приклад клінічного використання пластини констатує можливість її використання з перевершенням вищезазначеного технічного результату, що відповідає критерію «промислова придатність». Лише завдяки мінімізації контактних площ пластини та надкісниці меншають її травматизація, внаслідок послаблення тиску на кортикальний шар кістки й обпирання основи пластини на ребро, терміни остеосинтезу на 20-25%, нормалізується періостальне кровопостачання, а відтак досягається ефективність лікування, зі скороченням можливих ускладнень у віддаленому періоді.. 5 37135 Характеристика заявленого об'єкта, що зазначена у незалежному пункті формули, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення, а з урахуванням п. 2 Ст. 7 Закону і вищенаведених тверджень допускає його кваліфікацію корисною моделлю. Джерела інформації: Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 6 1. Кобзев Э.В, Климкович Ю.А. Об экстракортикальном остеосинтезе // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1986. - №2. - С.44-45. 2. Пластина для остеосинтезу: Пат. 13842 України, МПК А61В 17/58 / Анкін Л.М., Анкін М.Л. (Україна). - №94020542; заявл. 29.06.93; опубл. 25.04.97. Бюл. №2. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601