Спосіб визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях

Спосіб визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях шляхом реєстрації реопульмонограми у верхній, середній і нижній зонах обох легень, одержання параметрів вентиляції та кровотоку й порівняння їх із нормою, що відрізняєть 37977 за співвідношенням початкових і остаточних параметрів вентиляції та кровотоку. Рішення технічної задачі дійсно можливо, тому що для оцінки прохідності судин легень пропонується використовувати реопульмонографію – спосіб оцінки легеневого кровообігу та вентиляції. Зміна опору електричному токові в умовах пульсуючого кровотоку і дихання можна зафіксувати графічно у вигляді характерної періодичної кривої, форма якої залежить від функціонального й морфологічного стану досліджуваної ділянки легень. Цей факт наочно ілюструє запис реопульмонографії з різних ділянок легені. Найбільшу амплітуду має реопульмонографія верхніх зон, найменшу - нижчих. У той же час кровонаповнення збільшене в базальних відділах легень, але швидкість кровотоку тут знижена. На верхівках швидкість вище, але кровонаповнення зменшене. Явища перерозподілу крові в малому колі кровообігу залежить від гравітаційного фактора, тому порівняння отриманих даних можливо при записі реопульмонографії всіх обстежених в одному положенні, сидячи або лежачи. Для запису придатна будь-яка реографічна приставка й багатоканальний реєстратор (наприклад, реограф РГ-04-01 і реєстратор RFT 3 NEK-1) [4]. Зазначене устаткування містить у собі прилад і з'єднані з ним електроди. Обов'язковою умовою запису реопульмонографії є нанесення каліброваного сигналу. Без калібрування неможливий кількісний аналіз реопульмонографії. Запис реопульмонографії проводять звичайно натще, в умовах відносного спокою. Пульсові коливання реєструють при затримці дихання на спокійному видиху, при цьому необхідно повне розслаблення (навіть невелика напруга перекручує форму реопульмонографії). Вибір місць накладення електродів, оброблених пастою або з просоченими фізіологічним розчином прокладками, залежить від завдань дослідження. Електроди закріплюють гумовими стрічками, лейкопластиром, ременями або бинтами. Конструктивно для вирішення технічного завдання в способі визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях використовується вищевказане устаткування й електроди. Застосовуються електроди прямокутної форми розміром 28х46 мм, виконані з латуні зі срібним покриттям. При використанні зональної реопульмонографії оцінюється стан кожного з легень по трьох зонах. Накладення електродів виконується в такий спосіб: у верхніх зонах попереду - підключична область, позаду - над остю лопатки; у середніх зонах попереду - в третьому міжреберному проміжку між серединно-ключичною і передньою пахвовою лініями, позаду - у нижній третині внутрішнього краю лопатки; у нижніх зонах попереду - у першому міжреберному проміжку вище межі печінкової тупості, позаду - у восьмому міжреберному проміжку на рівні кута лопатки. При спокійному диханні проводиться запис дихальних коливань, при затримці на спокійному видиху - запис пульсових коливань. Шляхом порівняння амплітуд реохвиль одної легені з амплітудами реохвиль протилежної легені визначається процентна участь кожної в спільній гемодинаміці малого кола кровообігу. У нормі в правій легені кровоток і газообмін на 10-12% вище, ніж у лівій. Зміна електричного опору більше обумовлено зміною повітряності. Порівняння технічного рішення за винаходом з прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях, що заявляється, відрізняється тим, що після реєстрації реопульмонограми у верхній, середній і нижній зонах обох легень та одержання початкових параметрів вентиляції та кровотоку, проводять їхнє порівняння між собою і нормою, за отриманими даними оцінюють початкову прохідність судин легень, призначають метод профілактики тромбоемболічного ускладнення захворювання, проводять курс лікування, повторно після проведеного курсу лікування реєструють реопульмонограми в верхній, середній і нижній зонах обох легень, одержують остаточні параметри вентиляції та кровотоку, а оцінку прохідності судин легень й ефективність методу профілактики дають за співвідношенням початкових та остаточних параметрів вентиляції та кровотоку. Таким чином, спосіб за винаходом визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях відповідає критерію винаходу "новизна". Спосіб визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях здійснюється за допомогою послідовно виконуваних операцій. Попередньо виконують реєстрацію реопульмонограми у верхній, середній і нижній зонах обох легень. Для цього використовують методику, прийняту в якості прототипу [3]. Відповідно до відомого способу визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях, послідовно виконують цикл заходів із використанням медичного устатк ування [4]. Відповідно до прийнятої методики реєстрації реопульмонографії, по обидва боки легень попереду і позаду накладають електроди, виконані у вигляді прямокутних пластинок (із латуні зі срібним покриттям) розміром 28х46мм. При цьому у верхній зоні електроди накладають: попереду - у підключичній області, позаду - над остю лопатки; у середній зоні попереду - у третьому міжреберному проміжку між серединно-ключичною і передньою пахвовою лініями, позаду - у нижній третині внутрішнього краю лопатки, унизу попереду - у першому міжреберному проміжку вище межі печінкової тупості, позаду - у восьмому міжреберному проміжку на рівні кута лопатки. Електроди на тілі пацієнта довільно закріплюють, наприклад, гумовими стрічками, лейкопластиром, ременями або бинтами. В умовах спокою в положенні лежачи на спині на фоні звичайного дихання за допомогою будьякою реографічної приставки й багатоканального реєстратора реєструють початкові параметри вентиляції реопульмонографії, а потім при затримці дихання після спокійного видиху - початкові пульсові коливання судин легень. Зафіксовані початкові параметри вентиляції та кровотоку порівнюють між собою і нормою, і за отриманими даними визначають початкову прохідність судин легень. За отриманими даними оцінюють початкову прохідність судин легень і призначають метод профілактики тромбоемболічного ускладнення захворювання, наприклад, ін'єкції фраксипарину, клексану, гепарину, внутрішньовенне введення реополиглюкину тощо, і проводять відповідний призначеному препарату курс лікування. Повторно після проведеного курсу лікування вищеописаним способом реєструють реопульмо 2 37977 нографію у верхній, середній і нижній зонах обох легень, одержують остаточні параметри вентиляції та кровотоку, оцінюють за ними прохідність судин легень і ефективність методу профілактики тромбоемболічного ускладнення захворювання. Метод профілактики тромбоемболічного ускладнення захворювання оцінюється як ефективний, якщо остаточні параметри вентиляції та кровотоку й їхнього співвідношення не відрізняється від початкових. Ме тод профілактики тромбоемболічного ускладнення захворювання оцінюється як неефективний, якщо остаточні параметри кровотоку в будь-якій зоні легень (найчастіше в нижній зоні справа) на 25% і більше менші від початкових. При цьому, якщо в зоні зі зменшеним кровотоком остаточне співвідношення вентиляції та кровотоку більше початкового на 15% і більше, діагностується тромбоемболія судин легень. Якщо ж у зоні зі зменшеним кровотоком остаточне співвідношення вентиляції та кровотоку не відрізняється від почат кових більш ніж на 15%, діагностується супутня тромбоінфарктна пневмонія. Підвищення ефективності способу за винаходом визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях, порівняно з прототипом, досягається за рахунок підвищення точності діагностування та, як наслідок, підвищення достовірності визначення параметрів вентиляції та кровотоку в легенях. Джерела інформації 1. Інтенсивна терапія: Пер. с англ. доп. / Гл. ред. А.И. Мартынов. – М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. – 639 с. 2. Cross J.S. Perioperative venos thromboembolism // Problems in general surgery, 1988, v. 5, № 3, pp. 330-354 - аналог. 3. Клиническая реография / Под ред . В.Г. Шершнева. – К.: Здоровье, 1977. – 168 с. – прототип. 4. Визель А.А. Возможности метода реопульмонографии // Казан. мед. журн. – 1988. - Т. LXIX. № 2. - С. 119-121. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3